Справа № 199/931/25
(2-а/199/64/25)
Рішення
Іменем України
06 лютого 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № АВ/22492 від 26.09.2024 року,-
Позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № АВ/22492 від 26.09.2024 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що постановою від 26.09.2024 року № АВ/22492 винесеною тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Підставою притягнення до відповідальності зазначено порушення абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Додатку № 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», в саме не мав при собі військово-обліковий документ. З вказаною постановою не погоджується, оскільки своєчасно оновив своє дані в реєстрі призовників, мав сформований електронний військово-обліковий документ та пред'явив його 26.09.2024 року службовим особам відповідача. З урахуванням викладеного просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду на 06.02.2025 року.
В судове засідання позивач не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, будь-яких заяви чи клопотань не надходило.
Дослідивши долучені до матеріалів справи докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Дніпропетровськ, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , з 04.07.2005 року (відомості згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 ). Є військовозобов'язаним, має електронний військо-обліковий документ, копія якого долучена до матеріалів справи.
26.09.2024 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову № АВ/22492 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 17 000,00 грн. Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено наступне: 26 вересня 2024 року о 09:00 год. було виявлено що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, під час воєнного стану та проведення мобілізації, у порушення абз. 2, пп. 10-1 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не мав при собі військово-обліковий документ.
Проаналізувавши всі вищевикладені обставини справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» - введено воєнний стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що безперервно продовжується відповідними Указами та є діючим і на час складення рішення суду (Указ від 28.10.2024 № 740/2024)
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5.01.2024 року за №36/41381.
Тобто, імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Згідно із п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідачем не подано ані відзив на позов ні будь-яких інших пояснень щодо дотримання процедури з розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутні відомості про складання протоколу, наявність інших доказів, на підставі яких винесено оскаржувану постанову.
Будь-які належні та допустимі докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, що є предметом оскарження.
Окрім того, суд звертає увагу на інший аспект даної справи.
В поданій позовній заяви позивачем вказано про те, що 26.09.2024 року ним було пред'явлено до перевірки електронний військово-обліковий документ, також до справи долучено його в роздрукованому вигляді.
Дійсно, правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 визначають обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджено ПКМУ № 559 від 16.05.2024 року, в якому визначено: військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється), зокрема в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Пунктом 9 вищевказаного порядку вказано, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення.
Також, відповідно до п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого ПКМУ № 560 від 16.05.2024 року визначено, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
З вказаного слідує, що відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що ним було пред'явлено до перевірки 26.09.2024 року військово-обліковий документ в електронній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 205, 211, 241-246, 255, 268-272, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову від 26.09.2024 року № АВ/22492 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.02.2025 року.
Суддя А.О. Кошля
06.02.2025