Справа № 496/7659/24
Провадження № 2-а/496/1/25
29 січня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Біляївка Одеської області у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. 02.12.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника, звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якій просить суд: визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3441099 від 09.11.2024 року, винесену поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Комарницьким С.С., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.
2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.11.2024 року він керував ТЗ «BUIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, і рухався у напрямку м. Одеси по трасі М05 Київ-Одеса, яка є автомобільною дорогою з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділовою смугою. Відповідно до пп. «г» п. 12.6. Правил дорожнього руху на вказаній дорозі дозволено рух зі швидкістю не більше 110 км/год. Позивач рухався зі швидкістю приблизно 90 км/год. На ділянці траси М05, приблизно до 402 км, він побачив встановлені дорожні знаки 3.29 - «90», «70» та «50», однак без відповідних інших дорожніх знаків, які саме повинні попереджати про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта. Відсутність зазначених дорожніх знаків стало приводом для позивача вважати, що обмеження швидкості руху на даній ділянці не облаштовано у тому порядку, як передбачають ПДР, а тому він має право продовжувати рух зі швидкістю, дозволеної для даної категорії доріг, тобто не більше 110 км/год. На ділянці траси М05 приблизно 402 км, поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Комарницьким С.С. у відношенні позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3441099 від 09.11.2024 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340,00 гривень. На думку позивача, у разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не можу бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
3. Представник відповідача надав відзив на позов в якому зазначив, що сторона відповідача проти адміністративного позову заперечує в повному обсязі, з огляду на наступне. 09.11.2024 року о 10 год. 18 хв. в ході виконання службових обов'язків поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП, сержантом поліції Камарницьким С.С., за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Знам'янка, автодорога М-05 «Київ-Одеса», 402 км, було виявлено ТЗ «BUIK ENVISION», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням, як ОСОБА_1 , який не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 - «Обмеження максимальної швидкості» рухаючись зі швидкістю 91 км/год при максимально дозволеній швидкості 50 км/год, перевищуючи встановлене обмеження швидкості на 41 км/год, чим порушим п. 12.9.б. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вищезазначене адміністративне правопорушення було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 ТС000346, який відповідає всім вимогам законодавства та його покази являються належними, допустимими, достовірними. Відповідно до покладених на поліцію завдань, інспектор відреагував на дане правопорушення зупинивши ТЗ згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Після зупинки, інспектор повідомив позивача про причини зупинки та, що за дане правопорушення передбачено штраф у розмірі 340,00 гривень, згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП та ознайомив ОСОБА_1 з його правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також позивач скористався своїм правом на власний розсуд і надав інспекторам письмове пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП не надходило. Також позивачу було роз'яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постнови та роз'яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст.ст. 307, 308 КУпАП. У подальшому інспектор, відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3441099 від 09.11.2023 року, якою прийняв рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень та негайно, після закінчення розгляду справи, відповідно до ст. 285 КУпАП, оголосив винесену постанову. Щодо дорожніх знаків, які інформують водіїв про здійснення фото- відеофіксації порушень Правил дорожнього руху та дорожніх знаків 3.29. «Обмеження максимальної швидкості руху» відповідач, в особі представника, зазначив, що ні Департамент патрульної поліції, ні Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції не є балансоутримувачем доріг в Одеській області, автодороги М-05 «Київ-Одеса», 402 км, не здійснює монтаж дорожніх знаків, не є розпорядником інформації щодо наявності або відсутності дорожніх знаків на вказаній ділянці дороги. Окрім того, на думку відповідача, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перевищення встановленого Правилами дорожнього руху обмеження швидкості руху за адресою: Одеська область, автодорога М-05 «Київ-Одеса», 402 км та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. (а.с. 29-50)
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Від позивача надійшло до суду клопотання про витребування доказів. (а.с. 18-19)
5. Позивачем надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду. (а.с. 20-21)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 року, адміністративну справу № 496/7659/24, передано до провадження на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 12)
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.12.2024 року адміністративну справу залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. (а.с. 13-14)
8. 17.12.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками (а.с. 15-17)
9. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.12.2024 року клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду задоволено, відкрито спрощене провадження у справі та відповідачу був визначений строк для надання відзиву на позовну заяву. Окрім того було задоволено клопотання позивача про витребування доказів. (а.с. 24-26)
ІV. Обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
10. Судом встановлено, що власником ТЗ марки «BUICK», моделі «ENVISION», 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 30.11.2021 року ТСЦ 5121. (а.с. 10)
11. Право керування позивача підтверджується копією посвідчення водія НОМЕР_3 , виданого 12.03.2008 року на його ім'я РЕВ № 8 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області. (а.с. 9)
12. 09.11.2024 року відносно ОСОБА_1 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3441099, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. (а.с. 17, 52)
13. 09.11.2024 року інспекторами поліції були відібрані у Яремчука В.І. письмові пояснення, де ним зазначено, що він рухався зі швидкістю 91 км/год. Знаки «90», «70», «50», які встановлені на М05 на 402 км, встановлені з порушенням ПДР п. 12.10. (а.с. 53)
14. З родруківки з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000346, вбачається, що вимірювання швидкосі ТЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 , здійснювалося на відстані 235,7 метрів. При допустимій швидкості в 50 км/год, вказаний автомобіль рухався зі швидкістю 91 км/год. (а.с. 54)
15. Правомірність використання лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000346 підтверджується копією Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/I-2903-2012 від 29.08.2012 року (а.с. 55), копією Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31956 від 04.10.2024 року, яке чинне до 04.10.2025 року (а.с. 56), копією листа Міністерства економічого розвитку і торгівлі України (а.с. 57-59), копією листа ДП «Укрметртестстандарт» № 22-38/49 від 01.10.2019 року з додатками (а.с. 60-66)
16. З копії листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області № 925/12-09/24-1499/05-04/24 від 31.10.2024 року, вбачається, що на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, 402+000 км, знаходиться аварійно-небезпечний нерегульований пішохідний перехід в одному рівні, біля якого раніше відбувалася значна кількість ДТП. На виконання окремого доручення Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України № 26.09.2017 р. № 317-ОД щодо ступінчастого обмеження швидкісного режиму до 50 км/год у зонах наземних пішохідних переходів на зазначеній ділянці, згідно погодженої схеми ОДР були облаштовані дорожні знаки, які відповідають вимогам ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування». (а.с. 67-69)
V. Оцінка Суду.
17. Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
18. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
21. Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення
22. Положеннями ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
23. Згідно з приписами ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
24. Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
26. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
27. Згідно з вимогами ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст. 279-1, 279-8 цього Кодексу.
28. За змістом ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
29. Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (ст.ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч. 1 ст. 44, ст. 44-1, ч. 2 ст. 106-1, ч.ч. 1, 2, 3, 4 і 6 ст. 109, ст. 110, ч. 3 ст. 114, ч. 1 ст. 115, ст. 116-2, ч. 2 ст. 117, ч. 1 і 2 ст. 119, ч.ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 121-2, ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст.ст. 124-1 - 126, ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 127, ст.ст. 128-129, ст. 132-1, ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 133, ч.ч. 3, 6, 8, 9, 10 і 11 ст. 133-1, ч. 2 ст. 135, ст. 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 140, ст.ст. 148, 151, ст.ст. 161, 164-4, ст. 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 176, 177, ч.ч. 1 і 2 ст. 178, ст.ст. 180, 181-1, ч. 1 ст. 182, ст.ст. 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
30. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 Правил).
31. Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
32. За визначенням, наведеним у п. 1.10 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306, безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
33. Відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року № 1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, у тому числі, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
34. Пунктом 12.9 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року № 1306 визначено, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п. 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до пп. «и» п. 30.3 цих Правил (пп. б п. 12.9 Правил).
35. Відповідно до Розділу 33 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року № 1306 дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» відноситься до заборонних знаків, за правилами яких забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку.
36. Пунктом 12.10. Правил дорожнього руху закріплено, що додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно. При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов'язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта.
37. Суд критично ставиться до твердження позивача, що відсутність дорожніх знаків, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта дає підстави водієві ігнорувати знаки обмеження швидкості руху. Оскільки, обмеження дозволеної швидкості руху (дорожні знаки 3.29 та/або 3.31 на жовтому фоні) вводяться тимчасово виключно: а) у місцях виконання дорожніх робіт; б) у місцях проведення масових або спеціальних заходів; в) у випадках, пов'язаних із стихійними (погодними) явищами. (п. 12.10-1 ПДР). Разом з тим, обмеження дозволеної швидкості руху вводяться постійно виключно: а) на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо); б) у місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів; в) у місцях розташування дорожніх станцій патрульної поліції; г) на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів. (п. 12.10-2 ПДР).
38. Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
39. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
40. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.
41. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
42. Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
43. Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
44. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі OHalloran and Francis v. the United Kingdom будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
45. За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесена правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для її скасування та закриття провадження по справі відсутні.
46. Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3441099 від 09.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закриття провадження по справі, необхідно відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
47. На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем при поданні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позовнних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
4. Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
5. Повний текст рішення складено 29.01.2025 року.
Суддя О.П. Портна