Справа № 202/931/25
Провадження № 1-кп/202/1006/2025
Іменем України
06 лютого 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
провівши в залі суду в м. Дніпрі підготовче судове засідання обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120240422100000088 від 04.11.2024 року, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 27 січня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120240422100000088 від 04.11.2024 року, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Ухвалою суду від 28 січня 2025 року було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, про що заперечували потерпіла і обвинувачений.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору. Підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статі 284 КПК України - не існує; підстав для повернення провадження прокурору для продовження досудового розслідування не має; підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити судовий розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
В ході підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів, при цьому посилався на продовження існування ризиків, що передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений не заперечував у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження,приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Так, ознайомившись з матеріалами клопотання, суд враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, ОСОБА_3 раніше судимий за умисні корисливі злочини, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, зможе переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений має мотив та можливість вплинути на потерпілу та свідків, які не допитані безпосередньо у судовому засіданні.
Ураховуючи те, що встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, підстав, які б виключали можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачається, доказів, які б підтверджували неможливість на даний час перебування останнього під вартою суду не надано, суд приходить до висновку, що запобігти вище зазначеним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд, ураховуючи вимоги ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, вважає розмір застави як альтернативний запобіжний захід в межах, визначених ст.182 КПК України, а саме 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у повній мірі відповідає обвинуваченню, висунутого ОСОБА_3 та суворості покарання, яке може бути йому призначено у разі доведеності його провини та його особі і здатна належним чином забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314 - 316 КПК України, суд
Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на 14 годину 00 хвилин 12 лютого 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 ,- задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05 квітня 2025 року, включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 151 400 гривень.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту у якому проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій обвинувачений тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язан виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуюча ОСОБА_1