Справа № 404/387/25
Номер провадження 2-з/404/3/25
06 лютого 2025 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
У провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Позивач просила суд:
- визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частку житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0287 га, кадастровий номер: 3510100000:04:010:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Lexus СТ, номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 , укладений 02.05.2024 року та скасувати державну реєстрації права власності на вказаний автомобіль;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль Lexus СТ, номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 ;
- визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на ? частку автомобіля Lexus СТ, номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 та повернути автомобіль у її власність.
Ухвалою судді від 06 лютого 2025 року провадженні у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно якої вона просила суд:
- заборонити відповідачу ОСОБА_2 , та будь яким іншим особам, які будуть діяти від його імені чи в його інтересах, передавати в іпотеку, користування (найм) іншим особам, вселяти чи дозволяти вселення іншим особам, реєструвати місце проживання та в будь який спосіб здійснювати відчуження житлового будинку, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 23,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити відповідачу ОСОБА_2 , та будь яким іншим особам, які будуть діяти від його імені чи в його інтересах, в будь-який спосіб здійснювати відчуження земельної ділянки площею 0,0287 га. кадастровий номер: 3510100000:04:010:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- накласти арешт та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження житлового будинку, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 23,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- накласти арешт та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки площею 0,0287 га. кадастровий номер: 3510100000:04:010:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- накласти арешт на автомобіль марки Lexus СТ, номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 та заборонити ОСОБА_3 , та будь яким іншим особам, які будуть діяти від її імені чи в її інтересах, в будь який спосіб здійснювати відчуження вказаного автомобіля.
В обґрунтування заяви зазначено, що нею до суду подано позов про поділ майна подружжя. В період шлюбу нею та відповідачем було придбано майно, яке підлягає поділу. Згоди щодо добровільного розподілу спільного майна подружжя вони не можуть дійти. Будинок, земельна ділянка та автомобіль є предметом спору та зареєстровані за відповідачами і вони не бажають у добровільному порядку вирішити питання їх поділу. Вважає. що відповідачі мають реальну можливість розпорядитися вказаним майном шляхом його відчуження, що ускладнить або зробить неможливим виконання судового рішення та відновлення її порушених прав у разі задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи і надані на підтвердження викладених у заяві обставин докази, дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Конституцією України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. 18, 153 ЦПК поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується (в тому числі): накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду (Касаційного цивільного суду) у постанові від 25 вересня 2019 року по праві № 320/3560/18.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Згідно роз'яснень, даних у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З огляду на викладене, вбачається, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову щодо заборони відповідачу, та будь яким іншим особам, які будуть діяти від його імені чи в його інтересах, передавати в іпотеку, користування (найм) іншим особам, вселяти чи дозволяти вселення іншим особам, реєструвати місце проживання та в будь який спосіб здійснювати відчуження житлового будинку; заборони відповідачу, та будь яким іншим особам, які будуть діяти від його імені чи в його інтересах, в будь-який спосіб здійснювати відчуження земельної ділянки; накладення арешту та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження житлового будинку; накладення арешту та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, є співмірним із заявленими у даній справі позовними вимогами.
Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову в цій частині підлягає задоволенню.
Відносно заходів забезпечення позову в частині вимог щодо накладення арешту на автомобіль марки Lexus СТ, номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN НОМЕР_2 та заборони ОСОБА_3 , та будь яким іншим особам, які будуть діяти від її імені чи в її інтересах, в будь який спосіб здійснювати відчуження вказаного автомобіля, необхідно звернути на наступне.
Суд не вбачає за можливе задовольнити вищевказані вимоги заявника, оскільки суду не надано належних, допустимих і достатніх доказів належності вказаного транспортного засобу відповідачу ОСОБА_3 .
Разом із зазначеним, суд вважає за необхідне вказати, що доводи, наведені в даній ухвалі про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не свідчать про доведеність позовних вимог, що в цілому підлягає перевірці та оцінці під час розгляду та вирішення справи по суті.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.149-153, 354 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову, задовольнити частково.
Заборонити відповідачу ОСОБА_2 , та будь яким іншим особам, які будуть діяти від його імені чи в його інтересах, передавати в іпотеку, користування (найм) іншим особам, вселяти чи дозволяти вселення іншим особам, реєструвати місце проживання та в будь який спосіб здійснювати відчуження житлового будинку, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 23,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити відповідачу ОСОБА_2 , та будь яким іншим особам, які будуть діяти від його імені чи в його інтересах, в будь-який спосіб здійснювати відчуження земельної ділянки площею 0,0287 га. кадастровий номер: 3510100000:04:010:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Накласти арешт та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження житлового будинку, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 23,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Накласти арешт та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки площею 0,0287 га. кадастровий номер: 3510100000:04:010:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог відмовити.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не призупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання - 3 роки.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст ухвали складено 06.02.2025 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Н. Ю. Іванова