ЄУН 387/1108/24
Номер провадження по справі 2/387/58/25
23 січня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача в.о. державного нотаріуса Добровеличківської державної нотаріальної контори, завідувача Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини
І. Описова частина
Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 14 серпня 2024 року надійшла позовна заява, в якій представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішення суду законної сили.
В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті останньої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: квартиру під номером АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 в Добровеличківський нотаріальній конторі за заявою відповідача ОСОБА_3 ( онук спадкодавиці) було заведено спадкову справу №72/2018 від 11.06.2019. У лютому 2024 він звернувся до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте йому було роз'яснено, що строк для прийняття спадщини ним було пропущено. У зв'язку з ковідом та військовими обмеженнями він пропустив, цей строк що спонукало представника позивача звернутися до суду з відповідним позовом .
Представник позивача надав до суду заяву про слухання справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі та обґрунтувала їх обставинами, викладеними в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся, поштовий конверт повернувся з відміткою "За закінченням терміну зберігання". Крім того, судом здійснювався виклик шляхом оголошення на офіційному сайті суду.
Третя особа на стороні відповідача в.о. державного нотаріуса Добровеличківської державної нотаріальної контори, завідувача Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., в судове засідання не з'яивлась надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності.
Процесуальні дії
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши заяву по суті спору, письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 березня 2023 року, виданого Добровеличківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, актовий запис № 165 (а.с. 7).
З листа в.о. державного нотаріуса Добровеличківської нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) відомо, що на заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 йому було роз'яснено, що заведено спадкову справу №72/2018 від 11.06.2019. Протягом установленого строку на подачу заяви цей строк був пропущений (а.с. 8).
Суд у судовому засіданні дослідив матеріали спадкової справи №72/2019 щодо майна померлої ОСОБА_4 і встановив, що 11.06.2019 надійшла заява від ОСОБА_3 (онука) про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
З заяви ОСОБА_2 встановлено, що 13.02.2024 до нотаріуса надійшла заява, в якій заявник просить прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 (а.с. 27).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та дані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 56491160 від 11.06.2019 встановлено, що відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 35).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 56491169 від 11.06.2019 встановлено, що відкрита спадкова справа ОСОБА_4 (а.с. 36).
Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 56491239 від 11.06.2019 встановлено, що зареєстровано спадкову справу номер у спадковому реєстрі 64313162, спадкодавець ОСОБА_4 ( а.с.37).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особою, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Відповідно до ст.ст.1217, 1223 ЦК України,спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 11.12.2018 складено відповідний актовий запис №165.
Маючи намір прийняти спадщину позивач звернувся до державного нотаріуса 13.02.2024, проте, листом державного нотаріуса №10/02-14 від 13.02.2024 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Суд встановив, що відомостей про те, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері матеріали справи не містять. У зв'язку з вищевикладеним, позивач у шестимісячний строк після смерті матері повинен був звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.
Суд з'ясував, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 сплинув 09 червня 2019 року та спадщина прийнята ОСОБА_3 05.06.2019.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦПК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прйняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надав та не довів наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 656/399/19 (провадження № 61-633св20)., від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 01 червня 2022 року у справі № 148/1805/20( провадження № 61-16005св21.
Постановою Верховного суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі №369/6254/19-ц зазначено, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Разом з тим позивачем взагалі не надано доказів, що саме не надавало йому можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений строк, у зв'язку з чим воно не може бути визнаним поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, після спливу зазначеного шестимісячного строку, оскільки до моменту звернення 13 лютого 2024 року позивачем до нотаріуса минуло більше п'яти років.
Щодо підстав пропуску строку прийняття спадщини, суд зазначає, що запровадження карантину на всій території України та воєнного стану на переконання суду не перешкоджало реалізації позивачем спадкових прав. Тоді як, перебування особи на карантинних заходах, як причина пропуску строку для прийняття спадщини, без встановлення інших об'єктивних, непереборних труднощів, не є поважною причиною для поновлення строку для прийняття спадщини. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №571/731/21 від 08.06.2022.
Таким чином, суд, оцінюючи відповідно до ст.89 ЦПК України докази, надані позивачем ОСОБА_2 , приходить до висновку про те, що його доводи про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері є недостатніми та не можуть бути визнані судом як поважні.
Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог та поновлення строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 відсутні у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити за його необґрунтованості.
Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1220, 1270, 1272 ЦК України, суд -
В задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача в.о. державного нотаріуса Добровеличківської державної нотаріальної контори, завідувача Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Піщаний Брід Олександрійського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Мала Тимошівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
третя особа на стороні відповідача в.о. державного нотаріуса Добровеличківської державної нотаріальної контори, завідувача Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. ( Кіровоградська область Новоукраїнський район селище Добровеличківка пров.Сагайдачного,4).
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.