Дата документу 05.02.2025
Справа № 501/358/25
2/501/651/25
05 лютого 2024 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Пушкарський Д.В. вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до судді Іллічівського міського суду Одеської області Смирнова Валерія Володимировича про стягнення моральної шкоди, -
До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовом в якому просить стягнути з судді Іллічівського міського суду Одеської області Смирнова В.В. моральну шкоду в розмірі одного мільйона гривень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням судді Іллічівського міського суду Одеської області від 17 січня 2023 року ОСОБА_2 у справі №501/1896/22 у задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. (третя особа: Міністерство юстиції України) про відшкодування моральної шкоди - відмовлено, а рішення суду мотивовано тим, що встановлення факту заподіяння моральної шкоди суд вважає беззаперечним, при цьому підстав для задоволення позову немає.
Позивач з рішенням суду повністю не згодна, проте, у зв'язку з відсутністю коштів на судовий збір, апеляційну скаргу на вказане рішення не подавала. З мотивами відмови у позові позивач не погоджується, вважає їх незрозумілими й суперечливими, оскільки суд фактично одночасно встановив наявність факту заподіяння моральної шкоди й при цьому у повному обсязі відмовив. В рішенні суду в супереч приписам ст.ст.264, 265 ЦПК України взагалі не зазначено про дослідження наданими сторонами по справі доказів, а вони лише частково перелічені й відсутня будь-яка їх оцінка.
Позивач вважає, що судом було допущено грубе ігнорування процесуальних норм, які передбачають повний, об'єктивний та всебічний розгляд справи за наявними в ній матеріалами, з дослідженням наданих сторонами доказів, і з наданням дослідженим доказам певної правової оцінки з посиланням на норми діючого матеріального та процесуального права. Як вказує позивач, сам факт прийняття, на її думку, неправосудного рішення, спричинив їй моральних страждань.
Вивчивши дану заяву, вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 травня 2018 року у справі №521/18287/15-ц, провадження №14-90 цс 18, зробила такі висновки:
«…36. Оскарження судових рішень, діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
37. Згідно з пунктом 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
38. Відповідно до пункту 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
39. Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються.
40. Вчинені судом (суддею) у відповідній справі процесуальні дії й ухвалені у ній рішення не підлягають окремому судовому оскарженню шляхом ініціювання нового судового процесу.
41. Тобто, якщо позивач вважав, що суд допустив порушення норм права під час розгляду його справ, він мав можливість оскаржити ухвалені у цих справах судові рішення до судів вищих (апеляційної чи касаційної) інстанцій у порядку та з підстав, визначених у відповідному процесуальному законі…».
Таким чином, відповідно до зазначених вище положень законодавства та обставин викладених у позовній заяві, розгляд справи за вказаними позовними вимогами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі п.1 ч.1 ст.186, 259-260 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Іллічівського міського суду Одеської області Смирнова Валерія Володимировича про стягнення моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя