Справа № 627/141/25
"06" лютого 2025 р. с-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни про забезпечення позову до подачі позовної заяви-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гофельд Г.С., звернувся до Краснокутського районного суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, у якій просить: 1) вжити заходи забезпечення позову до подання ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати: - нежитлову будівлю АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку, загальною площею 0,1936 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1859; - земельну ділянку, загальною площею 0,1838 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1858; 2) вжити заходи забезпечення позову до подання ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування шляхом заборони ОСОБА_3 відчужувати квартиру АДРЕСА_2 .; 3) вжити заходів забезпечення до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися з позовною заявою про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування. Об'єктами поділу спільного сумісного майна подружжя є майно набуто подружжям за час шлюбу. Представник позивача зазначає, що з урахуванням наведених обставин, ризиком ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту прав ОСОБА_1 є будь-які обставини, в тому числі дії ОСОБА_2 , які зроблять неможливим поділ майна подружжя відповідно до вимог статей 60, 70 Сімейного кодексу України, а саме щодо всього майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та з рівністю часток подружжя.
В заяві про забезпечення позову зазначено, що під час підготовки до подання позовної заяви заявнику стало відомо про настання обставин, що унеможливлюють ефективний захист прав ОСОБА_1 під час поділу спільного сумісного майна подружжя. Так, за відсутності письмової нотаріально посвідченої згоди заявника на укладення правочину щодо спільного майна подружжя, 22.01.2025 року ОСОБА_2 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_2 . Спірна квартира була подарована ОСОБА_2 своїй матері - ОСОБА_3 , внаслідок чого виставлена на продаж, про що було виявлено відомості у застосунку розміщення оголошень про продаж товарів “ОЛХ».
Представник позивача зазначає, що наведені вище дії щодо підготовки подальшого продажу “подарованої» квартири свідчать про реальний та обгрунтований ризик для захисту ОСОБА_1 своїх прав на поділ спільного сумісного майна подружжя, зокрема, і ризик вчинення відповідних дій щодо подальшого перепродажу спільної квартири подружжя, відчуження нежитлової будівлі АДРЕСА_1 та відповідних земельних ділянок, і є підставою для застосування заходів забезпечення.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, доходить наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак, й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд за заявою учасника справи, як це передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав визначених законом.
Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або забороною вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Підставою задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, а саме розпорядження відповідачем спірним майном, що може перешкодити виконанню судового рішення, якщо воно буде на користь позивача.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, предметом якого є: квартира АДРЕСА_2 ; нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, загальною площею 0,1936 га, кадастровий номер:6323555100:01:001:1859; земельна ділянка, загальна площею 0,1838 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1858.
Представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження спірного майна.
19.12.1992 виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 13.12.2024 /а.с. 42/.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.1996 ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 10.08.1996, посвідченого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 4-4570 /а.с.15-16/.
22.01.2025 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору дарування квартири на бланку серії НТР 596051, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрованого в реєстрі за № 10 /а.с.14/.
Відповідно до копії Відомостей з Державного реєстру речових прав реєстраційний номер об'єкта 3067367363120, на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано право власності за ОСОБА_3 , на підставі договору дарування від 22.01.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 10 /а.с.45/.
З копії витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта № 410880852 від 31.01.2025, та зДержавного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300323022025 від 03.02.2025 та з вбачається, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка кадастровий номер 6323555100:01:001:1859, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Документ, який є підставою для виникнення права: договір купівлі-продажу від 03.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Краснокутського районного нотаріального округу Харківської області Гук С.Ю. /а.с.24-29, 39 зворот/.
Як вбачається з копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта № 410880852 від 31.01.2025 власником земельної ділянки кадастровий номер 6323555100:01:001:1858, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_2 . Документ, який є підставою для виникнення права: договір купівлі-продажу від 03.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Краснокутського районного нотаріального округу Харківської області Гук С.Ю. /а.с.39/
Крім того, відповідно до копії згаданого вище витягу ОСОБА_2 є власником нежитлової двоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-прожаду, ВСА № 410603, від09.03.2005, Краснокутська держнотконтора /а.с.39/.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що на спірне майно придбано заявником та його дружиною під час шлюбу, який наразі триває, та зареєстроване на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_2 , а спірна квартира за її матір'ю ОСОБА_3 на підставі договору дарування.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, слід зазначити, що заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмету спору.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Суд вважає, що достатніми та співмірним заходом забезпечення позову у даному випадку є заборона вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження спірного майна.
Оскільки невжиття заходів забезпечення позову, враховуючи подальше розпорядження (продаж, дарування, обмін тощо) потенційними відповідачами спірним майном, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, виходячи з принципу обов'язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з метою недопущення порушення прав осіб, які беруть участь у справі, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження спірного майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 ; нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,1936 га, кадастровий номер:6323555100:01:001:1859; земельної ділянки, загальною площею 0,1838 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1858, до вирішення судом по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування, та набрання судовим рішенням законної сили.
Суд роз'яснює, що, згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Крім того, за приписами ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України суд не застосовує зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження наступного майна:
-квартири АДРЕСА_2 ;
-нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельної ділянки, загальною площею 0,1838 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1858;
-земельної ділянки, загальною площею 0,1936 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1859.
Заходи забезпечення позову залишити до вирішення судом по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування, та набрання судовим рішенням законної сили.
У зв'язку із забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заявник: ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Представник заявника: Гофельд Ганна Сергіївна, адреса: м. Харків а/с 1048.
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя І. В. Бугаєнко