Рішення від 29.01.2025 по справі 495/8583/24

Справа № 495/8583/24

№ провадження 2/495/636/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

29 січня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

Головуючого - одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ульвіс К.Е.,

справа № 495/8583/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» про захист прав споживачів та визнання недійсним окремих пунктів договору,

представника позивача - адвоката Білозор О.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» про захист прав споживачів та визнання недійсним окремих пунктів договору, просить суд визнати недійсним з моменту укладення положення п.3.1.3. Анкети - заяви № 30016498 про акцепт Публічної пропозиції - АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» від 10 січня 2022 року та положення п. 4 паспорту споживчого кредиту № 30016498 від 10 січня 2022 року, в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2 467 грн, щомісячно, що становить 3,39% (щомісячно) від загальної суми кредиту на день видачі; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року з моменту укладення та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 24 125 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по тілу кредиту.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 січня 2022 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Форвард» укладено договір про споживчий кредит № 30016498.

Анкетою - заявою № 300016498 про акцепт Публічної пропозиції - АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» від 10 січня 2022 року та паспортом споживчого кредиту № 30016498 від 10 січня 2022 року встановлено основні умови кредитування (п.3.1.2 анкети - заяви, розділ 3 паспорту споживчого кредиту): продукт: CS швидкі гроші дистанційні; сума кредиту: 75000, 00 грн; строк кредитування: 36 місяців, тобто 1097 днів, з 10 січня 2022 року по 10 січня 2025 рік; мета отримання: на споживчі потреби.

Анкетою - заявою № 300016498 про акцепт Публічної пропозиції - АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» від 10 січня 2022 року, та паспортом споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року надано інформацію щодо орієнтованої річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту ( п.3.1.3 анкети - заяви, розділ 4-5 паспорту споживчого кредиту):

-Процентна ставка ( на строкову частину): 0,01% річних, тип - фіксована;

-Процентна ставка (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних;

-Платежі за супровідними послугами кредитодавця, обов'язкові для укладення договору:

1)Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія) 3,29% (без ПДВ), нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі, тобто 2 467, 50 грн. (без ПДВ);

2)Плата на надання виписок по рахунку клієнта у вигляді текстових повідомлень за допомогою послуги «SMS-сервіс» - 50 грн (без ПДВ), нараховується щомісячно.

3)Загальні витрати за кредитом 90 641, 56 грн;

4)Орієнтовна вартість кредиту для споживання за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі 165 641, 56 грн;

5)Реальна річна процентна ставка 82,21% річних;

6)Плата за пропущення платежів: першого пропуску - 350 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску - 400 грн; четвертого (підряд) пропуску та кожного наступного (підряд) - 400 грн.

Затверджено графік платежів за договором про споживчий кредит № 300016498 від 10 січня 2022 року.

25 липня 2024 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» від імені якого діяв в.о. уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк Форум» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 2 Договору, новий кредитор в день укладення цього Договору набуває усі права кредитора за Основними договорами.

Відповідно до інформаційного витягу з реєстру боржників (додаток до договору) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором за договором про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року.

Позивач вважає, що при укладенні договору про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року були порушені її права як споживача.

Зазначає, що умова, яка визначена у договорі про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року, зокрема - щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,29% (без ПДВ), нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі, тобто 2467, 50 грн (без ПДВ) є несправедливою.

На підставі вищевикладеного позивач і звернулася з відповідним позовом до суду.

Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач 18 жовтня 2024 року надав на адресу суду відзив, відповідно до якого просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі оскільки вимоги є необґрунтованими.

Факт підписання договору позивачем не оспорюється, а отже, підписання нею договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його зі змістом Інструкції про відкриття закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків резидентів і нерезидентів та вимогами ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Доводи щодо безпідставності нарахування кредитором комісії не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ЗУ «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати у договорі комісії, пов'язанні з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково - касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

24 жовтня 2024 року позивачем надана відповідь на відзив, у якій посилаючись на постанову ВС від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначила, що з матеріалів справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, сукупні послуги Банку, пов'язані з розрахунково - касовим обслуговуванням, відповідачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та сукупних банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які Банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Звертає увагу суду на те, що відповідачем не було надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх із позивачем при укладені договору.

Незаконність встановлення банком сукупних платежів, зокрема комісій за обслуговування кредитної заборгованості, встановлена і в Постанові ВС від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19.

Оскільки у договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та сукупних банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язанні з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахункове - касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахункове - касове обслуговування) є несправедливими та нікчемними.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року провадження у справі відкрито та призначено до підготовчого розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом, повідомленням сторін.

21 листопада 2024 року Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на задоволені.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутність.

Зі згоди представника позивача, суд розглядає справу за відсутність представника відповідача відповідно до наданого відзиву.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10 січня 2022 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Форвард» укладено договір про споживчий кредит № 30016498.

Анкетою - заявою № 300016498 про акцепт Публічної пропозиції - АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» від 10 січня 2022 року та паспортом споживчого кредиту № 30016498 від 10 січня 2022 року встановлено основні умови кредитування (п.3.1.2 анкети - заяви, розділ 3 паспорту споживчого кредиту): продукт: CS швидкі гроші дистанційні; сума кредиту: 75000, 00 грн; строк кредитування: 36 місяців, тобто 1097 днів, з 10 січня 2022 року по 10 січня 2025 рік; мета отримання: на споживчі потреби. (а.с. 15-20)

Анкетою - заявою № 300016498 про акцепт Публічної пропозиції - АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» від 10 січня 2022 року, та паспортом споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року надано інформацію щодо орієнтованої річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту ( п.3.1.3 анкети - заяви, розділ 4-5 паспорту споживчого кредиту): процентна ставка ( на строкову частину): 0,01% річних, тип - фіксована; процентна ставка (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних; платежі за супровідними послугами кредитодавця, обов'язкові для укладення договору: щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія) 3,29% (без ПДВ), нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі, тобто 2 467, 50 грн. (без ПДВ); плата на надання виписок по рахунку клієнта у вигляді текстових повідомлень за допомогою послуги «SMS-сервіс» - 50 грн (без ПДВ), нараховується щомісячно. Загальні витрати за кредитом 90 641, 56 грн;

Орієнтовна вартість кредиту для споживання за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 165 641, 56 грн;

Реальна річна процентна ставка 82,21% річних;

Плата за пропущення платежів: першого пропуску - 350 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску - 400 грн; четвертого (підряд) пропуску та кожного наступного (підряд) - 400 грн.

Затверджено графік платежів за договором про споживчий кредит № 300016498 від 10 січня 2022 року.

25 липня 2024 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» від імені якого діяв в.о. уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк Форум» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги. (а.с. 26-31)

Відповідно до п. 2 Договору, новий кредитор в день укладення цього Договору набуває усі права кредитора за Основними договорами.

Відповідно до інформаційного витягу з реєстру боржників (додаток до договору) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором за договором про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року.

Із доданої до позовної заяви анкети - заяви вбачається, що у договорі про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року, визначена, зокрема - щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,29% (без ПДВ), нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі, тобто 2467, 50 грн (без ПДВ).

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, вказала на те, що умови кредитування є несправедливими.

Відповідач заперечуючи проти позову вказав на те, що позивач підписав заяву, жодних заперечень щодо умов Банку не зазначав.

Нормативне обґрунтування.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з приписами ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець (відповідач) кожного місяця, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, так чи інакше, безоплатно повинен повідомляти позивача про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надавати виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Така інформація повинна надаватися безоплатно позичальнику/споживачу за законом, а тому встановлення відповідачем щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,29% (без ПДВ), яка нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі, тобто 2467, 50 грн (без ПДВ) є несправедливою, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19.

Незаконність стягнення банком супутніх платежів, зокрема, комісій за обслуговування кредитної заборгованості, встановлена і в постанові Верховного Суду України по справі № 6-1746цс16 від 16.11.2016р.

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Відповідно до положень частин першої-п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача

Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору.

Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Суд погоджується з ствердженнями позивача, що інформація, яка зазначена у п.3.1.3. Анкети - заяви № 30016498 про акцепт Публічної пропозиції - АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» від 10 січня 2022 року та положення п. 4 паспорту споживчого кредиту № 30016498 від 10 січня 2022 року, повинна надаватись безоплатно.

Вказаний висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду, висловленою у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №583/334319.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи,договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Суд вважає, що встановлення відповідачем в кредитному договорі сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту, є незаконним.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у цивільній справі № 496/3134/19 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20), та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між позичальником та АТ «Ідея Банк» щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Незаконність стягнення банком супутніх платежів, зокрема, комісій за обслуговування кредитної заборгованості, встановлена в постанові Верховного Суду України по справі № 6-1746цс16 від 16.11.2016 року, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №583/334319, Постанові Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року, справа № 496/3134/19; Постанові ВС України від 18 лютого 2023 року, справа № 168/349/20.

Суд не погоджується з ствердженнями представника відповідача, що позивач підписавши анкету - заяву, була обізнана про розмір комісії, оскільки анкета - заява та паспорт споживчого кредиту, який підписаний позивачем, безспірно не свідчить про погодження всіх істотних умов договору укладеного з відповідачем, в тому числі щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,29% (без ПДВ), яка нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі, тобто 2467, 50 грн (без ПДВ) - з огляду на наступне.

Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.

У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

З огляду на викладене, Паспорт споживчого кредиту є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та як правило містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит.

Разом з тим, суд не погоджується з вимогами позивача в частині визнання нікчемного договору недійсним з моменту укладання виходячи з наступного.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так i від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження N 12-46гс19). Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (пункт 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 71-73 постанови від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс19) дійшла таких висновків: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) сформульовано висновки про те, що такий cпосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними положень пунктів 3.1.3. анкети - заяви № 300016498 про акцепт Публічної пропозиції - АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» від 10 січня 2022 року не підлягають задоволенню, саме у зв'язку із обранням неналежного способу захисту порушеного права.

На підставі вищевикладеного, на основі повно та всебічно досліджених доказів, у відповідності вимог законодавства та його правозастосування до фактично виниклих правовідносин, з огляду на нікчемністьпункту 3.1.3 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард», суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року, зарахувавши сплачену нею комісію за обслуговування кредитної заборгованості в рахунок сплати відсотків з користування кредитом.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв'язку з частковою обґрунтованістю позовних вимог та звільнення позивача від сплати судового збору суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 16, 204, 626, 628, 509, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» про захист прав споживачів та визнання недійсним окремих пунктів договору - задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 300016498 від 10 січня 2022 року, зарахувавши сплачену нею комісію за обслуговування кредитної заборгованості в рахунок сплати відсотків з користування кредитом, з огляду на нікчемність пункту 3.1.3 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал" на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» про захист прав споживачів та визнання недійсним окремих пунктів договору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234239, адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Повний текст рішення складений 06 лютого 2025 року.

Суддя:

Попередній документ
124967695
Наступний документ
124967697
Інформація про рішення:
№ рішення: 124967696
№ справи: 495/8583/24
Дата рішення: 29.01.2025
Дата публікації: 10.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.02.2025)
Результат розгляду: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
Дата надходження: 12.02.2025
Розклад засідань:
18.10.2024 10:20 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
21.11.2024 15:10 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
20.12.2024 11:20 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
29.01.2025 15:00 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
27.02.2025 15:50 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПРИЙОМОВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА
суддя-доповідач:
ПРИЙОМОВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА
відповідач:
ТОВ "ФК "Кредит-капітал"
позивач:
Мельник Світлана Володимирівна
представник позивача:
Білозор Олеся Олександрівна