Справа № 500/5348/19
Провадження № 2-р/946/4/25
06 лютого 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Адамова А.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Тюміної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 15.04.2021 року по справі № 500/5348/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання незаконним рішення державного реєстратора, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно, про усунення перешкод в користуванні, -
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання незаконним рішення державного реєстратора, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно, про усунення перешкод в користуванні задоволено та: визнано протиправним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45709838 від 26 лютого 2019 року щодо реєстрації за акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на об?єкт нерухомого майна квартиру загальною площею 53,7 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 17744448851106, номер запису про право власності 30469388; скасовано запис в державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо реєстрації за акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на об?єкт нерухомого майна квартиру загальною площею 53,7 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 17744448851106, номер запису про право власності 30469388.
21 січня 2025 року ухвалою суду скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 липня 2019 року по справі №500/5348/19.
05.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про роз'яснення рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2021 року, в якій просить роз'яснити рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2021 року по справі №500/5348/19, а саме, що скасоване згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2021 року по справі № 500/5348/19 право власності на квартиру загальною площею 53,7 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яке було зареєстровано за акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1774448851106, номер запису про право власності: 30469388, належить правонаступнику АТ «Укрсоцбанка» - Акціонерному товариству «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням №05/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариста «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» код ЄДРПОУ 23494714 на Акціонерне товариство «Сенс Банк» код ЄДРПОУ 23494714, а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Таким чином згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2021 року по справі № 500/5348/19, скасоване право власності на квартиру загальною площею 53,7 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яке було зареєстровано за акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, номер запису про право власності: 30469388, належить правонаступнику АТ «Укрсоцбанка» - Акціонерному товариству «Сенс Банк» код ЄДРПОУ 23494714. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2021 року по справі № 500/5348/19 не виконане. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на підставі передавального акту, серія та номер: б/н, виданий 11.10.2019 року, видавник: АТ "Альфа-Банк" та АТ "Укрсоцбанк" та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51423970 від 02.03.2020 року приватного нотаріусу Папського А.Е. Одеського міського нотаріального округу Одеської області, право власності на квартиру, загальною площею 53,7 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , було зареєстровано за Акціонерним товариством "Альфа-Банк", код ЄДРПОУ - 23494714. У зв'язку з зміною назви Відповідача по справі, не має можливості реалізувати постановлене судове рішення.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Проаналізувавши доводи та вимоги заяви про роз'яснення рішення суду, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу.
Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов'язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов'язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.
У постанові від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам норм Закону. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень встановлені статтею 271 ЦПК України.
Згідно до ч.1, ч. 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути, роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі № 21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі №802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20.
Проаналізовавши подану позивачем ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, суд доходить висновку, що доводи позивача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цього рішення суду, а стосуються насамперед незгоди позивача з результатом його виконання. Крім того, суть поданої заяви не зводиться до незрозумілості змісту судового рішення, натомість зводиться до необхідності вказати правонаступника АТ «Укрсоцбанка», який з'явився вже після ухвалення вказаного рішення суду.
На цій підставі суд зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 271 ЦПК України, не допускається.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у спразі № 806/984/18.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (N. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Роз'яснення судового рішення направлено на усунення наявних у ньому неточностей/нечіткостей. Не допускається роз'яснення рішення суду шляхом зміни змісту судового рішення. Питання, пов'язані з виконанням судового рішення також не відносяться до тих питань, які можуть вирішуватися під час розгляду заяви про роз'яснення рішення суду.
Так, суд вважає, що рішення суду від 15.04.2021 року по справі № 500/5348/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання незаконним рішення державного реєстратора, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно, про усунення перешкод в користуванні, є чітким і зрозумілим і не потребує роз'яснення.
У постанові Верховного Суду від 20.12.2023 року у справі №400/2839/22 судом касаційної інстанції визначено критерії встановлення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення, а саме: заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання; судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об'єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення).
З заяви про роз'яснення судового рішення не зрозуміло, в чому саме полягає нечіткість даного судового рішення та що саме підлягає роз'ясненню в порядку ст. 271 ЦПК України.
Питання правонаступництва відповідача/боржника не підлягають вирішенню в порядку роз'яснення судового рішення згідно ст. 271 ЦПК України. Факт правонаступництва відповідача відбувся вже після прийняття рішення від 15.04.2021 року, отже не міг бути врахований під час його ухвалення. При цьому, порядок вирішення судом процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення чи з судовим контролем за його виконанням, визначені Розділами VI та VII ЦПК України, та не підпадають під дію ст. 271 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 15.04.2021 року по справі №500/5348/19.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 15.04.2021 року по справі № 500/5348/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання незаконним рішення державного реєстратора, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно, про усунення перешкод в користуванні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.С.Адамов