06.02.2025
Справа № 642/8142/24
Провадження № 2/642/236/25
06 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Гримайло А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Антонян А.М.,
представника позивача - Посметної М.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання відповідачки ОСОБА_1 про направлення справи за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за підсудністю до Глибоцького районного суду Чернівецької області,-
В провадження судді Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М. надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
27 грудня 2024 року ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова було відкрито провадження у справі 642/8142/24. Призначено підготовче судове засідання.
16.01.20215 до суду надійшло клопотання відповідачки ОСОБА_1 про направлення позовної заяви за підсудністю до Глибоцького районного суду Чернівецької області.
В обґрунтування клопотання зазначено, що вищевказаний позов подано до Ленінського районного суду міста Харкова оскільки місцем реєстрації відповідачки є АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з 01.05.2022 у зв'язку із повномасштабними вторгненням рф ОСОБА_1 разом із дітьми була змушена покинути місто Харків та переїхати до Чернівецькрї області, де остання була взята на облік внутрішньо перемішеною особою за адресою АДРЕСА_2 . Вказане, на думку відповідачки, свідчить про те, що дана цивільна справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Глибоцького районного суду Чернівецької області та підлягає передачі на розгляд вказаному суду.
Представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні не погодившись із вказаним клопотанням відповідачки, зазначила, що Банк подав позов, а суд відкрив судове провадження з урахуванням того, що відповідачка зареєстрована в Холодногірському районі міста Харкова, а отже справа підсудна Ленінському районному суду м.Харкова.
Крім того, зазначила, що заява про передачу справи за підсудністю до іншого суду подана до канцелярії суду нарочно особисто відповідачкою, містить особистий підпис ОСОБА_1 , відсутній поштовий конверт, що свідчить про знаходження відповідачки за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 ;
- позов АТ «ПУМБ» № KHO-44.2.2/785 від 26.12.2024р. направлений Банком на адресу Відповідача: АДРЕСА_3 , отримано ОСОБИСТО ВІДПОВІДАЧЕМ в 14.49 години 03 січня 2025року про, що свідчить Витяг відстеження поштових відправлень Укрпошти (витяг відстежень поштового відправлення додається);
- довідка ВПО, яка надана до заяви була оновлена Відповідачем через застосунок ДІЯ 15.01.2025р., однак довідку ВПО отриману у 2022році Відповідач не надає;
- підтвердженням того, що Відповідач знаходиться за місцем реєстрації свідчать також надані Банку Відповідачем Декларації за 2023-2024року, які направлені відповідачем до ГУ ДПС у Харківський області Холодногірської ДПІ з зазначенням адреси: АДРЕСА_3 , що відповідає КВЕД ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 з - надання послуг перукарями та салонами краси та підтверджує, що доходи від такої діяльності отримуються Відповідачем саме у м.Харкові.
Також згідно телефонних розмов, здійснених Банком на телефон Відповідача, Відповідач зазначав, що з листопада 2022року знаходиться в м.Харкові. Враховуючи зазначене, представник позивача просила суд вважати подану заяву відповідачем, як зловживання правом з наміром затягування розгляду справи і просила відмовити у її задоволенні.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та зміст клопотання, вислухавши думку представника позивача приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред'явлений в одному з двох і більше судів (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.
За вимогами частини 6 статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Частиною 8 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно частини 9 статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідачка, відновідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, матеріали справи містять дані про те, що відповідач відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від виданою 01.05.2022 проживає / перебуває за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, на момент звернення позивача до суду з позовом встановлювалися Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правила).
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 7 Правил).
В абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас, законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення частини першої статті 27, імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.06.2024 року у справі № 554/7669/21.
Оскільки позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято Ленінським районним судом м. Харкова з додержанням правил підсудності за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, то відсутні підстави для передачі справи за підсудністю до Глибоцького районного суду Чернівецької області.
Таким чином, клопотання відповідачки про передачу справи за підсудністю, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.19, 27, 28, ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про направлення справи за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за підсудністю до Глибоцького районного суду Чернівецької області - відмовити.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 06.02.2025.
Суддя А. М. Гримайло