ЄУН 387/1385/24
Номер провадження по справі 2/387/97/25
06 лютого 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 18.10.2024 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором (оферти) № 26.05.2023-100000333 від 30.05.2023 у розмірі 16938,00 грн.
Свій позов ТОВ "Споживчий центр" обґрунтовує тим, що між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 30.05.2023 укладено кредитний договір (оферти) № 26.05.2023-100000333 в межах якого ОСОБА_1 , як позичальнику, надано кредит в розмірі 9000,00 грн строком на 42 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом. Проте, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків, тому за останнім виникла та рахується заборгованість перед позивачем на загальну суму 16938,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду із відповідним позовом.
Суд, ухвалою від 29.10.2024, за вказаним позовом відкрив провадження у справі ЄУН 387/1385/24 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 28.11.2024.
За наслідками судового засідання 28.11.2024 розгляд справи відкладено на 09.01.2025, про що 28.11.2024 судом постановлено відповідну ухвалу.
За наслідками судового засідання 09.01.2024 розгляд справи відкладено на 06.02.2025, про що 09.01.2025 судом постановлено відповідну ухвалу.
В судове засідання призначене на 06.02.2025 представник позивача не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. При цьому суд зважає на клопотання позивача, наведене у прохальній частині позовної заяви, в якому позивач просить розглянути справу за відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. Подала 10.01.2025 до суду заяву про розгляд справи без її участі, а також надала дві копії квитанції на підтвердження сплати заборгованості в повному обсязі.
Клопотань до суду не надійшло, відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Також суд враховує положення ст. 80 ЦПК України та вважає достаніми надані сторонами докази для вирішення справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
ТОВ "Споживчий центр" є юридичною особою, яка зареєстрована як фінансова установа, основним видом діяльності є кредитування, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8).
30.05.2023 ОСОБА_1 заповнила свої дані на сайті позивача на отримання коштів у сумі 9000,00 грн. строком на 42 днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 22-23).
30.05.2023, на виконання умов кредитного договору №26.05.2023-100000333 ТОВ "Споживчий центр" перерахувало на банківську картку зазначену ОСОБА_1 у вказаному договорі №473121*69 кредитні кошти у розмір 9000,00 грн (а.с. 10).
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно до ч.1. ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як визначено статтями 1046, 1047 ЦК України, договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно до ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
ТОВ «Споживчий центр» на виконання вимог кредитного договору №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023, надало ОСОБА_1 кошти шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача у розмірі 9000,00 грн.
Відповідно до умов кредитного договору №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023, сума кредиту 9000,00 грн., строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 10.07.2023 (п.18-23).
Згідно до п.5-6 кредитного договору №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023, первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процента ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт»- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строк, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
Відповідно до п.14 кредитного договору №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacin), паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», примірник цього договору.
Відтак, оскільки відповідач взяв на себе певні зобов'язання, належним чином в установлений договором строк не виконав, на час звернення до суду за ним рахується заборгованість за кредитним договором №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023, у загальному розмірі 16938,00 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 7938,00 грн (а.с. 9).
Наведене свідчить про порушення відповідачем право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом.
На підтвердження виокнання договірних зобовязань відповідачем 10.01.2025 подано до суду наступні докази: квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки #0.0.4002354115.1 від 13.11.2024 про сплату ОСОБА_1 отримувач Споживчий центр , код отримувача 37356833 призначенні платежу : оплата кредиту відповідно договору №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023 у розмірі 1000,00 грн. (а.с.49); квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки 64 від 07.10.2024 платник ОСОБА_1 , отримувач Кропивницький ВДВС КРКО ПМУМЮ (м.Одеса), призначення платежу ВП 68741964 ОСОБА_1 , у розмірі 16797,30 грн (а.с. 50).
Дослідивши зазначені докази суд не приймає квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки 64 від 07.10.2024 як доказ сплати заборгованості по кредитному договору №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023, позаяк відповідно до призначення платежу, отримувачем грошових коштів в розмірі 16979,30 є Кропивницький ВДВС КРКО ПМУМЮ (м.Одеса), призначення платежу ВП 68741964.
Поряд з цим суд враховує, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатила на користь позивача 1000,00 грн (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки #0.0.4002354115.1 від 13.11.2024) та позивач підтвердив отримання вказаних коштів, що свою чергу, з огляду на положення договору в частині зарахування здійснених платежів, означає відсутність предмета спору в частині заборгованості за відсотками у розмірі 1000,00 грн.
Як передбачено пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
За наведеного, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 1000,00 грн, підлягають закриттю за відсутністю предметету спору, решта вимог в частині стягнення заборгованості за тілом у розмірі 9000, 00 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 6938,00 грн, слід задоволити.
Вирішуючи питання судових витрат, суд, виходячи з приписів ч. 9 ст.141 ЦПК України, покладає витрати позивача зі сплати судового збору на відповідача в повному обсязі, позаяк спір доведено до суду з вини відповідача.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 598, 599, 625, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ 37356833) в рахунок оплати боргу по кредитному договору №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023, кошти в сумі 15938 гривень 00 копійок (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 00 копійок) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 гривень 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Провадження у справі у частині стягнення заборгованість за відсотками за договором №26.05.2023-100000333 від 30.05.2023,у розмірі 1000 гривень 00 копійок - закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка роз'їзду Висоцьке Новоукраїнського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складено та підписано 06.02.2025
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО