Справа № 202/11934/24
Провадження № 1-кс/202/920/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
05 лютого 2025 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України,-
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 03 лютого 2025 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, до скоєння вказаного кримінального правопорушення органами досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 30 січня 2025 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, а саме у протидії законній господарській діяльності, тобто захопленні цілісного майнового комплексу, незаконному припиненні діяльності на цьому об'єкті та обмеженні доступу до нього, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла велику шкоду.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що підставами для звернення з вказаним клопотання та відповідно накладенням арешту на майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , є: визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні; конфіскація майна як вид покарання, оскільки санкцією ч.3 ст. 206 КК України, яка інкримінується ОСОБА_4 прямо передбачена обов'язкова конфіскація майна особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки в рамках даного кримінального провадження представником потерпілого ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм» ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення з останніх шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у сумі 2 198 506,27 грн.
Крім того, в разі не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони розпорядження (відчуження, реалізації) майна та його можливе подальше незаконне відчуження або володіння ним, позбавить орган досудового можливості проведення об'єктивного та всебічного розслідування по кримінальному провадженню.
Просив слідчого суддю накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження ним.
Прокурор в судове засідання не з'явився, натомість до матеріалів клопотання додав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав та просив задовольнити.
В силу вимог ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність власника майна.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що до скоєння вищевказаного злочину в ході досудового розслідування встановлено причетність громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 30 січня 2025 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, а саме у протидії законній господарській діяльності, тобто захопленні цілісного майнового комплексу, незаконному припиненні діяльності на цьому об'єкті та обмеженні доступу до нього, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла велику шкоду.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосованозапобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30 березня 2025 року включно.
Санкція ч. 3 ст. 206 КК України, за якою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року та, відповідно, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 , передбачає конфіскацію майна.
Потерпілим у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року визнано ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм», представником якого, ОСОБА_5 , заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на суму 2 198 506,27 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_4 на праві власності належить нерухоме майно - квартира, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1827925912101).
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за яке передбачене обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, в подальшому може перешкоджати кримінальному провадженні, в рамках якого заявлено цивільних позов до ОСОБА_4 , шляхом відчуження та розпорядження належного йому нерухомого майна, яке може бути конфісковане.
Враховуючи наведене, клопотання прокурора необхідно задовольнити та з метою забезпечення збереження майна та можливої конфіскації майна, як виду покарання, та забезпечення цивільного позову, заявленого представником потерпілого в рамках кримінального провадження, накласти арешт на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1827925912101), яка згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1