Справа № 227/2873/24
(1-кп/199/449/25)
05.02.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12023052230000355 від 28.08.2023 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шахтарське Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старшого навідника реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
Будучи військовослужбовцем Збройних сил України старший солдат ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 транспортний засіб «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_7 .
Відповідно до п 2.10 Правил дорожнього руху: вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту відповідно до п. 2.10 «а», «б», «г», «ґ», «д», «е», п.12.3, п.10.1 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Пунктом 14.6 «а» Правил передбачено, що обгін заборонено на перехресті.
Технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді для водія автомобіля «ЗАЗ Lanos» ОСОБА_2 визначається виконанням вимог п. 14.6 (a) Правил дорожнього руху, для чого він не мав будь яких перешкод технічного характеру.
Проте старший солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи вимоги вказаного вище законодавства, яке регламентує правила дорожнього руху та маючи можливість належно їх виконувати, вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Так, старший солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді старшого навідника реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , 27.08.2023 близько 20:20 години, керуючи на достатніх правових підставах технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рухаючись в межах населеного пункту м. Білицьке по автодорозі «Олександрівка-Покровськ-Константинопіль» зі швидкістю близько 40 км/год зі сторони міста Добропілля Покровського району Донецької області у напрямку м. Родинське Покровського району Донецької області, в порушення вимог ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не маючи перешкод технічного характеру для об'єктивного сприйняття дорожньої обстановки у темну пору доби, здійснив маневр обгін на перехресті автодороги «Олександрівка-Покровськ-Константинопіль» та прилягаючої до неї автодороги по вул. Шевченка м. Білицьке Покровського району Донецької області, чим порушив п. 14.6 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з мопедом марки «Viper» без номерного знаку, який здійснював маневр повороту ліворуч з автодороги «Олександрівка-Покровськ-Константинопіль» на вул. Шевченка, м. Білицьке, внаслідок чого водій мопеду марки «Viper» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: рвана рана лівої гомілки та закритий перелом тіла великої гомілкової кістки зліва. Перелом відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, котрий не є небезпечним для життя під час спричинення, але потребував для свого лікування часу більше 21-ї доби. Рвана рана відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, котра потребувала для свого лікування часу більше 6-ти, але не більше 21-ї доби.
Крім цього внаслідок зіткнення пасажир мопеду марки «Viper» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом в/3 лівої плечової кістки зі зсувом, рвана рана лівого надпліччя, рвана рана лівого ліктьового та колінного суглоба, рвана рана 5 пальця лівої кисті, множинні садна та подряпини тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Садна, як у сукупності, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Перелом плечової кістки зліва зі зсувом відламків відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, котрий не є небезпечним для життя під час спричинення, але потребував для свого лікування часу більше 21-ї доби. Рвані рани, як у сукупності, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, котрі потребували для свого лікування часу більше 6-ти, але не більше 21-ї доби.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому заподіяння середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні:
- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_6 просили суд звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки він вперше вчинив з необережності нетяжкий злочин, вину у вчинені кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, щиросердно розкаявся у вчиненому, відшкодував неповнолітнім потерпілім ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шкоду, заподіяну їх здоров'ю, в повному обсязі та примирився з ними;
- прокурор ОСОБА_5 вважав можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 КПК України, оскільки ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, вчинив кримінальне правопорушення з необережності, яке відноситься до нетяжкого злочину, відшкодував неповнолітнім потерпілім ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шкоду, завдану їх здоров'ю, внаслідок ДТП та примирився з останніми, вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому.
Від неповнолітніх потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 через їх законних представників: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно надійшли заяви, в яких неповнолітні потерпілі та їх законні представники просили суд звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки вони примирилися з обвинуваченим та останній заподіяну шкоду здоров'ю неповнолітнім потерпілим відшкодував в повному обсязі, претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не мають.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілими, виходячи з наступного.
Згідно п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 46 КК України визначає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 вперше з необережності вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, яке не є корупційним кримінальним правопорушенням та не вчинено у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, свою вину за пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_2 визнав в повному обсязі, щиросердно розкаявся у вчиненому, примирився з неповнолітніми потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та відшкодував завдані їм збитки внаслідок ушкодження їх здоров'я через ДТП.
Відповідно до змісту обвинувального акту обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , визнані: щире каяття та добровільне відшкодування спричиненої шкоди; обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , не встановлено.
Таким чином, викладені вище обставини свідчать про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо без застосування заходів кримінального покарання, а тому ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України - закриттю на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на залучення експертів, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 449/1689/19 (провадження № 51-3089км21), відповідно до якого Верховний Суд підкреслив, що ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Верховний Суд наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Таким чином, питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закривається з нереабілітуючих підстав.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання про скасування арешту майна суд вирішує у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 284-286, 288, п. 2) ч. 3 ст. 314, 369, 371, 372 КПК України, суд
Закрити кримінальне провадження № 12023052230000355 від 28.08.2023 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України, а ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілими.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судових інженерно-транспортних експертиз на загальну суму 6574 (шість тисяч сімдесят чотири) гривні.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.08.2023, на автомобіль марки «ЗАЗ» Lanos, н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, 2010 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_7 , та мопед марки «Viper» без номерного знаку без реєстраційного документа, чорного кольору, що належить ОСОБА_8 .
Речові докази:
- автомобіль марки «ЗАЗ» Lanos, н.з. НОМЕР_3 , - повернути ОСОБА_2 ;
- мопед марки «Viper» без номерного знаку - повернути ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1