Березівський районний суд Одеської області
06.02.2025
Справа № 494/2392/24
Провадження № 2/494/104/25
06 лютого 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Рябчун А. В.,
за участю секретаря - Авдєєвої С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадж ення цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог
27 грудня 2024 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Глобус» (далі -АТ КБ «Глобуск») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 22.12.2021 року між АТ КБ «Глобус», та відповідачем, укладено Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у сумі 18 287,85 грн., строк кредитування на 24 місяці з 22.12.2021 р. по 21.12.2023 р. з пільговим періодом 15 місяців з 22.12.2021 р. по 22.03.2023 р., комісія за управління кредитом, міс. - 3 %, розмір процентної ставки % річних - 0,00001%, схема повернення кредиту - ануїтет, реальна процентна ставка, % річних - 32,24617%.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, але згідно розрахунку заборгованості, у зв'язку із порушенням умов договору станом на 01.11.2024 р. заборгованість відповідача перед АТ КБ «Глобус» становить 22 005,61 грн.
Ураховуючи наведене, АТ КБ «Глобус» просить суд стягнути з ОСОБА_1 :
-заборгованість за про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 22.12.2021 року у розмірі 22 005,61 грн, яка складається з:
заборгованість по кредиту (прострочена) - 17 067,85 грн.;
заборгованість по процентах (прострочена) - 4 937,76 грн.
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2024 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 30 грудня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Відповідно до довідкового листа від 29 грудня 2024 року сторони в судове засідання не з'явилися, слухання справи відкладено на 06 лютого 2025 року.
В судове засідання 29 грудня 2024 року, 06 лютого 2025 року представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання 29 грудня 2024 року, 06 лютого 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовитня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).
З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подав.
Фактичні обставини справи
22.12.2021 року між АТ КБ «Глобус», та відповідачем, укладено Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у сумі 18 287,85 грн., строк кредитування на 24 місяці з 22.12.2021 р. по 21.12.2023 р. з пільговим періодом 15 місяців з 22.12.2021 р. по 22.03.2023 р., комісія за управління кредитом, міс. - 3 %, розмір процентної ставки % річних - 0,00001%, схема повернення кредиту - ануїтет, реальна процентна ставка, % річних - 32,24617%.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01.11.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «КБ «ГЛОБУС» становить 22 005,61 грн, яка складається з: заборгованість по кредиту (прострочена) - 17 067,85 грн.; заборгованість по процентах (прострочена) - 4 937,76 грн.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Судом встановлено, що АТ КБ «Глобус» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за договором від 22.12.2021 року виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконував, у результаті чого заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, а саме заборгованості за кредитом становить 22 005,61 грн, яка складається з: заборгованість по кредиту (прострочена) - 17 067,85 грн.; заборгованість по процентах (прострочена) - 4 937,76 грн.
Відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви банківську виписку (рух по особовому рахунку відповідача за період з 22.12.2021 року до 01.11.2024 року).
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає задоволенню.
З огляду на вищевказане суд вважає, що позов АТ КБ «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно задовольнити та стягнути з останнього на користь АТ КБ «Глобус»» заборгованість за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 22.12.2021 року у розмірі 22 005,61 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) - 17 067,85 грн.; заборгованості по процентах (прострочена) - 4 937,76 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів позовної заяви долучено: копію договору № 010224 від 01.02.2024 року про надання професійної правничої допомоги, копію довіреності від 05.12.2022 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3352 від 29.05.2008 року, акт №41638918 прийому-передачі послуг за договором № 010224 від 01.02.2024 року на суму 6 000,00 грн, копію платіжної інструкції від 18.12.2024 року на суму 6 000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює очікувані понесення позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати, на підставі чого приходить до висновку, що витрати у розмірі 2 000,00 гривень, суд вважає такими, що відповідають критерію розумності їх розміру, з огляду на те, що такі є мінімально необхідними витратами, що підлягають покладенню на відповідача та є неминучими при розгляді справи про відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що розмір заявлених судових витрат на професійну допомогу позивачу у розмірі 2 000,00 гривень, є співмірним, пропорційним та розумним в цілях покладення його на відповідача та такий необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 628, 629, 639, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265,280 ЦПК України, -
позов Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» заборгованість за кредитним договором № ВВ4-21158-Ф/17-DOМ від 30 січня 2017 року у розмірі 22 005 (двадцять дві тисячі п'ять) гривень 61 копійка, яка складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) - 17 067 (сімнадцять тисяч шістдесят сім) гривень 85копійок; заборгованості по процентах (прострочена) - 4 937 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) гривень 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Глобус», місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: А. В. Рябчун