Справа № 202/13203/24
Провадження № 2/202/1279/2025
06 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кафтасьєву Г.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Представник позивачки просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки вона є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонеркою та хворіла на онкологічне захворювання.
В той же час, представником позивача не зазначено підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та не долучено доказів на підтвердження зазначених обставин.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Проте позивачем всупереч ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості майна на час розгляду справи.
Згідно практики, викладеної у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно або балансовою довідкою юридичної особи.
Таким чином позивачу необхідно визначити та зазначити ціну позову яка повинна відповідати дійсній вартості майна на час розгляду справи, відповідно до неї сплатити судовий збір.
Відповідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України, суд -
В задоволенні представника позивача - адвоката Кафтасьєвої Г.В. про про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних в ухвалі суду недоліків заяви в десятиденний строк з дня отримання ухвали. Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. В. Маринін