Справа № 638/17838/24
Провадження № 2/638/1488/25
Іменем України
23 січня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., представника Позивача - адвоката Пекареніна А.А., Відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,
ОСОБА_2 (далі - Позивачка, ОСОБА_2 ) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, в якості правових підстав звернення зазначає норми статтей 1220, 1222, 1269, 1270 Цивільного кодексу України.
У підготовче засідання, призначене на 04.11.2024, Позивачка не з'явилася.
Представник Позивачки подав клопотання про розгляд справи без її та його участі, а також просив витребувати у приватного нотаріуса Чугуївської районного нотаріального округу Харківської області Оксендлєр Ольги Борисівни інформацію щодо наявності чи відсутності заведення спадкових справ, наявності заповітів, подання заяв про право на спадщину чи відмову від прийняття спадщини, видачі свідоцтв про право на спадщину та надати копію спадкової справи (у разі наявності) після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Печеніги Чугуївського району Харківської області.
ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що копію позовної заяви та доданих до неї документів не отримав, просить відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи, проти задоволення клопотання представника Позивачки не заперечував.
06.12.2024 до суду надійшла, витребувана на підставі ухвали від 04.11.2024, інформація від приватного нотаріуса Чугуївської районного нотаріального округу Харківської області Оксендлєр Ольги Борисівни.
У підготовче засідання 16.12.2024 Сторони не з'явилися.
Ухвалою суду від 16.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом сторін на 15.01.2025 о 09 год. 30 хв.
Представник Позивачки позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.
Відповідач проти позову заперечує, зазначив, що після 24.02.2022 перебував з матір'ю до її смерті причини пропуску строку звернення для прийняття спадщини, зазначені у позові ОСОБА_2 , вважає неповажними, правом на надання відзиву не скористався.
У судовому засіданні оголошено перерву до 9 год. 30 хв. 23.01.2025.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на витребування доказів у нотаріуса, з метою дотримання єдності судової практики, а також врахування позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 927/1206/21 при прийнятті судового рішення, суд розглядає справу в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Заслухавши представника Позивачки та Відповідача, розглянувши позовну заяву та надані докази, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 21.02.2024 Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
На день смерті ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею зареєстрований та проживав ОСОБА_1 - син померлої та брат Позивачки. Вказане підтверджується Довідкою Виконавчого комітету Печенізької селищної ради від 12.07.2024 та самим Відповідачем у судовому засіданні.
Позивачка зазначає, що у зв?язку з проведенням бойових дій на території Харківського регіону, виникла реальна загроза життю та здоров?ю людей, була ускладнена робота всіх органів, організацій та установ. Тому, оскільки питання безпеки та здоров?я людей є пріоритетним, ОСОБА_2 була вимушена виїхати за кордон та перебувала у Польщі та не мала змоги звернутися до нотаріуса.
З позову вбачається, що у 2024 році Позивачка повернулася до України та звернулася до нотаріуса, і листом приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Оксендлер Ольги Борисівни від 12.07.2024 було повідомлено, що внаслідок на пропущення шестимісячного строку на даний час прийняти спадщину немає можливості. Крім цього, нотаріус повідомила, що у провадженні приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Оксендлер Ольги Борисівни знаходяться документи спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі поданої 30.03.2023 заяви про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_1 , зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за N?146, спадкова справа N?69/2023. Також нотаріус повідомила, що Позивачка має право звернутися з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадщина після смерті ОСОБА_3 , відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 , з урахуванням його зупинення на чотири місяці у зв?язку з воєнним станом в Україні з 24.02.2022, закінчився 04.04.2023.
Позивачка посилається на те, що до вересня 2022 року територія Печенізької селишної територіальної громади перебувала в тимчасовій окупації та практично було неможливо добратися до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, а після звільнення території від окупаційних військ, територія почала піддаватися щоденним ворожим обстрілами і це унеможливлювало звернення до нотаріуса у визначений законом строк.
Частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17, від 22.03.2023 у справі № 361/8259/18, від 26.06.2024 у справі №686/5757/25 тощо.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/25).
Принцип пропорційності тісно пов'язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.
Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв'язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.
Позивачкою не надано доказів на підтвердження вчинення нею дій, спрямованих на подання заяви про прийняття спадщини, а також і щодо конкретних обставин, які перешкоджали подати відповідну заяву у вказаний строк.
Виходячи із сталої судової практики, перебування за кордоном не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою через досить тривалий проміжок часу про прийняття спадщини. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 569/12599/18.
Позивачкою не надано будь-яких доказів щодо вчинення нею дій, які б свідчили про її волевиявлення про прийняття спадщини після смерті матері, як на території Польщі, так і на території України у встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи також його продовження постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану». При цьому факт перебування позивача в Італії сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50 цс 24, у пунктах 150-153 здійснила тлумачення приписів частини першої статті 1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України, та сформулювала такі висновки щодо застосування зазначених норм права, а саме те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.
Посилання Позивачки на перебування міста Ізюм тимчасово окупованою територією з відсутністю можливостей подання заяви, не є належним обґрунтуванням поважності причин неподання відповідної заяви, враховуючи, що місто Ізюм Ізюмської міської територіальної громади перебувало тимчасово окупованою територією Російською Федерацією з 01.04.2022 по 08.09.2022, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Як вже зазначалося, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Позивачка не надала докази того, що не мала можливості подати до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, зокрема можливості направити відповідну заяву засобами поштового зв'язку до будь-якого нотаріуса або нотаріальної контори.
Отже, Позивачка не надала доказів на підтвердження сукупності підстав, необхідних для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини, що має наслідком відмову в позові.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, покладаються на Позивачку.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.02.2025.
Суддя О.В. Малахова