Справа № 393/438/24
пров. 2/393/19/25
30 січня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Гладир К.С.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та
піклування Новгородківської селищної ради Кіровоградської області
представники учасників справи:
представник третьої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець, за участі позивачки ОСОБА_1 , в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,-
Позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою, вказуючи, що 16.09.2011 року по 09.03.2023 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають спільних неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають з нею, відповідач не цікавиться їхнім життям, не бере участі в їх вихованні, в забезпеченні їх розвитку та матеріальному забезпеченні. Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх вихованням, підготовкою до самостійного життя. Зазначені факти, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків. В зв'язку з викладеним, вона була змушена звернутися до органу опіки та піклування для вирішення питання про встановлення фактів невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків. Звернення до суду з заявою про стягнення аліментів не надало ніякого результату, так як відповідач ухиляється від їх сплати, що підтверджується наданими до позовної заяви письмовими доказами. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Новгородківської селищної ради №03-27/1513/1 від 01.08.2024 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та доцільно позбавити його батьківських прав. Просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.08.2024 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України було залишено без руху для надання до суду позивачкою документу, що підтверджує сплату суми судового збору в розмірі 2422,40 грн, тобто для доплати суми судового збору у вказаному розмірі, та надано позивачці десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків.
09.09.2024 року на виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем було подано заяву про усунення недоліків з уточненою позовною заявою.
Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті, а також заклопотанням позивачки викликано в судове засідання для допиту по цивільній справі свідків: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Крім того, вказаною ухвалою за клопотанням представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, у зв'язку з перейменування третьої особи, суд встановив за необхідне вважати третьою особою по даній справі орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Позивачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Також суду пояснила, що відповідач самоусунувся від обов'язків по вихованню, утриманню та догляду за його неповнолітніми дітьми та взагалі не приймає участі в їх житті. Вона на даний час навіть не знає де він знаходиться. З 16.09.2011 року по 09.03.2023 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем та з кінця 2015 року вони разом з ним не мешкають. Зі слів матері відповідача, останній мешкає в Київській області. Від шлюбу вони з відповідачем мають трьох неповнолітніх дітей. В 2016 році вона подавала на аліменти на двох дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Востаннє вона бачила відповідача в 2021 році, коли він приїздив в село на 3 дні, і після того більше вони не зустрічались. Також їй відомо, що відповідач зловживає алкогольними напоями.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, місце і час розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомляв, з відповідними заявами та клопотаннями до суду не звертався, відзив на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (кол. Новгородківської селищної ради Кіровоградської області)в судове засідання не з'явився. Проте, в матеріалах справи наявне клопотання, в якому представник третьої особи просив справу розглянути за наявними матеріалами справи, у його відсутність та не заперечують щодо задоволення позовних вимог.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона з позивачкою двоюрідні сестри, а відповідач був офіційно чоловіком її сестри. Їй відомо, що після народження другої дитини, відповідач поїхав від позивачки та зник. Наскільки вона знає, зі слів сестри відповідача, то останній поїхав до Києва. Дітьми відповідач не цікавиться взагалі, на зв'язок з ними не виходить. Щодо сплати аліментів останнім їй нічого не відомо. Вважає, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що вона з позивачкою сусідки та подруги. Відповідача не бачила десь років з десять по місцю проживання позивачки. Після розлучення з позивачкою, він просто зник і ні разу не приїжджав до дітей. Їй відомо, що він поїхав на роботу до Києва. Більше їй нічого не відомо про відповідача. Вважає, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки.
Вислухавши пояснення позивачки, розглянувши письмову заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, допитавши свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 19.07.2012 року ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками зазначені: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_2 (а.с. 22).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 10.02.2014 року ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками зазначені: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_2 (а.с. 23).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 27.02.2017 року ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та її батьками зазначені: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_2 (а.с. 21).
Згідно копії рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області №393/27/23 від 09.03.2023 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано. Дане рішення набуло чинності 11.04.2023 року (а.с.14-17).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 25.07.2023 року позивачка зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_13 , про шо 25.07.2023 року складено відповідний актовий запис №7 та після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » (а.с. 20).
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/007147660 та довідки виданої старостою Верблюзького старостинського округу №183 від 25.06.2024р. ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_13 та зі своїми дітьми: сином - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньками - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6, 19).
Відповідно до характеристик Верблюзького Ліцею Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідують сьомий та перший клас вказаного закладу. Батько дітей не цікавиться вихованням та успіхами їх в школі, батьківські збори не відвідує, в учбовому процесі участі не приймає. Мати приділяє належну увагу вихованню дітей, цікавиться шкільними справами, регулярно відвідує батьківські збори, діти повністю забезпечені шкільним приладдям та одягом (а.с. 7-9).
Згідно копії довідки №240 від 26.06.2024 року виданої лікарем-педіатром КНП Новгородківської селищної ради Кіровоградської області «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має 3-х дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якими опікується сама. В період з 2020 року по 2024 рік батько ОСОБА_2 дітьми не цікавився і місце його перебування невідомо (а.с.12).
Відповідно до копій довідки про неотримання аліментів №6836 від 25.06.2024 року та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданих державним виконавцем Новгородківським ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачка ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_2 у період з 02.06.2020р. по 24.06.2024р., згідно з виконавчим листом №393/947/15-ц від 17.03.2020р., який видано Новгородківським районним судом Кіровоградської області та за період з грудня 2015 року по липень 2024 року відповідач має сукупний розмір заборгованості по аліментах в сумі 287 063, 30 грн (а.с. 18, 28-33).
Згідно ч.3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.ст. 11, 15 вказаного Закону, кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї разом з батьком або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно з ч.2 ст. 27 Конвенції батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Суд вважає доведеними доводи позивачки про невиконання відповідачем обов'язків батька по вихованню своїх неповнолітніх дітей.
Проте, у п.п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Між тим, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови саме винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Як встановлено, звертаючись до суду з позовом позивачка зазначає про те, що відповідач не проживає і не спілкується з дітьми, не бере участі у їх вихованні і не цікавиться їх життям, не сплачує аліменти, а тому є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей.
Разом з тим, для позбавлення батьківських прав недостатньо впевнитися у невиконанні обов'язків по вихованню дитини. Належить також встановити, що батько саме ухиляється від їх виконання. А це означає, що він завзято, систематично, незважаючи на всі міри попередження продовжує не виконувати свій батьківський обов'язок.
Як зазначалося вище статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На думку суду, доводи позивачки ґрунтуються винятково лише на тих обставинах, що відповідач не проживає і не спілкується з дітьми, не бере участі у їх вихованні і не цікавиться їх життям, не сплачує аліменти, а тому суд вважає, хоча зазначені обставини і не відповідають інтересам дітей, але не підтверджують винуватості відповідача саме в ухиленні від виконання батьківських обов'язків і носять формальний характер.
Надані позивачкою характеристика зі шкільного закладу та медичного закладу - жодним чином не свідчать про невиконання відповідачем батьківських обов'язків, а лише стверджують виконання їх позивачкою, як матір'ю дітей.
В той же час, судом не приймаються показання допитаних в судовому засіданні свідків, оскільки ними не було надано негативної характеристики відповідача, не вказано конкретні обставин чи події, які б стверджували про саме ухилення батька від виконання батьківських обов'язків. Крім того, обоє свідків перебувають в як в родинних так і в дружніх відносинах з позивачкою та можуть бути зацікавленим в результатах розгляду справи.
Слід вказати, що з висновку органу опіки та піклування Новгородківської селищної ради від 01.08.2024 року № 03-27/1513/1 вбачається доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітніх дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24-26).
В силу вимог ст. 19 СК України, даний висновок для суду не є обов'язковим і він повинен оцінюватись судом нарівні з іншими доказами у справі в їх сукупності.
На переконання суду, даний висновок є невмотивованим, однобічним, поверховим та таким, що ґрунтується винятково на позиції матері дитини, яка є зацікавленою особою. Згідно змісту даного висновку інтереси дітей зовсім не враховані, навіть діти не заслуховувалися комісією при прийнятті остаточного рішення.
Таким чином, суд вважає, що даний висновок не підтверджує винної поведінки ОСОБА_2 , а саме свідомого нехтування ним своїми обов'язками, та носить формальний характер, а тому є таким, що не відповідає інтересам дітей, а тому не береться судом до уваги.
Між іншим суд звертає увагу і на те, що до подання позову ані мати дитини, ані адміністрація навчального закладу де навчаються діти не виявляли зі свого боку занепокоєння з приводу неналежного виконання батьком своїх батьківських обов'язків щодо дітей, не зверталися з цього приводу до служби у справах дітей для проведення профілактичної роботи з відповідачем з метою належного виконання ним батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей, не вчиняли інших дій, спрямованих на позитивне вирішення цього питання.
Також, слід зазначити, що наявність заборгованості по сплаті аліментів, не є наслідком позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей.
Крім цього, до матеріалів справи не надано характеристик відповідача, які б характеризували його з негативної сторони.
Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дітей та їх розвитком займається мати, не свідчить безумовно про те, що батько дитини не бажає брати участь у їх утриманні і вихованні, тобто свідомо та умисно нехтує батьківськими обов'язками.
В свою чергу, під час розгляду справи позивачка не надала жодних доказів щодо звернення нею до органів опіки і піклування, служби у справах дітей з приводу неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків і доказів застосування до нього методів впливу з метою зміни свого ставлення до виховання дітей, а також того, що відповідач, незважаючи на всі міри попередження свідомо продовжує не виконувати свій батьківський обов'язок.
Відповідно до змісту принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
В ч.ІІ ст.3 Конвенції ООН про права дитини, від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року зазначено: Держави - учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні їй для її благополуччя, беручі до уваги права і обов'язки її батьків, опікунів і інших осіб, які відповідають за нею за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Бережливе ставлення до батьківських прав, намагання зберегти їх до громадянина і його дитини пояснює важливу обставину, мається на увазі, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші способи впливу виявились безрезультатними.
Таким чином, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, беручи до уваги, відсутність будь-яких даних або застережень щодо жорстокого поводження, насильства, застосування недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дітей з боку відповідача, медичних висновків хронічного алкоголізму або захворювання на наркоманію ОСОБА_2 , враховуючи малолітній вік дітей, час, який минув з моменту припинення сімейних відносин між подружжям, суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог в частині саме ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків та про відмову у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.
Інші доводи учасників справи, не спростовують висновків суду.
Однак, суд вважає за необхідне наголосити відповідачу, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а тому відповідачу необхідно у повному обсязі виконувати свої батьківські обов'язки, оскільки у випадку ухилення ним від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей в майбутньому він все ще може бути позбавлений батьківських прав.
Разом з тим, враховуючи невиконання з боку ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо дітей, суд вважає за необхідне попередити його про необхідність змінити ставлення до виховання його дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і покласти на Орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області контроль за виконанням батьківських обов'язків з боку ОСОБА_2 відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачці в задоволенні її позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що сплачені нею при зверненні до суду судові витрати у виді суми судового збору відшкодуванню на її користь з боку відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 128, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 180-182 СК України, ст.ст. 8, 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», суд,-
У задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.02.2025 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій .статті 358 ЦПК України
Копію рішення направити учасникам справи.
Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ