03 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 702/527/23
провадження № 61-968ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Позов мотивований тим, що 29 січня 2019 року між ним та ОСОБА_1 , за згодою дружини відповідача ОСОБА_3 , був укладений нотаріально посвідчений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 отримав 412 180,00 грн, що на момент укладення правочину було еквівалентно 14 800 доларів США. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та, незважаючи на настання строку виконання зобов'язання, до цього часу борг не повернув. Вказував, що крім основної суми боргу з відповідачів, підлягає стягненню також неустойка у розмірі 4 463 385,48 грн, 3 % річних від простроченого зобов'язання у розмірі 24 775,98 грн та інфляційні втрати у розмірі 95 163,53 грн. Крім того, позивач просив стягнути витрати на оплату судового збору та 90 000 грн витрат на професійну правову допомогу.
Монастирищенський районний суд Черкаської області рішенням від 12 вересня 2024 року позов задовольнив частково.
Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 551 300,00 грн та 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 24 775,98 грн, всього стягнув 576 075,98 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину судових витрат у вигляді судового збору та витрат на професійну правову допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 6 976,67 грн.
Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 частину судових витрат у вигляді судового збору та витрати на правову допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 6 976,67 грн.
В частині позовних вимог щодо стягнення неустойки та інфляційних втрат, відмовив.
Черкаський апеляційний суд постановою від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2024 року залишив без змін.
20 січня 2025 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року в указаній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 22 січня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліку, зокрема, сплати судового збору.
28 січня 2025 року до Верховного Суду, на виконання вимог ухвали, від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано квитанцію про сплату судового збору.
Недоліки касаційної скарги усунуто.
У касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та з дотриманням вимог щодо її форми і змісту.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,
Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року.
Витребувати з Монастирищенського районного суду Черкаської області цивільну справу № 702/527/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко