Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28.01.2025м. ХарківСправа № 922/3960/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул.Вартових Неба, буд. 55-А, м. Харків, 61072; код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291010821) в особі 1) Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 37641918), 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 40478572
до 1) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (вул. Ахсарова, буд. 2, м. Харків, 61202; код ЄДРПОУ 30885376) , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" (вул. Генуезька, буд. 1-А, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 33658865)
про розірвання договору
за участю представників:
прокуратури - Хряка О.О.,
відповідача-2 - Бочарова Д.Є.,
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова 07.11.2024 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37641918) та Північно-Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40478572) до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (код ЄДРПОУ 30885376), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" (код ЄДРПОУ 33658865), в якій просить розірвати договір № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022, укладений між Службою автомобільних доріг у Харківській області (на теперішній час - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой", щодо виконання робіт "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область (ДК 021:2015:45220000-5 Інженерні та будівельні роботи)" з усіма додатковими угодами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що укладений між сторонами договір та додаткові угоди до нього на сьогодні не відповідають ні державній бюджетній політиці, ні суспільним інтересам, оскільки запобігання таким значним витратам дозволить спрямувати їх на невідкладне фінансування життєвонеобхідних потреб у період воєнного стану, у тому числі на відновлення зруйнованої внаслідок бойових дій інфраструктури, житлових будинків та ліквідацію локальних наслідків військових злочинів країни-агресора, у тому числі відновлення й ремонт об'єктів дорожнього господарства, які дійсно в пріоритеті на теперішній час.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 позовну заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3960/24 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
13.11.2024 до суду надійшли письмові пояснення Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якиз позивач-2 зазначив, що перевірка закупівлі та моніторинг процедури закупівлі № UА-2023-01-02-000559-а, не проводились. У зв'язку з чим, надати ґрунтовні пояснення з приводу порушень, виявлених Шевченківською окружною прокуратурою Харківської області та зазначених в позовній заяві по справі № 922/3960/24, не вбачається за можливе. У своїх поясненнях Північно-східний офіс Держаудитслужби просив розгляд справи № 922/3960/24 здійснювати без участі представника Північно-східного офісу Держаудитслужби.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 16.01.2025, відповідач-2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой") зазначив, що TOB "Ростдорстрой", в рамках виконання Договору № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022 було виконано увесь, обумовлений зазначеним договором обсяг проектних, вишукувальних та додаткових робіт. У свою чергу, через триваючу військову агресію російської федерації проти України і пов'язані із цим активні бойові дії у Харківській області впродовж 2023-2024 років та безпосередньо у районі знаходження об'єкта будівництва, ТОВ "Ростдорстрой" було фактично позбавлене об'єктивної можливості розпочати та здійснити обумовлені Договором № 11241-С1КП217р/22 будівельні роботи. Через активні бойові дії з боку російських військових, обумовлений Договором № Н241-С1КП217р/22 об'єкт будівництва впродовж 2023-2024 років зазнав додаткових пошкоджень та руйнувань, внаслідок чого реальна вартість обумовлених договором будівельних робіт становитиме щонайменше 2510022,756 тис. грн,, що майже на 900 мільйонів гривень перевищує обумовлену пунктом 3.1 Договору № Н241-СІКП217р/22 вартість будівельних робіт, а відтак створює передумови для неможливості належного виконання відповідачем-2 усього комплексу необхідних та обумовлених договором будівельних робіт. У зв'язку з викладеним, відповідач-2 не заперечує проти розірвання Договору про закупівлю робіт № Н241-СІКІІ217р/22 від 27.12.2022 із зазначених підстав.
27.01.2025 до суду надійшли додаткові письмові пояснення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, в яких позивач-1, зокрема, вказав, що положення частини третьої статті 48 Кодексу не розповсюджуються на Службу, як на одержувача бюджетних коштів, відповідно - договір не є недійсним в силу закону (нікчемним). Агентство відновлення не має жодних правових підстав щодо втручання в процеси діяльності Служби, як замовника, оскільки, державне регулювання та контроль у сфері закупівель та контроль за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету має здійснюватися уповноваженими на те органами влади в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. За змістом положень статті 170 ЦК України, держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи підприємства об'єднань громадян, які не мають статусу суб'єкта владних повноважень. У даному випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Позивач-1 просив розглянути справу № 922/3960/24 без участі представника Агентства відновлення, за наявними в матеріалах справи документами.
У судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2025, представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач-1 та позивач-2 у судове засідання не зявились; про розгляд справи без їх участі зазначили у наданих до суду письмових поясненнях.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача-2 визнав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позову.
Відповідач-1 у судове засідання не зявився; про причину неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав; про час та місце підготовчого засідання був повідомлений у попередньому судовому засіданні, що зафіксовано у відповідному протоколі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Суд бере до уваги, що позов прокурора про розірвання спірного договору грунтується на недоцільності продовження договірних відносин через обєктивну неможливість виконання умов цього договору та невідповідність на даний час умов цього договору ані державній бюджетній політиці,а ні суспільним інтересам.
Відповідач-2, як виконавець за спірним договором, визнав позовні вимоги та підтвердив неможливість виконання ремонту з реконструкції мосту .
Водночас, відповідачем-1 не висловлено заперечень проти позову.
Отже, суд вважає за можливе ухвалити рішення у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача-1.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-2, суд встановив наступне.
02.01.2023 Службою автомобільних доріг у Харківській області (на теперішній час - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, відповідач-1 у справі) в електронній системі закупівель "ProZorro" опубліковано звіт про договір про закупівлю за результатами проведення закупівлі без використання електронної системи UA-2023-01-02-000559-a.
Згідно із формою річного плану закупівель Служби автомобільних доріг у Харківській області на 2022 рік, опублікованого 29.12.2022 у системі "Prozorro", розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість зазначеного предмета закупівлі становить 1631117030 грн та визначено джерело фінансування - Державний бюджет України (код згідно з КЕКВ:3210 - капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)).
За результатами проведеної закупівлі без використання електронної системи UA2023-01-02-000559-a Службою автомобільних доріг у Харківській області (на теперішній час - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області), код ЄДРПОУ 30885376, укладено Договір № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой", код ЄДРПОУ 33658865 (відповідач-2), щодо робіт "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область (ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи)".
Відповідно до п. 1.1 Договору, Генпідрядник (ТОВ "Ростдорстрой") зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по об'єкту "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область" (надалі - Об'єкт), у встановлений цим Договором термін, згідно Завдання на розроблення проектної документації (Додаток № 1), Відомості обсягів робіт (Додаток № 2) та Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 5), які є невід'ємною частиною Договору, а Замовник (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області) зобов'язується прийняти, виконані належним чином, роботи та оплатити їх в межах Календарного плану фінансування робіт (Додаток № 6), згідно із цим Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що основні складові виконання комплексу робіт включають в себе: розробку проектної документації па реконструкцію (стадія П) з отриманням позитивного експертного звіту; будівельні роботи; введення Об'єкта в експлуатацію.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що відповідальність за якість і термін виконання робіт з розробки проектної документації та з виконання робіт з реконструкції Об'єкту, випробування матеріалів, устаткування несе Генпідрядник.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору, ціна цього договору становить: 1631117030,00 грн (один мільярд шістсот тридцять один мільйон сто сімнадцять тисяч тридцять грн 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 271852838,33 грн, що включає:
- вартість проектних, вишукувальних та додаткових робіт - 8173060,80 грн (вісім мільйонів сто сімдесят три тисячі шістдесят грн 80 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 1362176,80 грн;
- вартість будівельних робіт - 1622943969,20 грн (один мільярд шістсот двадцять два мільйони дев'ятсот сорок три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять грн 20 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 270490661,53 грн.
Вартість робіт відповідає Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 4), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Договірна ціна є динамічною, розрахунок договірної ціни виконується за формою, згідно додатку 30 до Настанови. При цьому ціна договору підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані в договірній ціні. Уточнення динамічної договірної ціни здійснюється на підставі розрахунків Генпідрядника виходячи з обґрунтованих цін на матеріально-технічні ресурси, що склалися на момент уточнення. Істотні умови Договору не можуть бути змінені до виконання Сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника; покращення якості предмету закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в Договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості робіт); зміни ціни у Договорі у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміна обсягів робіт у відповідності до розробленої проектної документації (обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можливо точно визначити на стадії формування договірної ціни) після розроблення проектної документації та отримання позитивного Експертного звіту.
Водночас, пунктом 3.5 Договору передбачено, що вартість Договору переглядається з урахуванням інвесторської кошторисної документації, затвердженою в установленому порядку, та не може перевищувати кошторисний ліміт на виконання підрядних та проектних робіт. В разі перевищення, вартість Договору зменшується до кошторисного ліміту на підрядні роботи, та передбачає виконання всіх видів та обсягів робіт, визначених проектною документацією.
Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.20, 4.21 Договору передбачено, що бюджетні зобов'язання Замовника за цим Договором, виникають у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань у межах відповідних кошторисних призначень та фактичних надходжень.
Бюджетні зобов'язання Замовника за цим Договором у 2022 році складають 5000,00 грн (п'ять тисяч грн 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 833,33 грн, за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету відповідно до Календарного плану фінансування робіт (Додаток № 6).
Суми взятих Замовником бюджетних зобов'язань за цим Договором можуть корегуватися протягом терміну дії Договору та в межах ціни Договору відповідно до планів фінансування, затверджених головним розпорядником бюджетних коштів.
Розрахунки за Договором проводяться шляхом поетапної оплати Замовником за виконані належним чином та прийняті роботи за рахунок коштів державного бюджету, кредитних коштів та інших джерел фінансування в межах відповідних кошторисних призначень.
У разі затримки надходження бюджетних коштів не з вини Замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати надходження бюджетних коштів на спеціальний реєстраційний рахунок Замовника, відкритий в територіальному управлінні Казначейства. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника є моментом настання строку виконання зобов'язання за даним Договором в розумінні пункту 2 частини 1 етапі 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами форм № КБ-2в і № КБ-3. Факт надходження чи відсутності грошових коштів може підтверджуватись випискою з відповідного реєстраційного рахунку Замовника.
Ненадходжепня коштів державного, місцевого бюджету кредитних коштів та інших джерел фінансування на реєстраційний рахунок Замовника для оплати робіт за цим Договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами Казначейства, Сторони визнають обставиною, що має місце не з вини Замовника.
Пунктами 5.1, 5.2, 5.4 Договору передбачено, що строк виконання робіт становить з дня укладання Договору по 31.12.2024. Генпідрядник повинен додержуватися строків завершення робіт відповідно до Календарного графіку виконання робіт. Датою початку робіт з реконструкції Об'єкту вважається дата передачі Замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації з відміткою на кресленнях і розрахунках "До виконання робіт".
Також, пунктом 13.3.8 Договору передбачено, що Генпідрядник зобов'язаний надавати якісно роботи в обсягах і в строки, передбачені технічним завданням, проектною документацією та Календарним графіком виконання робіт. Генпідрядник також несе відповідальність за порушення строків виконання робіт, Замовник може прийняти рішення щодо, стягнення пені у розмірі 0,1% їх вартості за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (п. 16.2).
Пунктами 8.1.1, 8.1.3, 8.1.4 Договору зазначено, що Генпідрядник отримує погодження на початок виконання робіт у вигляді Дозволу на виконання будівельних робіт виданий органами державного архітектурно-будівельного контролю згідно чинного законодавства та Ордеру на Об'єкт, на якому заплановано виконання робіт згідно пункту 1.1 Договору. Генпідрядник повинен розпочати виконання робіт не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання дозвільного документу Дозволу та Ордеру. Початок та закінчення виконання усіх робіт за цим Договором та їх окремих етапів визначається Календарним графіком виконання робіт.
Водночас, до окружної прокуратури 15.08.2024 надійшла інформація від Управління СБ України в Харківській області стосовно того, що за вказаним договором ТОВ "Ростдорстрой" жодні будівельні роботи протягом 2023-2024 років не виконуються, крім того, у зв'язку з можливим збільшенням вартості робіт та будівельних матеріалів проведення реконструкції мосту за вищевказаним договором може призвести до неякісного виконання підряду. Зазначені обставини можуть призвести до неможливості фактичного виконання договору ТОВ "Ростдорстрой", а також до неефективного використання бюджетних коштів під час воєнного стану в умовах обмеженого фінансування, чим буде нанесено шкоди інтересам держави.
За результатами розгляду повідомлення, отриманого від Управління СБ України в Харківській області, та вивченням інформації, розміщеної в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" та з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/new/) встановлено, що станом на серпень 2024 року Службою відновлення сплачено за спірним договором 4,7 млн гривень, а також укладено декілька додаткових угод, які не опубліковано в системі "Прозорро".
Зважаючи на місце розташування об'єкту реконструкції, а саме безпосередню близькість проведення бойових дій на території Харківської області, а також відсутність будь-яких інших виплат за спірним договором, постає питання щодо належного та своєчасного виконання Генпідрядником умов спірного договору, а також щодо наявності фінансування Замовника.
Як вказує прокурор, невиконання ТОВ "Ростдорстрой" умов спірного договору щодо своєчасної розробки проектної документації, а також зволікання з безпосередньою реконструкцією мосту, призводить до подальших значних пошкоджень та руйнувань. Для розробки проектної документації може знадобитися нове обстеження дороги, складання дефектних актів, проведення нових розрахунків, які можуть взагалі перевищувати очікувану вартість закупівлі. Затягування щодо реконструкції мосту впливає не лише на економічні втрати, але й позначається на стратегічних цілях, оскільки наразі кожна автомобільна дорога в Харківській області має стратегічне значення як для військових, так і для цивільного населення (евакуація, надання медичної допомоги тощо).
Таким чином, є ймовірність існування загрози порушення економічних та стратегічних інтересів держави в умовах воєнного стану.
Зважаючи на викладене, окружною прокуратурою 28.08.2024 направлено лист за № 55-106-4712вих-24 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області щодо надання інформації про стан виконання ТОВ "Ростдорстрой" умов вищевказаного договору, подальшої потреби та можливості виконання робіт відповідно до календарного графіку, в тому числі, через обставини непереборної сили, стан фінансування вказаних робіт.
Листом від 09.09.2024 за № 1958ВС/09 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області повідомлено окружну прокуратуру про те, що за вказаним договором станом на 09.09.2024 у повному обсязі виконано лише роботи щодо розробки проектної документації на реконструкцію та отримано позитивний експертний звіт ДП "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" № 1411/е/23 від 01.08.2024 щодо розгляду проектної документації на будівництво за робочим проектом "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область".
Поданий Службою відновлення робочий проект затверджено Наказом Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України від 15.08.2024 №Н-285/07-02/02.3 "Про затвердження робочого проекту "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область".
Проте, першочергово орієнтовна вартість виконання робіт на об'єкті становила 1631117030,00 грн, що і є договірною ціною по Договору, однак після отримання проектної документації та позитивного експертного звіту, вартість виконання робіт згідно проекту зрослі до 2510022756,00 гривень.
Загальний обсяг виконаних робіт складає 8173060,80 грн, з яких на даний час фактично сплачено Службою відновлення 58% зазначеної суми з урахуванням ПДВ, що становить 4741313,02 грн, залишок по сплаті станом на момент надання відповіді становить 3431747,78 грн.
Крім того, ТОВ "Ростдорстрой" направляли на адресу Служби відновлення лист від 21.06.2023 № 21/07-1-Х щодо продовження строків на розробку проектної документації до 31.12.2023 за Договором у зв'язку з тим, що об'єкт реконструкції знаходиться у зоні активних бойових дій та, як наслідок, неможливості отримати містобудівні умови та обмеження.
У зв'язку з тим, що об'єкт реконструкції знаходиться у зоні активних бойових дій, що унеможливлює виконання робіт у межах затвердженого календарного графіку, між Службою відновлення та ТОВ "Ростдорстрой" укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою внесено відповідні зміни до календарного графіку виконання робіт та продовжено строк виконання проектних робіт до 31.12.2023.
Також, на адресу Служби відновлення надходив лист від 21.12.2023 № 21/12-4-Х, що стосувався продовження терміну виконання проектних робіт за Договором, у зв'язку з окупацією частини Куп'янського району Харківської області та блокуванням реєстру містобудівних умов та обмежень Куп'янського району, що унеможливило отримання містобудівних умов та обмежень для розробки проекту будівництва, а також затримку у відповіді від АТ "Харківобленерго" щодо перенесення високовольтної лінії електромереж на об'єкті проектування та відповідного погодження Департаменту патрульної поліції у Харківській області.
Таким чином, у зв'язку із діями третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, між Службою відновлення та ТОВ "Ростдорстрой" укладено Додаткову угоду № 6 до Договору, якою внесено зміни у календарний графік виконання робіт щодо розробки проектної документації та продовжено строк виконання проектних робіт до кінця 2024 року.
Будівельні роботи за вказаним Договором не виконувались, у зв'язку із неможливістю їх виконання до завершення етапу розробки проектної документації на реконструкцію з отриманням позитивного експертного звіту та отримання відповідного дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) на виконання зазначених робіт.
Водночас, Службою відновлення зазначено, що на момент укладання Договору, Об'єкт реконструкції знаходився на території зі сприятливою безпековою обстановкою для проведення робіт з його реконструкції, а отже існувала доцільність в проведенні зазначених робіт. Однак, у зв'язку з загостренням бойових дій на території Куп'янського району, Харківської області, яке виникло на початку червня 2024 року після повторного наступу російських військ на територію Харківської області, на даний час дійсно наявні ризики з небезпеки для життя та здоров'я працівників Генпідрядника та/або субпідрядників, а також ризики пов'язані з потенційним пошкодженням або знищенням Об'єкту реконструкції.
На даний час вказаний договір не розірвано і він надалі є чинним, проте упродовж 2023-2024 років не виконувався у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, безпосередньою близькістю до території проведення бойових дій, а також тим, що за позитивним експертним звітом вартість робіт перевищує очікувану вартість договору на майже 900 мільйонів гривень. Крім того, до теперішнього часу не отримано дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України на виконання зазначених робіт.
Можливе зростання ціни договору у відповідності до експертного звіту на суму майже 900 мільйонів гривень порушує вимоги ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"та п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, зокрема, в частині того, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону та п. 19 Особливостей.
Крім того, прокуратурою встановлено, що Замовником взято бюджетні зобов'язання за договором з порушенням вимог статей 2, 23, 46, 48, 119 Бюджетного кодексу України за відсутності необхідних бюджетних асигнувань для його виконання.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України» передбачено, що витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України.
Частинами 1, 2 та 4 ст. 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства" передбачено, що у Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування.
Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожній фонд.
Кошти державного дорожнього фонду спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, у тому числі утримання відповідних бюджетних установ, що забезпечують її функціонування, забезпечення розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій.
Частинами 6 та 7 цієї ж статті визначено, що державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період з переліком автомобільних доріг, на яких заплановано роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту, із зазначенням обсягів та джерел фінансування таких робіт у розрізі балансоутримувачів, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Складений відповідно до Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об'єктів, щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Аналогічно, ч. 5 ст. 24-2 Бюджетного кодексу України передбачено, що перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 та 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1081 "Деякі питання фінансового забезпечення підтримки функціонування дорожнього господарства та транспортної інфраструктури в умовах воєнного стану", наказом Міністерства інфраструктури України № 812 від 26.10.2022 затверджено Перелік об'єктів та заходів, які фінансуються за рахунок коштів, виділених для забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану.
Зазначеним наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 26.10.2022 № 812 "Про затвердження переліку об'єктів та заходів, які фінансуються за рахунок коштів, виділених для забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану» передбачено обсяг фінансування у розмірі 500,0 тис. грн на об'єкт "міст на км 217 + 638 автомобільної дороги Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски" (далі - Об'єкт).
У подальшому Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 07.12.2022 № 904 "Про внесення змін до переліку об'єктів, які фінансуються за рахунок коштів, виділених для забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану", обсяг фінансування по Об'єкту реконструкції залишився не змінним та становив 500,0 тис. грн.
Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України видано наказ від 20.12.2022 № 954 "Про внесення змін до переліку об'єктів та заходів, які фінансуються за рахунок коштів, виділених для забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану», яким внесено відповідні зміни до переліку об'єктів та заходів, які фінансуються за рахунок коштів, виділених для забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, затвердженого наказом від 26.10.2022 № 812 (зі змінами, внесеними наказом від 07.12.2022 № 904). Так, обсяг фінансування на Об'єкті реконструкції зменшено до 5,0 тис. грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 619 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури" на об'єкт міст на км 217 + 638 автомобільної дороги Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски" передбачався обсяг фінансування у розмірі 300,0 тис. грн.
У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1152 "Деякі питання розвитку дорожнього господарства та пунктів пропуску" обсяг фінансування щодо вищезазначеного Об'єкту зменшено до 150000,0 тис. грн.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 483 "Деякі питання використання залишку коштів, визначеного пунктом 7 статті 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", якою затверджено зміни, що вносяться до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури, обсяг фінансування щодо об'єкту становив 4 741,31302 тис. грн в 2023 році. Цією ж постановою подальшого фінансування у 2024 році не передбачено.
У постанові Кабінету Міністрів України від 10.09.2024 № 1060 "Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки швидкого відновлення України", якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки швидкого відновлення України, також не передбачено в 2024 році виділення бюджетних коштів для фінансування реконструкції Об'єкту.
Іншими постановами Кабінету Міністрів України фінансування реконструкції вказаного мосту не передбачалось по теперішній час.
Так, відповідно до листа Служби відновлення від 04.10.2024 за № 2186ВС/09 стосовно інформації щодо передбаченого фінансування та оплати за виконання робіт, то слід зазначити, що на кінець 2022 року фінансування щодо Об'єкту реконструкції передбачалось в розмірі 5,0 тис. грн (наказ Міністерства інфраструктури від 20.12.2022 № 954), перерахування коштів (фактичних оплат) у 2022 році не здійснювалось. Станом на кінець 2023 року обсяг фінансування становив 150 000,00 тис. грн (постанова КМУ від 03.11.2023 № 1152), фактична оплата за виконання робіт за рахунок джерел фінансування за 2023 рік становить 4741,31302 тис. грн.
На теперішній час, у зв'язку з повторним наступом російських військ на Харківську область навесні 2024 року, міст на км 217 + 638 автомобільної дороги Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область розташований в безпосередній близькості до лінії зіткнення, поряд з зоною ведення активних бойових дій, тому, враховуючи відсутність передбаченого бюджетного фінансування, реконструкція вказаного Об'єкту є недоцільною.
Крім того, розділами 9 та 10 Договору № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022 передбачено, що Замовник з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам, а також контролю за відповідністю будівельних робіт проектній документації забезпечує авторський та технічний нагляд за виконанням робіт.
Разом з цим, згідно даних, які містяться на сайті публічних закупівель https://prozorro.gov.ua/, договори на здійснення технічного та авторського нагляду за об'єктом щодо "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область" не укладались.
Також, згідно з п. 8.1.1 Договору, Генпідрядник отримує погодження на початок виконання робіт у вигляді Дозволу на виконання будівельних робіт виданий органами державного архітектурно-будівельного контролю згідно чинного законодавства та Ордеру на Об'єкт, на якому заплановано виконання робіт згідно пункту 1.1 Договору.
Проте, відповідно до відомостей, наявних на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, декларація про початок будівельних робіт по вказаному об'єкту відсутня.
Отже, з аналізу вищевказаних актів, які визначають обсяги фінансування автомобільних доріг загальнодержавного значення, встановлено, що як станом на момент оголошення Замовником закупівлі, так і по теперішній час відсутні бюджетні призначення та бюджетні асигнування на реконструкцію мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область" у обсязі 1,6 млрд грн.
Окрім того, відповідно до експертного звіту № 1411/е/23 від 01.08.2024 ДП "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", загальна кошторисна вартість реконструкції у поточних цінах станом на 10.07.2024 становить 2510022756 гривень, що майже на 900 млн перевищує ціну Договору.
Проте, відповідно до вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а також п. 3.4 Договору, істотні умови договору не можуть бути змінені до виконання Сторонами своїх зобов'язань, зокрема, в частині збільшення ціни договору.
Наведене у сукупності свідчить про відсутність у Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, як одержувача бюджетних коштів і розпорядника нижчого рівня, на момент проведення процедури закупівлі та укладення договору фінансових можливостей та намірів забезпечити повну оплату виконання робіт з реконструкції мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область, тим більше до кінця 2024 року.
Так, Бюджетний кодекс України визначає правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Положеннями частини 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 6-8, 38 ч. 1 ст. 2 БК України:
- бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження;
- бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;
- бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;
- одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Згідно з пунктами 3 і 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Абзацом 1 ч. 2 цієї ж статті передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог ч. 2 ст. 57 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 46 Бюджетного кодексу України, стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).
Згідно з ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом, та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Згідно з ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
За даними Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (доступний за посиланням у відкритому доступі https://www.treasury.gov.ua/unifieregister-search), Служба зареєстрована як одержувач бюджетних коштів (вид бюджету - Державний бюджет).
Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами) (ч. 3 ст. 19 БК України).
Згідно з ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.
Отже, враховуючи специфіку бюджетного законодавства та особливості фінансування державних та комунальних установ, закладів і організацій (ст. 23, 48 БК України), необхідною передумовою для взяття будь-якого бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з бюджету, як і укладення договору про закупівлю, є наявність відповідного бюджетного призначення. Така вимога законодавця закладає основи розрахунків у правовідносинах із публічної закупівлі товарів, робіт та послуг за відповідним договором. Недотримання цих вимог під час укладення договору про закупівлю (у т.ч. для забезпечення потреб наступного бюджетного періоду), призводить до недійсності таких зобов'язань і вважається порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі", планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. У річному плані повинна, зокрема міститися така інформація: розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі; код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Так, згідно з формою річного плану Замовника, джерелом фінансування за вказаною закупівлею визначено Державний бюджет України (код згідно з КЕКВ: 3210- Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
Головним розпорядником бюджетних коштів, які спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства - Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (ст. 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", постанова Кабінету Міністрів України № 1221 від 06.08.2003, п. 1 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 10.09.2014).
Відповідно до ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, передбачено, що видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу (п. 1.2).
Згідно з абз. 3 п. 1.6 Інструкції, капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення статутного капіталу суб'єктів господарювання відповідно до законодавства. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
Таким чином, Замовником визначено, що джерелом фінансування закупівлі є кошти Державного бюджету України у розмірі 1631117030 грн (КЕКВ:3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)), які виділяються виключно на закупівлю: "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область".
Опрацюванням додатків до Законів України "Про державний бюджет України на 2022 рік", "Про державний бюджет України на 2023 рік" та "Про державний бюджет України на 2024 рік" не встановлено капітальних трансфертів з державного бюджету України, адресованих Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України як головному розпоряднику бюджетних коштів на капітальний ремонт вищевказаної дороги в розмірі 1631117030 грн (додатки №№ 5-6 до відповідних Законів).
Отже, вказані обставини призводять до того, що договір про закупівлю на час його укладання та на час звернення прокурора до суду з цим позовом, а також в подальшому, з огляду на відсутність додаткових бюджетних асигнувань, є завідомо невиконуваним.
Крім того, як вже зазначалося вище, за результатами проведеної ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" експертизи проектної документації, розробленої ТОВ "Ростдорстрой" щодо реконструкції мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область, отримано позитивний висновок, проте відповідно до експертного звіту № 1411/е/23 від 01.08.2024, вартість робіт становить 2510022756 гривень.
На даний час в країні відбулись суттєві інфляційні процеси, що призвели до значного росту цін на матеріальні та інші ресурси у розмірі близько 50%.
Зазначені обставини свідчать, що в умовах сьогодення зростання цін на матеріальні ресурси призведуть до збільшення ціни договору, яка є істотною умовою договору підряду, оскільки ціна договору є динамічною, а відтак можуть призвести в подальшому до надмірного витрачання бюджетних коштів, в тому числі на покриття інфляційних втрат.
Водночас, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.
Вказаній нормі відповідає і пункт 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Так, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
Отже, в даному випадку чинним законодавством не передбачено підстав для збільшення ціни спірного договору про закупівлю.
Водночас, варто зазначити, що ТОВ "Ростдорстрой" протягом 2023-2024 років жодні будівельні роботи так і не проводилися.
Зважаючи на те, що відповідно до експертного звіту № 1411/е/23 від 01.08.2024 вартість необхідних будівельних робіт є вищою за вартість Договору на суму майже 900 млн гривень, то подальше проведення ремонтних робіт за вищевказаним спірним Договором призведе не лише до неякісного виконання робіт, але й до не раціонального витрачання бюджетних коштів в умовах воєнного стану в країні.
Вказані обставини можуть призвести до неможливості фактичного виконання договору про закупівлю робіт, який укладено між Службою відновлення та ТОВ "Ростдорстрой", а також призвести до неефективного використання бюджетних коштів під час дії воєнного стану в умовах обмеженого фінансування та нанесення шкоди інтересам держави в особі Державного агенства, як головного розпорядника бюджетних коштів.
До того ж, вивченням інформації з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/) встановлено, що підрядником ТОВ "Ростдорстрой" до теперішнього часу не отримано дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт.
Також, вивченням відомостей з карти автомобільних доріг України (https://mista.ua/%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D0%B0/? setcity=1#l=0&c=49.475486325513145,37.626972198486335,49.55461640694068,37.78661), а також з інтерактивної онлайн мапи бойових дій в Україні DeepStateMAP, яка дає можливість стежити за змінами лінії фронту та перебігом воєнних дій (https://deepstatemap.live/#12/49.5237598/37.7473068) встановлено, що міст через річку Оскіл в населеному пункті Сенькове, який підлягає реконструкції згідно з Договором № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022, на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості з лінією бойових дій. Ремонт цього мосту неможливий не лише через загрозу обстрілів, повторних руйнувань та загрози безпеці співробітників підрядника, але на сьогодні зруйнований стан мосту слугує також бар'єром, який ускладнює пересування військ Російської Федерації через річку Оскіл.
На час укладання спірного договору, ремонт вищевказаного мосту дійсно мав значення для оперативного забезпечення евакуації поранених, цивільного населення, ліквідації наслідків обстрілів, доставки гуманітарної допомоги, ефективного вирішення логістичних питань, які виникали з деокупацією Харківської області. Замовник розраховував на добросовісне та своєчасне виконання підрядником робіт відповідно до умов договору, будівельних норм і правил, календарного графіка виконання робіт.
Водночас, на теперішній час, у зв'язку з істотними змінами обставин, а саме просування військ Російської Федерації на території Харківської області і загрози повторної окупації, подальше виконання реконструкції мосту є об'єктивно неможливим, недоцільним та неефективним.
Частина перша статті 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно з частиною четвертою статті 652 ЦК України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, можливе у разі наявності вказаних чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/9961/16.
Разом з тим, Законом України № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Закон), відповідно до п. 31 ч.1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", затверджено Указ Президента України від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
З листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що Торгово-промислова палата України (далі по тексту - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)."
Тобто, ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнає форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.
На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин) (31 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/15264/21 (ЄДРСРУ № 106078967).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України). Проте, не звільняє від виконання самого зобов'язання.
Водночас, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок.
Тобто, неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
Сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов'язань. Обставини, які виникли у зв'язку з війною мають безпосередньо впливати на можливість підрядника виконати свій обов'язок, саме підрядник повинен довести зв'язок між неможливістю виконання умов договору підряду та військовими діями.
Заінтересована сторона, у якої настали форс-мажорні обставини, незалежно від того чи наявні в договорі відповідні положення чи вони відсутні, при вирішенні спору зобов'язана буде в судовому порядку довести не лише наявність форс-мажорних обставин, а також надати до суду докази, що унеможливлюють виконання договірних зобов'язань у конкретно визначених договірних правовідносинах.
Водночас, в п. 18.6 Договору зазначено, що згідно умов договору обставини, які відомі під час укладання договору, не будуть вважатися форс-мажорними (тобто, якщо воєнні дії триватимуть на час укладання договору, Сторона не може посилатися на них як на форс-мажор).
Проте, за цей час істотно змінилися обставини, зокрема, на момент укладання спірного договору 27.12.2022 територія Харківської області була деокупована і до лінії бойових дій було щонайменше 17 км, проте на сьогоднішній день ця відстань скоротилася до 300 метрів. І річка Оскіл (через яку і пролягає зруйнований міст) слугує наразі природнім бар'єром, який стримує подальше просування ворожих військ.
Крім того, за цей час, згідно з експертним висновком проектної документації №1411/е/23 від 01.08.2024, суттєво зросла ціна робіт, майже на 900 мільйонів гривень, проте за умовами договору ціна становить 1, 6 млрд гривень.
Чинним законодавством не передбачено підстав для збільшення ціни договору в даному випадку.
Також, наразі відсутні дозвільні документи, які дають право на початок виконання будівельних робіт та відсутнє бюджетне фінансування зазначених робіт.
Пунктом 20.2 Договору передбачено, що строк дії договору та строк виконання зобов'язань щодо виконання робіт може бути продовжено у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.
Отже, вбачається, що подальше продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань є недоцільним та неефективним, оскільки згідно з експертним висновком №1411/е/23 від 01.08.2024, ціна договору вже не відповідає фактично реальній ціні виконання, передбачених договором робіт.
Пунктом 20.3 Договору передбачено, що Замовник може прийняти рішення щодо дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку за таких обставин:
- відсутність коштів для фінансування Об'єкту;
- виявленої недоцільності інвестування коштів для надання робіт на Об'єкті;
- банкрутство Генпідрядника;
- невиконання з вини Генпідрядника робіт, відповідно до Календарного графіку виконання робіт по Договору, більше одного місяця;
- неодноразове порушення Генпідрядником будівельних норм і правил, неякісне надання робіт, відступ від вимог проектної документації.
Окружною прокуратурою було направлено лист від 28.08.2024 за № 55-106-4712вих-24 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області щодо стану виконання робіт та їх фінансування за спірним Договором № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022.
Листом від 09.09.2024 за №1958ВС/09 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області повідомлено окружну прокуратуру про те, що ТОВ "Ростдорстрой" направляли на адресу Служби відновлення лист від 21.06.2023 № 21/07-1-Х щодо продовження строків на розробку проектної документації до 31.12.2023 за Договором у зв'язку з тим, що об'єкт реконструкції знаходиться у зоні активних бойових дій та, як наслідок, неможливості отримати містобудівні умови та обмеження.
У зв'язку з тим, що об'єкт реконструкції знаходиться у зоні активних бойових дій, що унеможливлюють виконання робіт у межах затвердженого календарного графіку, між Службою відновлення та ТОВ "Ростдорстрой" укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою внесено відповідні зміни до календарного графіку виконання робіт та продовжено строк виконання проектних робіт до 31.12.2023.
Крім того, на адресу Служби відновлення надходив лист від 21.12.2023 №21/12-4-Х, що стосувався продовження терміну виконання проектних робіт за Договором, у зв'язку з окупацією частини Куп'янського району Харківської області та блокуванням реєстру містобудівних умов та обмежень Куп'янського району, що унеможливило отримання містобудівних умов та обмежень для розробки проекту будівництва, а також затримку у відповіді від АТ «Харківобленерго» щодо перенесення високовольтної лінії електромереж на об'єкті проектування та відповідного погодження Департаменту патрульної поліції у Харківській області.
Враховуючи наведене, у зв'язку із діями третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, між Службою відновлення та ТОВ "Ростдорстрой" укладено Додаткову угоду № 6 до Договору, якою внесено зміни у календарний графік виконання робіт щодо розробки проектної документації та продовжено строк виконання проектних робіт до кінця 2024 року. Будівельні роботи за вказаним Договором не виконувались, у зв'язку із неможливістю їх виконання до завершення етапу розробки проектної документації на реконструкцію з отриманням позитивного експертного звіту та отримання відповідного дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) на виконання зазначених робіт.
В той же час, Службою відновлення повідомлено прокуратуру, що на момент укладання Договору, Об'єкт реконструкції знаходився на території зі сприятливою безпековою обстановкою для проведення робіт з його реконструкції, а отже існувала доцільність в проведенні зазначених робіт.
Однак, у зв'язку з загостренням бойових дій на території Куп'янського району, Харківської області, яке виникло на початку червня 2024 року після повторного наступу російських військ на територію Харківської області, на даний час дійсно наявні ризики з небезпеки для життя та здоров'я працівників Генпідрядника та/або субпідрядників, а також ризики пов'язані з потенційним пошкодженням або знищенням Об'єкту реконструкції.
Водночас, в листі від 09.09.2024 за № 1958ВС/09 Службою відновлення зазначено, що заходи претензійного характеру, в тому числі у судовому порядку, Службою відновлення не вживались.
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 17)).
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20 (п. 5.14), від 18.05.2022 у справі № 921/199/20 (п. 70)).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли, у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (лист Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").
За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц констатувала, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦІК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу (ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Частиною 1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Аналогічні положення наведено у ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частинами 2, 3 ст. 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Відповідно до ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказаним нормам кореспондує пункт 20.3 Договору, яким передбачено, що Замовник може прийняти рішення щодо дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку через відсутність коштів для фінансування Об'єкту та виявленої недоцільності інвестування коштів для надання робіт на Об'єкті.
Отже, підставами для розірвання Договору № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022є :
1. Знаходження об'єкту реконструкції в безпосередній близькості до ліній бойових дій, через що виконання робіт унеможливлюється;
2. Відсутність бюджетних коштів для подальшого фінансування робіт;
3. Фактична вартість робіт згідно з експертним звітом від 01.08.2024 за №1411/е/23 проектної документації перевищує вартість робіт, передбачену спірним договором на 900 мільйонів гривень, що суперечить вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Статтею 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
При цьому слід зазначити, якщо вказаний спірний договір не розірвати в передбаченому законодавством порядку, вказане може призвести не лише до затягування на роки з ремонтом мосту, що знову призведе до значного підвищення цін на будівельні матеріали та оплату праці, збільшення інфляційних витрат, але й наразі виконання робіт за спірним договором може призвести до зниження обороноздатності та загрози стратегічній безпеці регіону, у зв'язку з повторною окупацією російськими військами Харківської області.
Ремонт вказаного мосту планувався наприкінці 2022 року після деокупації Харківської області від російських військ, тобто без урахування потреб сьогодення, пов'язаних із пріоритетністю спрямування видатків на належне забезпечення соціальних потреб громадян країни у воєнний період, національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, забезпечення оборони регіону під час повторного вторгнення російських військ у Харківську область та активних бойових дій.
Укладений між сторонами договір та додаткові угоди до нього на сьогодні не відповідають ні державній бюджетній політиці, ні суспільним інтересам, оскільки запобігання таким значним витратам дозволить спрямувати їх на невідкладне фінансування життєвонеобхідних потреб у період воєнного стану, у тому числі на відновлення зруйнованої внаслідок бойових дій інфраструктури, житлових будинків та ліквідацію локальних наслідків військових злочинів країни-агресора, у тому числі відновлення й ремонт об'єктів дорожнього господарства, які дійсно в пріоритеті на теперішній час.
Питання раціонального використання бюджетних коштів залишається пріоритетом представницької діяльності органів прокуратури, однак неефективне використання та бездіяльність відповідачів щодо припинення правовідносин між ними задля унеможливлення безпідставного використання бюджетних коштів у даному випадку не відповідає інтересам держави, особливо коли такі інтереси стосуються витрат бюджетних коштів на об'єкт в безпосередній близькості з зоною активних бойових дій.
Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються і положення ч.ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Першим елементом, який становить невід'ємну частину підстав для застосуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є поняття "інтерес держави".
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи зміст поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним понятям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", насамперед у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це справді потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
Згідно з п. 2 Рекомендації СМ/Rec (2012) 11 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їхня місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", заява № 42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі "Корольов проти Росії", заява № 5447/03, п. 38).
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Цим Указом Кабінету Міністрів України доручено невідкладно ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні та забезпечити відповідне фінансування.
Підґрунтям для зростання економіки будь-якої країни, а також її макроекономічної стабільності є державний та місцеві бюджети. Вони є центром зосередження та розподілу ресурсів відповідно до потреб суспільства та основою позитивного фінансового середовища для динамічного розвитку ринкових відносин, дієвим стратегічним інструментом реалізації державної політики та місцевого самоврядування. Бюджетна політика має бути спрямована на виділення коштів для реалізації програм, що є важливими для суспільства в конкретний період розвитку: витрати на соціальний захист, оборону, науку й освіту, утримання державних органів тощо.
Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи нашої країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому виконання державного та місцевих бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг.
Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням.
Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.
Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети. Бюджетним кодексом України визначено правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 БК України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з п. 3 ч. 5 зазначеної статті, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень (п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 БК України).
Неефективне використання (безпідставне витрачання) бюджетних коштів порушує державні інтереси у зазначеній сфері, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що унеможливить фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір та додаткові угоди до нього на сьогодні не відповідають ні державній бюджетній політиці, ні суспільним інтересам, оскільки запобігання таким значним витратам дозволить спрямувати їх на невідкладне фінансування життєвонеобхідних потреб у період воєнного стану, у тому числі на відновлення зруйнованої внаслідок бойових дій інфраструктури, житлових будинків та ліквідацію локальних наслідків військових злочинів країни-агресора, у тому числі відновлення й ремонт об'єктів дорожнього господарства, які дійсно в пріоритеті на теперішній час.
Інтереси держави у сфері державних закупівель полягають у дотриманні цілей процедур бюджетних закупівель, ефективного, раціонального та цільового використання бюджетних коштів. Фінансово-економічний механізм державних закупівель є складовою фінансового механізму держави та відіграє одне із ключових завдань у реалізації бюджетної політики.
Додержання вимог законодавства при здійсненні закупівель за державні кошти та бюджетного законодавства має пріоритетне значення в реалізації соціальноекономічної політики держави, відтак, порушення такого законодавства безумовно свідчить про порушення державних інтересів.
Необхідність припинення правовідносин за спірним правочином, укладеним між відповідачами, становить суспільний інтерес, натомість, можлива безпідставна пролонгація строку його дії та інші можливі дії відповідачів, спрямовані на подальше його виконання у даному випадку порушують економічні та суспільні інтереси держави, як гаранта дотримання принципів верховенства права та принципів на яких ґрунтується бюджетна система України. При цьому потенційно факт перерахування зайвих бюджетних коштів, порушує вимоги чинного законодавства, принципи щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів, а тому підриває фінансово-економічні основи держави та перешкоджає ефективному виконанню відповідних функцій бюджетної системи. Також, наразі об'єкт реконструкції є важливим стратегічним бар'єрним захистом під час повторного вторгнення російських військ, тому ремонт мосту може лише допомогти та пришвидшити окупацію Харківської області. Таким чином, у такому випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Разом з цим, контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів становить інтерес держави, а дотримання законодавства в цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.
Згідно з постановою Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) правочинів, на підставі яких ці кошти надмірно витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останній завдається значна матеріальна шкода.
З огляду на критичний стан фінансування бюджету в умовах триваючої військової агресії РФ проти України і продовження воєнного стану, в фактичних умовах дефіциту необхідних доходів у 2022-2024 роках, наразі повне виконання державою основних загальнодержавних (економічних, соціальних та інших) функцій проводиться виключно завдяки надходженню коштів від міжнародних організацій, урядів іноземних держав. При цьому, вкрай важливе суспільне значення має забезпечення раціонального, ефективного та цільового використання з максимальною економією наявних фінансових ресурсів.
Таким чином, питання раціонального використання бюджетних коштів залишається пріоритетом представницької діяльності органів прокуратури, однак неефективне використання та бездіяльність відповідачів щодо припинення правовідносин між ними задля унеможливлення безпідставного використання бюджетних коштів у даному випадку не відповідає інтересам держави, особливо коли такі інтереси стосуються витрат бюджетних коштів на об'єкт в безпосередній близькості з зоною активних бойових дій.
У даному господарському спорі інтересами держави є відновлення законності, яка є вагомим чинником у демократичному суспільстві, основним покликанням якого є насамперед недопущення порушення закону у майбутньому; відновлення економічної доцільності та ефективності результатів публічної закупівлі, адже держава не отримала того результату - економічної вигоди, для якого проведено закупівлю з реконструкції мосту, договір наразі має декларативний, а не реальний, як вимагає Закону України "Про публічні закупівлі", характер; відновлення економічної доречності для держави при закупівлі робіт розпорядником бюджетних коштів, яких держава під час дії воєнного стану не потребує, про що прямо зазначає у нормативноправових актах; запобігання видатків за рахунок бюджетних коштів на ремонт об'єкту, який наразі розташований в зоні активних бойових дій і слугує, в тому числі, бар'єром, який запобігає просуванню ворожих військ через річку Оскіл.
Неефективне використання (безпідставне витрачання) бюджетних коштів порушує державні інтереси у зазначеній сфері, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що унеможливлюватиме фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених. Принцип економії та ефективності публічних закупівель, визначений ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", втілює в собі результат досягнення стану добросовісної конкуренції.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у рішенні від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України» наголосив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Крім того, питання дотримання уповноваженими особами вимог законодавства під час витрачання коштів набувають особливої актуальності в умовах збройної агресії РФ.
Повномасштабне вторгнення РФ та введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану об'єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності розподілу бюджету та потреби безпрецедентно значних фінансових ресурсів.
У таких умовах пріоритетними є питання захисту інтересів держави у бюджетній сфері, зокрема, щодо законності та ефективності використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану та, дотримання вимог закупівельного законодавства. На органи державної влади першочергово покладено виконання дій, які направлені на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, територіальних громад.
Неефективне витрачання коштів не тільки не сприяє встановленню режиму законності на території України, але й суттєво поглиблює проблему гострого дефіциту коштів бюджетів усіх рівнів.
За таких обставин, припинення правовідношення між сторонами договору шляхом його розірвання є ефективним способом захисту інтересів держави.
Беручи до уваги викладене, у наведеному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
Статтею 10 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що органом, що здійснює управління автомобільними дорогами загального користування, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Відповідно до пунктів 2, 8 ч. 3 ст. 11 цього Закону, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать: організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об'єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; забезпечення фінансування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування державного значення.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення (підпункт 1 п. 1 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 10.09.2014).
Відповідно до п. 4 цього Положення, Агентство відновлення відповідно до покладених на нього завдань забезпечує організацію будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення; будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об'єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житловокомунального господарства, благоустрою населених пунктів, управління побутовими відходами (об'єктів оброблення відходів, полігонів), інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, військових об'єктів та майна, об'єктів у сферах авіаційного, залізничного (крім утримання), морського та внутрішнього водного транспорту, автомобільного транспорту загального користування, міського електричного транспорту, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення; розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення.
Частинами 1 та 10 ст. 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" встановлено, що у Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування. Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожній фонд. Головним розпорядником коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Отже, головним розпорядником бюджетних коштів щодо робіт "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область (ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи)" є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України на якого покладено функції контролю за витрачанням бюджетних коштів.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1221 від 06.08.2003 "Деякі питання управління дорожнім комплексом", на служби автомобільних доріг (наразі перейменовано на служби відновлення та розвитку інфраструктури) в Автономній Республіці Крим, областях і м. Севастополі покладено функції замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, затвердженого наказом Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-134, Служба відновлення відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області - це державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Згідно з п. 3.5 Положення, Служба відновлення є одержувачем бюджетних коштів, який уповноважений розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, що є метою діяльності Служби та передбачені бюджетними програмами.
Отже, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області є одержувачем бюджетних коштів, уповноважена Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України як розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Відповідно до п. 5 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 10.09.2014, Агентство відновлення з метою організації своєї діяльності організовує планово-фінансову роботу в апараті Агентства відновлення, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, господарських товариствах, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Агентство відновлення, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує внутрішній контроль в Агентстві відновлення, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Крім того, Агентство уповноважене видавати накази організаційно-розпорядчого характеру, організовувати і контролювати їх виконання (п. 8), а також забезпечує здійснення самопредставництва інтересів Агентства відновлення в судах України через уповноважених осіб у встановленому законодавством порядку, а також забезпечує представництво Агентства відновлення у судах та інших органах через представників (п. 17).
Пунктами 3.2, 4.3 Положення про Службу передбачено, що Служба спрямовується і координується Уповноваженим органом управління, підзвітна і підконтрольна йому. Служба утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Уповноваженим органом. Пунктом 5.7 цього Положення визначено, що контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Службою майна здійснює Уповноважений орган управління.
Служба зобов'язана надавати звітність Уповноваженому органу управління щодо виконання кошторису видатків на утримання Служби та фактичного надходження коштів з джерел фінансування видатків на утримання Служби (п. 6.2.14 Положення про Службу).
Згідно з п. 8.1 Положення про Службу від 31.03.2023 уповноважений орган управління здійснює свої права щодо управління Службою безпосередньо та відповідно до свого Положення, інших нормативно-правових актів, цього Положення та покладених на нього завдань, між іншим: затверджує кошторис видатків на утримання Служби на плановий період та здійснює контроль за його виконанням у встановленому порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 зазначила, що: "за висновками КГС ВС, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 22 БК України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Пунктом 9 ч. 5 ст. 22 БК України визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку)".
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, як одержувач бюджетних коштів та розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, підпорядкований Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Агентство відновлення є органом державної влади.
Отже, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України є органом уповноваженим на здійснення контролю за використанням бюджетних коштів Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області як одержувачем бюджетних коштів і розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та захисту державних інтересів у судах у спірних правовідносинах.
Крім того, ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі (ст. 2 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органи Держаудитслужби України здійснюють державний фінансовий контроль за відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням.
За змістом ст. 5 вказаного Закону, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
При цьому, на підставі п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону, органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п.п. 1, 3 п. 3 указаного Положення).
Згідно із абз. 2 п.п. 2 п. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється державне чи комунальне майно.
За змістом абз. 2, 3, 5, 7, 8 п.п. 4 п. 4 Положення, Держаудитслужба здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення перевірки закупівель інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходи до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (п.п. 3, 9, п. 4 цього Положення).
Згідно з п.п. 20 п. 6 зазначеного Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Відповідно до п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників (пункти 1, 3 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби).
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Таким чином, Держаудитслужба як орган державного фінансового контролю наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Крім того, питання наявності у органу державного фінансового контролю відповідних повноважень неодноразово становило собою предмет розгляду Верховного Суду, за результатами якого сформульовано сталу та однозначну правову позицію про наявність у Державної аудиторської служби України повноважень на звернення до суду із відповідними позовами, а так само про обґрунтованість визначення останньої прокурором як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Так, Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі №909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі №912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі №912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі №905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Держаудитслужби права на звернення до суду з позовами та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Тому, органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є також Північно-східний офіс Держаудитслужби.
Другим елементом, який з огляду на норми ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", становить невід'ємну частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень.
При цьому "нездійснення або неналежне здійснення суб'єктом владних повноважень своїх функцій" обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Так, у постанові від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 Верховний Суд вказав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).
У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.
Згідно з абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Як було встановлено прокуратурою, що Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України уповноважене державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснює.
Так, окружною прокуратурою листом від 02.10.2024 за № 55-106-5443вих-24 повідомлено Державне агенство відновлення та розвитку інфраструктури України та Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області щодо вищевказаних порушень та запитано щодо вжитих заходів реагування.
Листом від 04.10.2024 за № 2186ВС/09 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області повідомлено окружну прокуратуру про те, що на теперішній час, у зв'язку з повторним наступом російських військ на Харківську область навесні 2024 року, міст на км 217+638 автомобільної дороги Р-79/М-18-Сахновщина-Ізюм-Куп'янськ-контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область розташований в безпосередній близькості до лінії зіткнення, поряд з зоною ведення активних бойових дій, тому, враховуючи відсутність передбаченого бюджетного фінансування, реконструкція вказаного об'єкту є недоцільною. Також, надано копію експертного звіту від 01.08.2024 № 1411/е/23.
Листом від 22.10.2024 за № 4674/1/12-02/06-2059/10-24 Державним агенством відновлення та розвитку інфраструктури України повідомлено окружну прокуратуру про те, що вжиття відповідних заходів реагування з метою усунення можливих порушень інтересів держави, про які йде мова у листі прокуратури, належить перш за все до компетенції Держаудитслужби та її територіальних органів. Водночас, Держаудитслужбою моніторинг закупівлі не проводився.
Крім того, Державним агенством висловлено прохання врахувати з приводу вищевказаних питань позицію Служби відновлення щодо порушених у листах прокуратури питань, які були надіслані Службою відновлення Шевченківській окружній прокуратурі м. Харкова листом від 04.10.2024 за № 2186ВС/09.
Отже, із відповіді Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України вбачається, що Агентство не погоджується з доводами прокуратури про наявність порушень бюджетного та іншого законодавства та вважає, що в Агентства взагалі відсутні повноваження щодо здійснення контролю за витрачанням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель, а відтак він не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах.
Тобто, з наданої Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України відповіді вбачається, що уповноважений у спірних правовідносинах орган не вжив жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, викладених у листі прокуратури, не звернувся до суду з необхідним позовом, а також не проінформував про заплановані заходи задля усунення порушень вказаних інтересів держави та конкретні строки їх вжиття.
Таким чином, Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України належних заходів щодо захисту інтересів держави не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень.
З огляду на це, у даному випадку прокурор набув право на представництво та звернення до суду за захистом інтересів держави, оскільки відповідний суб'єкт владних повноважень, хоч і усвідомлював про порушення інтересів держави та мав відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічно встановлено, що Північно-східний офіс як орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснює.
Так, листом від 02.10.2024 за № 55-106-5438вих-24 окружною прокуратурою повідомлено Північно-східний офіс Держаудитслужби стосовно необхідності захисту майнових інтересів держави внаслідок укладення вищевказаного спірного договору. Листом від 08.10.2024 за №202031-17/4521-2024 Північно-східним офісом Держаудитслужби повідомлено окружну прокуратуру про те, що Офісом не проводилось заходів державного фінансового контролю, якими б була охоплена зазначена в листі прокуратури закупівля, а отже відсутні підстави для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку.
Неподання уповноваженими органами до суду позовної заяви свідчить про неналежне здійснення ними своїх повноважень. Внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.
Таким чином, з урахуванням відповідей від уповноважених органів, саме прокурор звернувся до суду з позовною заявою для захисту інтересів держави.
При цьому, з урахуванням того, що за умовами укладеного Договору передбачено сплату бюджетних коштів в умовах воєнного стану, прокурор не може зволікати з поданням позову та ставити у залежність вжиття таких заходів від відповіді уповноваженого органу, згідно якої, на думку такого органу, у нього відсутні відповідні повноваження.
Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення уповноважених органів про наявність порушень інтересів держави.
Аналіз норм господарського процесуального законодавства України та Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що жодним законодавчим актом не передбачено отримання згоди суб'єкта владних повноважень на представництво прокурором інтересів держави в суді, як і не передбачено дотримання прокурором часового проміжку між повідомленням уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави органу про представництво інтересів держави та вжиттям прокурором заходів представницького характеру, шляхом звернення до суду з позовною заявою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів та звернення до суду з позовом.
Норма ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Північно-східним офісом Держаудитслужби та Державним агентством відновлення, цей факт свідчить, що вказані органи влади не виконують своїх повноважень із захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів.
Більше того, встановлення будь-яких причин нездійснення уповноваженим органом своїх функцій не може обмежувати державу в праві на судовий захист.
За таких обставин є підтвердженими доводи прокурора про те, що уповноважені органи неналежно виконують покладені на них повноваження щодо захисту інтересів держави, а тому прокурор набув обов'язку звернутись до суду в інтересах держави з даним позовом.
Звернення прокурора до суду з позовом, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважені органи самостійно не звернулися до суду з позовною заявою і не висловили наміру такого звернення, оскільки лише орган прокуратури є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість захисту інтересів держави.
Окрім цього, прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме попередньо до пред'явлення позову листами повідомлено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та Північно-східний офіс Держаудитслужби про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Харківської області із вказаним позовом.
Враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова позовних вимог про розірвання Договору № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022, укладеного між Службою автомобільних доріг у Харківській області (на теперішній час - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой", щодо виконання робіт "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область (ДК 021:2015:45220000-5 Інженерні та будівельні роботи)" з усіма додатковими угодами та вважає за необхідне їх задовольнити.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.
За приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, у звязку з визнанням позивачем позову, суд вважає за необхідне повернути Харківській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір № Н241-СІКП217р/22 від 27.12.2022, укладений між Службою автомобільних доріг у Харківській області (на теперішній час - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой", щодо виконання робіт "Реконструкція мосту на км 217+638 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-79 /М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - контрольно-пропускний пункт "Піски", Харківська область (ДК 021:2015:45220000-5 Інженерні та будівельні роботи)" з усіма додатковими угодами.
Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, буд. 1, м.Харків, 61001; код ЄДРПОУ 02910108) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, буд. 1, м.Харків, 61001; код ЄДРПОУ 02910108) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повернути Харківській обласній прокуратурі (вул. Б.Хмельницького, буд. 1, м.Харків, 61001; код ЄДРПОУ 02910108) з Державного бюджету України - 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно з платіжною інструкцією № 2944 від 01.11.2024, в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "06" лютого 2025 р.
Суддя Н.М. Кухар