Справа № 173/3448/24
Провадження №2/173/322/2025
іменем України
06 лютого 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участі секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
08 листопада 2024 року до суду звернулася позивачка ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.02.2024 між нею та відповідачем Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб. Від спільного проживання у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останнього часу стосунки між подружжям розладились, зникли взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з них живе окремо своїм життям. Сім'я припинила своє існування, шлюбні стосунки не підтримуються.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 за клопотанням відповідача ОСОБА_2 сторонам надано термін для примирення на строк два місяці. Судове засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 06.02.2025.
В судовому засіданні 06.02.2025 позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні. Додала, що після надання строку на примирення, її рішення не змінилось, відповідач вчиняє домашнє насильство щодо неї та неповнолітніх дітей і тільки обмежувальний припис стримує його на даний час. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 06.02.2025 позовні вимоги не визнав через загрозу добробуту їх спільних дітей, оскільки має сумнів щодо психічного стану позивачки. Пояснив, що стосунки між ним та позивачкою після надання строку на примирення тільки погіршились, позивачка не надає йому можливості налагодити стосунки з нею. Разом з цим, зазначив на наявність спільного бізнесу, що свідчить про спільне ведення господарства, але позивачка перешкоджає йому користуватись його речами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 40 сторони зареєстрували шлюб 10 лютого 2024 року.
Від спільного проживання у сторін народились сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, згідно з якими сторони записані батьками.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, а збереження сім'ї суперечить її інтересам. Діти проживають з матір'ю.
Причиною розпаду сімейних відносин стало відсутність між сторонами, взаєморозуміння, взаємоповаги, взаємодопомоги та неможливе проживання один з одним.
Зазначені обставини, на думку суду створюють неможливі умови для подальшого спільного проживання сторін та збереження шлюбних стосунків.
Встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, - чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання шлюбу.
Позивач наполягала на розірванні шлюбу.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб, ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України - шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За приписами частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Слід зазначити, що незгода відповідача з розірванням шлюбу не є підставою для відмови у позові, оскільки кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, і не може бути примушений до їх збереження, а отже, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, сторони подружніх стосунків не підтримують, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами існує лише формально. Заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 частини 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За приписами ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням вини обох сторін у розірванні шлюбу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 605,60 грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 206, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 10 лютого 2024 року Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 40 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_1 ».
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , 605 грн. 60 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 06.02.2025.
Суддя