просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
06 лютого 2025 року м.Харків Справа № 913/492/24
Провадження №16/913/492/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 , м. Сокологірськ Луганської області
про стягнення 430 792,55 грн
без виклику (повідомлення) учасників справи,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 139384 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 12.07.2017 у сумі 430 792,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач на виконання зобов'язань за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень надав відповідачу послуги на загальну суму 430 792,55 грн, за які відповідач у встановлений договором строк не розрахувався, у зв'язку з чим утворився борг, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 945921 від 05.12.2024, щодо відповідача у справі - ОСОБА_1 , 14.06.2022 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, номер запису: 2003830060001012880, підстава: власне рішення.
Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь на запит суду № 945951 від 05.12.2024), ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана територія наразі є окупованою. За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в м. Сокологірськ Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пунктів наразі є неможливим.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.12.2024 суд надіслав запит до Міністерства соціальної політики України про надання суду відомостей із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від Міністерства соціальної політики України 17.12.2024 надійшла відповідь на запит суду № 8339/0/290-24/19 від 16.12.2024, в якій повідомляється, що станом на 11.12.2024 в ЄІБД ВПО міститься така інформація про запитувану особу: ОСОБА_1 , адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_2 з 17.11.2022, телефон НОМЕР_1 .
Господарським судом Луганської області 18.12.2024 було направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача - АДРЕСА_2 копію ухвали Господарського суду Луганської області від 09.12.2024, однак 09.01.2025 його було повернуто у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
У матеріалах позовної заяви міститься договір № 139384 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 12.07.2017, у п. 11 якого «Юридичні адреси та реквізити сторін», міститься адреса електронної пошти відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2.
З метою дотримання процесуальних прав відповідача та через неможливість відправлення вихідної кореспонденції засобами поштового зв'язку за його адресою, всі процесуальні документи суду направлялися за відомою електронною адресою відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 та була спроба повідомити відповідача про розгляд справи в суді телефонограмою. Крім цього, інформація по справі розміщувалася відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на офіційному вебсайті судової влади України за посиланням: https://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суд повідомив відповідача належним чином про розгляд справи у суді.
Відповідач правом на захист своїх інтересів у суді не скористався, відзив до матеріалів справи не надав.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
12.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - замовник) укладено договір № 139384 про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організовувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (далі - послуги), а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.3.2 договору замовник зобов'язується відповідно до вимог експедитора чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов'язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору. Відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній.
Згідно з п. 3.3.7. договору замовник зобов'язується своєчасно підписати надані експедитором акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг експедитором за договором.
Пунктом 3.3.8 договору закріплено, що замовник зобов'язується здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі.
Згідно з п. 5.1 договору загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.
У пункті 5.3 договору сторони передбачили, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні і замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.
Згідно з п. 6.1. договору у разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 6.3.1. договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих послуг експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року з дати підписання, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна із сторін договору, письмово за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же самих умовах (п. 8.1 договору).
Як вказує позивач, на виконання умов договору № 139384 від 12.07.2017 позивачем було надано відповідачу послуги з організації перевезення відправлень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача:
- акт № НП/7-0035725 від 20.07.2017 на суму 43 828,75 грн;
- акт № НП/7-0039030 від 31.07.2017 на суму 133 860,95 грн;
- акт № НП/7-0040505 від 10.08.2017 на суму 138 492,75 грн;
- акт № НП/7-0042127 від 20.08.2017 на суму 114 610,10 грн.
Позивачем до матеріалів справи також додано акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.09.2016 - 14.09.2017, який не підписано відповідачем.
Відповідач, у порушення умов договору, не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 430 792,55 грн.
Доказів сплати заборгованості за договором відповідачем суду не надано.
Відповідач правом на захист своїх інтересів у суді не скористався, відзив до матеріалів справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і в сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з п. 5.3 договору замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів.
Матеріалами справи, належними та допустимими доказами підтверджується той факт що позивачем, на виконання умов договору № 139384 від 12.07.2017 було надано відповідачу послуги з організації перевезення відправлень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача:
- акт № НП/7-0035725 від 20.07.2017 на суму 43 828,75 грн;
- акт № НП/7-0039030 від 31.07.2017 на суму 133 860,95 грн;
- акт № НП/7-0040505 від 10.08.2017 на суму 138 492,75 грн;
- акт № НП/7-0042127 від 20.08.2017 на суму 114 610,10 грн.
Матеріали справи свідчать, що відповідач прийняв без зауважень надані позивачем послуги, що є фактом визнання повного, своєчасного та належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором відповідно до пункту п. 5.4. договору і у зв'язку з чим виник обов'язок по оплаті згідно пункту 5.1. договору.
Відповідно до п. 5.1 договору загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.
Відповідач, всупереч умовам договору, порушив взяті на себе зобов'язання та не здійснив вчасно і в повному обсязі оплату за надані послуги.
Суд також бере до уваги, що 14.06.2022 було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням, номер запису: 2003830060001012880.
Водночас обов'язок ОСОБА_1 оплатити вартість наданих послуг у зв'язку із втратою статусу фізичної особи-підприємця, не припинився.
Враховуючи вищевикладене, оскільки зобов'язання позивача щодо надання послуг були виконані належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати послуг за договором належним чином не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 430 792,55 грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 5 169,51 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Разом з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому, звертаючись до суду з даним позовом за допомогою підсистеми «Електронний суд», позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 5 169,51 грн.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із позовом до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивачем був сплачений судовий збір у сумі 6 461,89 грн згідно квитанції № 4304-1896-4397-9461 від 03.12.2024.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, оскільки звертаючись до суду із позовною заявою за допомогою підсистеми «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» було сплачено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 1 292,38 грн підлягає поверненню після звернення до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, ідентифікаційний код 31316718) заборгованість у розмірі 430 792,55 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 169,51 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано - 06.02.2025.
Суддя Ріта ШЕЛІХІНА