Справа № 199/1392/25
(3/199/1042/25)
іменем України
06 лютого 2025 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1 та проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1738 КУпАП, -
ОСОБА_1 23.01.2025 о 15.20 години у будинку АДРЕСА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА №532361 від 23.01.2025, а саме прийшов за вищевказаною адресою та почав погрожувати фізичною розправою своїй дружині, чим порушив вимоги термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 1738 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, будь - яких заяв чи клопотань від останнього не надходило. Про обізнаність з приводу дати та часу розгляду справи свідчать довідки про доставку ОСОБА_1 смс-повідомлень.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 1738 КУпАП підтверджується наступними письмовими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №408712 від 23.01.2025;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких слідує, що її колишній чоловік ОСОБА_1 23.01.2025 приїхав до неї будучи в стані алкогольного сп'яніння погрожував фізичною розправою, що викликало у неї занепокоєння за власне життя та здоров'я;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , з яких слідує, що 23.01.2025 ОСОБА_1 вчинив сварку з колишньою дружиною ОСОБА_2 ;
-інформацією з рапорту поліцейського, з якого слідує, що ОСОБА_2 повідомила на лінію «102» про те, що ОСОБА_1 вчинив сварку з останньою, а ході якої вимагає грошові кошти, погрожує фізичною розправою, чим порушив ТПЗСК АА523361 п.1,2,3 на 10 діб
-терміновим заборонним приписом відносно ОСОБА_1 серії АА523361 від 23.01.2025, а саме п.1,2,3 строком на 10 діб.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважаю доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1738 КУпАП, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 1738 КУпАП у виді адміністративного арешту.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , зухвалу поведінку останнього до та після вчинення правопорушення, по відношенню до своєї колишньої дружини, що визначає відсутність у нього моральних цінностей, що становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.
У зв'язку з цим, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.
Призначення ж більш м'якого виду адміністративного стягнення, не буде сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що як джерело права суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Оскільки рішенням Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 року та яким було констатовано порушення статті 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо негайного виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді арешту, вважаю за необхідне дану постанову про накладення стягнення у виді адміністративного арешту звернути до виконання після набрання нею законної сили, а строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання особи.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП, адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 (три) доби.
Постанову звернути до виконання після набрання нею законної сили.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 , відраховувати з моменту його затримання.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду міста Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик
06.02.2025