79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" лютого 2025 р. Справа № 914/2191/18
Суддя Західного апеляційного господарського суду Галушко Н.А.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Когенераційна компанія» від 31.01.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/277/25 від 31.01.2025), (особа, яка не брала участі в справі)
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 (повний текст рішення складено та підписано 01.11.2024, головуючий суддя Запотічняк О.Д., судді Манюк П.Т., Никон О.З.)
у справі № 914/2191/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Банк Фінанси та Кредит»
до відповідача: Акціонерного товариства “Галичфарм»
за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України
про: стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн.,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ “Галичфарм» на користь ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість за кредитними договорами у розмірі 689 595 066, 99 грн., а саме: 529 538 496, 03 грн. кредитної заборгованості; 40 812 755,72 грн. заборгованості зі сплати комісійної винагороди та 119 243 815,24 грн. заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 455 981,50 грн. судового збору. Провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 17 787 599,09 грн. закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ТОВ “Когенераційна компанія» (особа, яка не брала участі в справі) подало апеляційну скаргу від 31.01.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 в частині стягнення з АТ “Галичфарм» на користь ПАТ “ Банк “Фінанси та кредит» 119 243 815,24 грн. заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 40 812 755,72 грн. заборгованості зі сплати комісійної винагороди.
Окрім того, скаржник просить поновити йому строк для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у даній справі з огляду на те, що ТОВ “Когенераційна компанія» не брало участі у справі №914/2191/18, оскаржуване рішення суду порушує його право та охоронюваний законом інтерес, як акціонера АТ “Галичфарм», про порушення свого права дізналось лише 31.01.2025 з листа АТ “Галичфарм».
Національний банк України подав суду заперечення проти відкриття апеляційного провадження від 03.02.2025 (вх. № ЗАГС 01-04/943/25 від 03.02.2025), в якому просить суд відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Когенераційна компанія» у зв'язку з несплатою скаржником судового збору у повному розмірі та пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин. При цьому, третя особа покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.12.2024 у справі №910/15808/19.
Відповідно до ч.1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вказаних процесуальних норм, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у даній справі (повний текст рішення складено та підписано 01.11.2024) заявник мав подати в строк до 21.11.2024 (включно), проте до суду апеляційної інстанції звернувся 31.01.2025, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Зазначені правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19 зазначено, що з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
Наведена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, 02.10.2024 у справі № 9/41.
Скаржником у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якого зазначено, що він дізнався про оскаржуване рішення лише 31.01.2025 з листа АТ “Галичфарм». Копія цього листа №16-159 від 30.01.2025 додана скаржником до апеляційної скарги.
Проте колегія суддів зазначає, що статтями 25, 27 Закону України «Про акціонерні товариства» визначені права акціонера на участь в управлінні та на отримання інформації про господарську діяльність товариства, що свідчить про наявність у ТОВ “Когенераційна компанія» як акціонера фактичної можливості своєчасно дізнатися про існування відповідного провадження.
Водночас скаржник не надав пояснень щодо неможливості реалізації свого права на отримання інформації як акціонера АТ «Галичфарм» та своєчасного звернення до суду. З огляду на викладене, на переконання апеляційного суду, наведені ТОВ “Когенераційна компанія» підстави не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3 ст. 260 ГПК України).
Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ст. 4 Закону України “Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарг.
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України “Про судовий збір, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки рішення суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог в сумі 160 056 571 грн. за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в сумі 740 040 грн.
Скаржником додано до апеляційної скарги докази сплати судового збору в розмірі 4 350 грн.
Відтак, скаржнику слід подати суду докази сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 735 690 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294 банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) код банку отримувача (МФО) 899998 рахунок отримувача UA098999980313171206082013954 код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258, 260, 261 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Когенераційна компанія» від 31.01.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/277/25 від 31.01.2025) залишити без руху.
2. Апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18; надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 735 690 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. При неусуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Галушко Н.А.