Рішення від 05.02.2025 по справі 953/1176/25

Справа № 953/1176/25

н/п 2-о/953/43/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2025 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла у Автономній Республіці Крим, м.Ялта, пмт Лівадія, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог посилається на те, він, ОСОБА_1 , звертається до суду з метою встановлення факту смерті його матері - ОСОБА_2 , що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 у Автономній Республіці Крим, м. Ялта, пмт Лівадія, тобто на тимчасово окупованій території України. Вказує, що він є сином померлої, ОСОБА_2 , що підтверджується його свідоцтвом про народження. Встановлення факту смерті матері - ОСОБА_2 для нього має юридичне значення, оскільки надає право для проведення державної реєстрації смерті на території України, яка контролюється державними органами і отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 05.02.2025 справу передано для розгляду головуючій судді С.М. Лисиченко.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.02.2025 відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлений у встановленому законом порядку. Заявником подано до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначив, що заяву підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в справі доказів.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази, надані в обґрунтування заяви, дійшов висновку, що вимоги заявника законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Лівадія, м.Ялта, АР Крим померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , причиною смерті зазначено: набряк легені термінальний J81.X, хвороба серця атеросклеротична 125.1.

Зазначений факт підтверджується даними, які містяться в довідці про смерть №С-03010, виданої 26.09.2024 Ялтинським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Департаменту реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим; даними, які містяться в свідоцтві про смерть, виданого 26.09.2024 Ялтинським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Департаменту реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, серія НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що родичами, в розумінні Цивільного процесуального кодексу є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб (статті 20, 52 ЦПК України).

Так, у ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Родинні відносини підтверджуються даними, які містяться у свідоцтвці про народження серії НОМЕР_2 .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі.

Згідно з ч. 3, ч.4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до роз"яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі ВССУ) у листі «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016р. №990-V-III «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території»», при розгляді заяв, прийняття судом до уваги документів, виданих органами та установами (лікарняними закладами), які знаходяться на окупованій території, ВССУ зазначив, що відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до наказів Міністерства юстиції України № 246/7 від 25 листопада 2014 року та №935/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України, повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року, вважаються недійсними.

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду за результатами розгляду листа Віце-прем'єр-міністру України - Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України ід 07 квітня 2021 року № 22/4-1801-21 відповідно до ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування було надано роз'яснення щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, згідно з якими, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. Звернуто увагу, що згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

В межах розгляду даної справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Лівадія, м.Ялта, АР Крим померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на зазначене, а також те, що смт.Лівадія, м.Ялта, АР Крим з 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією РФ, свідоцтво про смерть, видане 26.09.2024 Ялтинським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Департаменту реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, серія НОМЕР_1 , відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є недійсними і не створює правових наслідків, але підтверджує факт смерті на території, яка знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що позбавляє заявника здійснити державну реєстрацію смерті матері - ОСОБА_2 .

Відповідно до висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть, суд, як виняток, приймає до уваги надані заявником документи, а саме свідоцтво про смерть та оцінює їх в сукупності з копіями інших документів та приходить до обґрунтованого висновку, що заявлені вимоги слід задовольнити та встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - АДРЕСА_1 , що надасть можливість заявнику отримати видане державним органом України свідоцтво про смерть.

Керуючись ст. ст. 19, 315, 317 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Лівадія, м.Ялта Автономної Республіки Крим.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 61058, м. Харків, вул. Сумська, 61, код ЄДРПОУ: 23320813.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2025 року.

Суддя С.М. Лисиченко

Попередній документ
124965751
Наступний документ
124965753
Інформація про рішення:
№ рішення: 124965752
№ справи: 953/1176/25
Дата рішення: 05.02.2025
Дата публікації: 07.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.02.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 05.02.2025
Предмет позову: про встановлення факту смерті