79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" січня 2025 р. Справа №914/2991/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Хом'як Х.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Раневич Т.І.
від відповідача 1 та 2: Шевченко М.І.
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради від 10.10.2024 (вх. № 01-05/2851/24 від 10.10.2024)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 (суддя Стороженко О.Ф., повний текст рішення складено 23.09.2024 року)
у справі № 914/2991/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго»
до відповідача-1: Територіальної громади міста Львова, від імені якої діє Львівська міська рада
відповідача-2: Виконавчого комітету Львівської міської ради
третя особа, що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору на стороні відповідачів: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
про: визнання незаконними і скасування Ухвал Львівської міської ради та Рішень Виконкому Львівської міської ради; скасування Рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності територіальної громади на нежитлові приміщення,
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради участі уповноваженого представника в судове засідання 28.01.2025 не забезпечило, хоча про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника третьої особи.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось з позовом до Територіальної громади міста Львова, від імені якої діє Львівська міська рада та Виконавчого комітету Львівської міської ради про (з врахуванням заяви про часткову зміну предмету позову):
- визнання незаконним і скасування підпункту 1.1. пункту 1 ухвали Львівськоїміської ради №2319 від 30.05.2013 Львівської міської ради «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова об'єктів електрозабезпечення» в частині прийняття у власність територіальної громади м. Львова об'єкту, побудованого у минулі роки і непереданого на баланс спеціалізованого підприємства: ТП-1179 на вул. Золотій, 29 (залишковою балансовою вартістю 29 821, 89 грн) в частині її будівлі;
- визнання незаконним і скасування пункту 1 ухвали Львівської міської ради № 2948 від 26.12.2013 «Про внесення змін до Ухвали міської ради від 30.05.2013 №2319» в частині залишення у власності територіальної громади м. Львова будівлі ТП-1179 на вул. Золотій, 29;
- визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 967 від 27.10.2017 «Про реєстрацію права власності на будівлі, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова» в частині рішення про реєстрацію права комунальної власності на будівлю по вул. Золота, 29 у м. Львові (в Переліку будівель, на які реєструється право комунальної власності територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради, що є Додатком до цього Рішення, під порядковим номером 1);
- визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 734 від 13.07.2018 «Про внесення змін до Рішення Виконавчого комітету від 27.10.2017 № 967»;
- скасування рішення державного реєстратора Стихар Марти Ігорівни, індексний номер 42207384 від 24.07.2018, про реєстрацію права власності територіальної громади (Львівської міської ради) на нежитлові приміщення по вул.Золота, 29 у м. Львові, номер запису про право власності 27178181, із закриттям розділу Державного реєстру речових прав, припинивши право власності з одночасним припиненням речових прав на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю під. літ. І, II, III, IV,V, загальною площею 55 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Золота, 29, із реєстраційним номером: 1605821146101.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2008 році Львівською міською радою оформлено право власності на будівлю трансформаторної підстанції за адресою: вул. Єрошенка, 20 у м. Львові (диспетчерська назва ТП-1179) Відкритому акціонерному товариству «Львівський завод Автонавантажувач», яке своє право власності на цю підстанцію в установленому порядку зареєструвало в ОКП ЛМР «БТІ та ЕО».
У подальшому, за результатами проведених торгів 07.12.2015 на підставі протоколу проведення електронних торгів №132618 від 07.12.2015 та акта про проведені електронні торги від 22.12.2015, 30.03.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черновою П.Д. посвідчено право власності (позивача) на нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі трансформаторної підстанції під літ. «В-1», розташованої за адресою: місто Львів, вулиця Єрошенка В., будинок № 20, загальною площею 55,2 кв.м., про що видано Свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів.
30.05.2013 Львівська міська рада ухвалою №2319 «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова об'єктів електрозабезпечення» прийняла безоплатно у власність територіальної громади м.Львова ТП-1179, зазначивши адресу даного об'єкту: вул. Золота, 29 у м.Львові (підп. 1.1. п.1 Ухвали) та передала ТП-1179 на баланс ПАТ «Львівобленерго», залишивши його у власності територіальної громади міста Львова (п.2 Ухвали).
При цьому, будівля ТП-1179 за адресою: вул. Єрошенка, 20 у м. Львові, на час прийняття вищевказаної ухвали, належала (ще з 2008 року) на праві приватної власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» (на підставі Рішення Виконкому Львівської міської ради № 774 від 01.08.2008).
Незважаючи на те, що в 2015 році нежитлову будівлю ТП-1179 Товариством «Львівобленерго» викуплено на електронних торгах та в 2016 році зареєстроване на неї право власності за ПрАТ «Львівобленерго», Виконавчий комітет Львівської міської ради 27.10.2017 прийняв Рішення №967 про реєстрацію за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради права власності на будівлі, які належать до комунальної власної згідно з Переліком, зокрема в якому (пп.1) міститься будівля Б-1, загальною площею 55,0 кв.м., ТП-1179 по вул. Золота, 29 у м. Львові; цим же Рішенням (п.2) Виконком доручив Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку вжити заходів для реєстрації у встановленому порядку права комунальної власності територіальної громади м.Львова;
18.07.2018 право власності на нежитлову будівлю по вул. Золота,29 у м.Львові зареєстровано за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1605821146101, - згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка №343654371 від 22.08.2023).
Отже, на даний час, одна і та сама нежитлова будівля ТП-1179 зареєстрована в Реєстрі речових прав на нерухоме майно: під літерою В-1, площею 55,2 кв.м., за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20 - за ПрАТ «Львівобленерго» (реєстр №:892124946101), та під літ. Б-1, площею 55,0 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Золота, 29 - за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради (реєстр №: 1605821146101);
Однак, на розі вул. Золота та вул. Єрошенка у м. Львові знаходиться тільки одна будівля трансформаторної підстанції (диспетчерська назва ТП-1179).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 у даній справі позов задоволено повністю. Визнано незаконним і скасовано підпункт 1.1. пункту 1 ухвали Львівської міської ради №2319 від 30.05.2013 «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова об'єктів електрозабезпечення», в частині прийняття у власність територіальної громади м. Львова об'єкту, побудованого у минулі роки і непереданого на баланс спеціалізованого підприємства: ТП-1179 на вул. Золотій, 29 (залишковою балансовою вартістю 29 821, 89 грн) в частині її будівлі.
Визнано незаконним і скасовано пункт 1 ухвали № 2948 від 26.12.2013 Львівської міської ради «Про внесення змін до Ухвали міської ради від 30.05.2013 №2319», в частині залишення у власності територіальної громади м. Львова будівлі ТП-1179 на вул. Золотій, 29.
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 967 від 27.10.2017 «Про реєстрацію права власності на будівлі, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова» в частині рішення про реєстрацію права комунальної власності на будівлю по вул. Золота, 29 у м. Львові (в Переліку будівель, на які реєструється право комунальної власності територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради, що є Додатком до цього Рішення, під порядковим номером 1).
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 734 від 13.07.2018 «Про внесення змін до Рішення Виконавчого комітету від 27.10.2017 № 967».
Скасовано рішення державного реєстратора Стихар Марти Ігорівни, індексний номер 42207384 від 24.07.2018, про реєстрацію права власності територіальної громади, від імені якої діє Львівська міська рада, на нежитлові приміщення по вул.Золота, 29 у м. Львові, номер запису про право власності 27178181, із закриттям розділу Державного реєстру речових прав, припинивши право власності з одночасним припиненням речових прав на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю під. літ. І, II, III, IV,V загальною площею 55 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Золота, 29, із реєстраційним номером: 1605821146101.
Стягнуто з Львівської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» витрати на судовий збір у сумі 13420,00грн.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод Автонавантажувач» та згодом позивач набули на законних підставах право власності на будівлю трансформаторної підстанції, що розташована на території, прилеглій до вулиць В.Єрошенка, 20 та Золота, 29, і яка була зареєстрована за адресою: м.Львів, вул.В.Єрошенка, 20, усі оскаржені Рішення Виконкому Львівської міської ради та Ухвали Львівської міської ради стосовно прийняття у комунальну власність та реєстрації тієї ж будівлі трансформаторної підстанції, але за іншою адресою (вул.Золота, 29), порушують права позивача як власника вказаного об'єкту нерухомості, що зумовлює наявність достатніх підстав для визнання їх незаконними.
При цьому важливо, що у Львівської міської ради відсутніми були будь-які правовстановлюючі документи для оформлення права власності на будівлю ТП і така будівля не визнавалась і не могла визнаватись безхазяйним майном (згідно з вимогами ст.335 ЦК України), так як перебувала до 07.12.2015 у власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», а після придбання на електронних торгах - у власності ПАТ «Львівобленерго».
Щодо строків позовної давності суд зазначив, що підстави для застосування таких відсутні, оскільки ухвали Львівської міської ради №2319 від 30.05.2013 та №2948 від 26.12.2013 прийняті у період перебування спірного об'єкту нерухомості у власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», тому такі порушували право власності вказаного Товариства, а не позивача, який придбав будівлю на електронних торгах лише 07.12.2015.
При цьому, зазначення Львівською міською радою в ухвалах №2319 та №2948 іншої адреси об'єкту нерухомості (вул.Золота, 29) унеможливило позивачу своєчасно ідентифікувати такий об'єкт як будівлю ТП, придбану на електронних торгах.
Виконкомом Львівської міської ради прийнято спірні рішення 27.10.2017 (№967) та 13.07.2018 (№734), відтак, 3-річний строк позовної давності не сплив, оскільки, згідно з нормами пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строк, визначений нормою ст.257 ЦК, продовжено спочатку на час дії карантину (з 12.03.2020 до 30.06.2023), а потім - на період дії воєнного стану, який триває і на даний час.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Львівською міською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, скаржник зазначає, що, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки
правозастосовча практика Великої Палати Верховного Суду зводиться до того, що єдиним належним та ефективним способом захисту прав власника майна, право власності на яке зареєстроване за іншою особою, є пред'явлення віндикаційного позову. Всі інші позови про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, оскарження рішень державних органів чи органів місцевого самоврядування, договорів, тощо не є ефективним способом захисту прав, а обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає, що матеріалами справи спростовується, що спірна будівля є власністю ПАТ «Львівобленерго», оскільки, нежитлові приміщення першого поверху (трансформаторна підстанція) під індексами І, ІІ, ІІІ, IV, V площею 55,0 кв. м на вул. Золотій, 29 безперервно, починаючи з 2014 року перебували в оренді ПАТ «Львівобленерго», що підтверджується договорами оренди: №Ш-9221-14 від 27.10.2014; №Ш-9902-15 від 18.11.2015; №Ш-11585-18 від 28.12.2018; №Ш-12780-21 від 09.11.2021.
Окрім того, суд першої інстанції не надав оцінки тій обставині, що оскаржувані рішення виконавчого комітету та ухвали Львівської міської ради прийняті з ініціативи «Львівобленерго». Так, ПАТ «Львівобленерго» звернулося до Львівської міської ради з листами 31.10.2012 №270-2944 та від 05.11.2012 №131-6043 з проханням зареєструвати комунальну власність з подальшою передачею у власність ПАТ «Львівобленерго» об'єтків електропостачання, які станом на дату звернення не мають власника та ніким не експлуатуються.
Оскаржуваним судовим рішенням скасовано рішення державного реєстратора Стрихар Марти Ігорівни про реєстрацію права власності територіальної громади, від імені якої діє Львівська міська рада, на нежитлові приміщення по вул. Золота, 29 у м. Львові, із закриттям розділу Державного реєстру речових прав з одночасним припиненням речових прав на нежитлову будівлю на вул. Золота, 29. При цьому державний реєстратор Стрихар М. І. до участі у справі залучена не була.
Скаржник вказує на пропущення позивачем строків позовної давності, оскільки із даним позовом позивач звернувся лише в 2023 році, тобто зі спливом більш як 10 років після прийняття оскаржуваних ухвал Львівської міської ради та 8 років після придбання позивачем будівлі на вул. Єрошенка, 20.
Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.
Предтавники сторін в судових засідання виклали свої доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради від 10.10.2024 (вх. № 01-05/2851/24 від 10.10.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 у справі № 914/2991/23, розгляд справи призначено на 19.11.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 розгляд справи відкладено на 05.12.2024.
05.12.2024 судове засідання не відбулося.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 розгляд справи призначено на 14.01.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 розгляд справи відкладено на 28.01.2025.
У судовому засіданні 28.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
06.06.2008 ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» звернулося із Заявою №347/20 з проханням оформити право приватної власності на об'єкт нерухомості - трансформаторну підстанцію під літ. «В-1», загальною площею 55,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Львів, вул.Єрошенка,20, долучивши до неї перелік підставових документів.
Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод Автонавантажувач» із заявою №347/20 від 06.06.2008 подало (серед інших документів): Наказ ФДМУ «Про створення ВАТ «ЛЗА» №1-АТ від 05.01.1996; Витяг з Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «ЛЗА»; копію Технічного паспорту на трансформаторну підстанцію.
Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 774 від 01.08.2008 «Про оформлення права приватної власності на будівлю на вул. В.Єрошенка, 20» у м.Львові вирішено:
1.Оформити Відкритому акціонерному товариству «Львівський завод Автонавантажувач» право приватної власності на будівлю трансформаторної підстанції під літерою «В-1», загальною площею 55.2 кв.м., на вул. В. Єрошенка, 20, - згідно з Технічним паспортом.
2.Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківського району оформити та видати свідоцтво про право власності на будівлю.
3.Відкритому акціонерному товариству «Львівський завод Автонавантажувач» зареєструвати свідоцтво про право власності в Обласному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».
У довідці Виконавчого комітету Львівської міської ради до проекту Рішення №774 від 01.08.2008 зазначено про надання Відкритим акціонерним товариством «Львівський завод Автонавантажувач» також акта від 30.03.1982 здачі в експлуатацію будівлі трансформаторної підстанції; акта інвентаризації основних засобів від 01.10.2007; Технічного паспорту на будівлю ТП загальною площею 55,2м2.
Вказане Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №774 - не оскаржувалось і, відповідно, не скасовувалось.
17.10.2008 Обласним комунальним підприємством Львівської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано (реєстраційний номер №25097453) право власності на будівлю під літ. «В-1» у м. Львові, по вул. Єрошенка, 20, за Відкритим акціонерним товариством «Львівський завод Автонавантажувач», - згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20620805 від 17.10.2008.
30.05.2013 Львівська міська рада ухвалою №2319 «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова об'єктів електрозабезпечення» прийняла безоплатно у власність територіальної громади м.Львова ТП-1179, зазначивши адресу даного об'єкту: вул. Золота, 29 у м.Львові (підп. 1.1. п.1 ухвали) та передала ТП-1179 на баланс ПАТ «Львівобленерго», залишивши його у власності територіальної громади міста Львова (п.2 ухвали).
26.12.2013 Львівська міська рада прийняла Ухвалу №2948, якою внесла зміни до ухвали від 30.05.2013 №2319 та виклала п.2 ухвали від 30.05.2013 №2319 у новій редакції: « 2. Передати обладнання, розміщене в об'єктах, які перелічені у п.1 цієї ухвали, та кабельні лінії, які під'єднані до цього обладнання, у власність Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», залишивши одночасно будівлі у власності територіальної громади м.Львова».
Проте, вказані Ухвали Львівської міської ради №2319 та №2948 стосувались тієї ж будівлі трансформаторної підстанції (але із зазначенням іншої адреси), яка перебувала у власності Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач».
У подальшому, Шевченківським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження відносно Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач», у порядку реалізації арештованого майна ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», нежитлова будівля трансформаторної підстанції під літ. «В-1» загальною площею 55.2 кв.м. по вул.Єрошенка, 20 була виставлена на електронні торги (лот № 109504), які проведені Державним підприємством «СЕТАМ».
За результатами проведених торгів 07.12.2015 переможцем аукціону визнано ПАТ «Львівобленерго» (за найвищою ціновою пропозицією - 149 030,00 грн, із врахуванням гарантійного внеску 7 451,50 грн).
18.12.2015 ПрАТ «Львівобленерго» сплачено 141 578,50 грн на рахунок Шевченківського ВДВС ЛМУЮ.
Підтвердженням придбання вказаної нежитлової будівлі на електронних торгах є: протокол проведення електронних торгів №132618 від 07.12.2015, акт про проведені електронні торги від 22.12.2015 та Платіжне доручення №22469 від 18.12.2015.
30.03.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черновою П.Д. посвідчено право власності (позивача) на нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі трансформаторної підстанції під літ. «В-1», розташованої за адресою: місто Львів, вулиця Єрошенка В., будинок № 20, загальною площею 55,2 кв.м., про що видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів.
Цього ж дня приватним нотаріусом Черновою П.Д право власності на нежитлову будівлю трансформаторної підстанції під літ. «В-1» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 892124946101, що підтверджується Інформаційною довідкою № 56526258 від 01.04.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» перейменоване з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».
27.10.2017 Виконком Львівської міської ради прийняв Рішення №967 «Про реєстрацію права комунальної власності на будівлі, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова», яким вирішив (п.1) зареєструвати територіальній громаді м.Львова, від імені якої діє Львівська міська рада, право комунальної власності на будівлі згідно з Переліком, у пункті 1 якого зазначено будівлю під літ. «Б-1», загальною площею 55,0м2, що розташована на вул.Золота, 29 ( Технічний паспорт №279 від 31.08.2017).
13.07.2018 Виконком Львівської міської ради Рішенням №734 вніс зміни у пункт 1 вказаного Переліку, доповнивши його такими даними: «перший поверх, літери приміщень - І, ІІ, ІІІ, ІV, V».
18.07.2018 право власності на нежитлову будівлю по вул. Золота,29 у м.Львові зареєстровано за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1605821146101, - згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка №343654371 від 22.08.2023).
Відтак, одна і та сама нежитлова будівля ТП-1179 зареєстрована в Реєстрі речових прав на нерухоме майно: під літерою В-1, площею 55,2 кв.м., за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20 - за ПрАТ «Львівобленерго» (реєстр №:892124946101), та під літ. Б-1, площею 55,0 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Золота, 29 - за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради (реєстр №: 1605821146101).
При цьому, нежитлові приміщення першого поверху (трансформаторна підстанція) під індексами І, ІІ, III, IV, V, площею 55, 0 кв. м, за адресою: м. Львів, вул. Золота, 29, безперервно, починаючи з 2014 року, перебували в оренді ПрАТ «Львівобленерго», що підтверджується договорами оренди: №Ш-9221-14 від 27.10.2014, №Ш-9902-15 від 18.11.2015, №Ш-11585-18 від 28.12.2018, №Ш-12780-21(АП) від 09.11.2021.
Згідно Листа №1-14601 від 21.02.2024 ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» будівля трансформаторної підстанції ТП-1179 за адресою: м.Львів, вул.Єрошенка, №20 і вул.Золота, №29, за ознаками ідентичності зовнішніх розмірів, розташування приміщень, місцезнаходження об'єкту за даними інвентаризації, проведеної 02.02.2024, є та сама будівля трансформаторної підстанції ТП-1179.
Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 13.11.2017 №03-13-07080 повідомлено, що інформація про об'єкт на вул. Золотій, 29 у м. Львові в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності - відсутня, об'єкт у державній власності не перебуває.
З метою встановлення факту наявності або відсутності аналогічної трансформаторної підстанції, 10 березня 2023 року представниками Управління комунальної власності було здійснено обхід вул. Золотої та вул. Єрошенка і за результатами огляду прибудинкових територій по вул. Золота та вул. Єрошенка подібних за технічними характеристиками будівель трансформаторних підстанцій не виявлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо ефективності способу захисту.
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції (далі - Перший протокол), ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови ВС від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (пункт 5.6), від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55).
Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).
Правом власності визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону, незалежно від волі третіх осіб. Це право передбачає для власника можливість на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Для офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав необхідно внести відповідні відомості про речові права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як встановлено судом першої інстанції, до 07.12.2015 (до моменту відчуження вказаного об'єкту нерухомості позивачу) будівля трансформаторної підстанції (під літ. «В-1», загальною площею 55,2м2), що розташована у м.Львові, вул. В.Єрошенка, 20, перебувала у власності Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач».
Далі позивач на законних підставах набув право власності на будівлю трансформаторної підстанції (під літ. «В-1», загальною площею 55,2м2, що розташована у м.Львові, вул. В.Єрошенка, 20), про що Приватним нотаріусом 30.03.2016 видано Публічному акціонерному товариству «Львівобленерго» Свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно (зареєстровано в Реєстрі за №264), на підставі якого право власності позивача на будівлю трансформаторної підстанції зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Проте, незважаючи на вказаний факт, Львівською міською радою 30.05.2013 прийнято Ухвалу №2319 «Про прийняття у власність територіальної громади м.Львова об'єктів електрозабезпечення», якою вирішено:
-прийняти безоплатно у власність територіальної громади м.Львова об'єкти, побудовані у минулі роки і непередані на баланс спеціалізованого підприємства, зокрема: ТП-1179 на вул.Золотій, 29 (підпункт 1.1 пункту 1);
-передати безоплатно об'єкти, перелічені у п.1 Ухвали, на баланс Публічного акціонерного товариства «Львівобленеро», залишивши їх у власності територіальної громади м.Львова (п.2).
Пункт 2 вказаної Ухвали №2319 від 30.05.2013 змінено Ухвалою Львівської міської ради №2948 від 26.12.2013 і викладено його у такій редакції: «Передати обладнання, розміщене в об'єктах, які перелічені у пункті 1 Ухвали, та кабельні лінії, які під'єднані до цього обладнання, у власність ПАТ «Львівобленерго», залишивши одночасно будівлі у власності територіальної громади м.Львова».
Вказаною Ухвалою №2948 від 26.12.2013 зобов'язано також Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради забезпечити укладення з ПАТ «Львівобленерго» договору оренди (з орендною платою: 1грн у рік) на будівлі, перелічені у п.1 Ухвали, зокрема - на будівлю трансформаторної підстанції (ТП-1179), розташовану на вул.Золота, 29 міста Львова.
Проте, вказані Ухвали №2319 та №2948 Львівської міської ради стосувались тієї ж будівлі трансформаторної підстанції (але із зазначенням іншої адреси), яка перебувала у власності Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» і яку придбано Позивачем 07.12.2015 на електронних торгах.
Наявність лише однієї будівлі ТП на території, прилеглій до вулиць Золота, 29 та В.Єрошенка, 20, підтверджено Обласним комунальним підприємством «БТІ та ЕО» Листом від 21.02.2024.
27.10.2017 Виконком Львівської міської ради прийняв Рішення №967 «Про реєстрацію права комунальної власності на будівлі, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова», яким вирішив (п.1) зареєструвати територіальній громаді м.Львова, від імені якої діє Львівська міська рада, право комунальної власності на будівлі згідно з Переліком, у пункті 1 якого зазначено будівлю під літ. «Б-1», загальною площею 55,0м2, що розташована на вул.Золота, 29 ( Технічний паспорт №279 від 31.08.2017).
13.07.2018 Виконком, Рішенням №734, вніс зміни у пункті 1 вказаного Переліку, доповнивши його такими даними: «перший поверх, літери приміщень - І, ІІ, ІІІ, ІV, V».
На підставі вказаного Рішення Виконкому Львівської міської ради №734 від 13.07.2018, державним реєстратором Стрихар Мартою Ігорівною 18.07.2018 здійснено державну реєстрацію права власності територіальної громади, від імені якої діє Львівська міська рада, на нежитлову будівлю (під літ. І, ІІ, ІІІ, ІV, V, загальною площею 55,0м2) за адресою: м.Львів, вул.Золота, 29.
Враховуючи наведене, вказані дії та рішення органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування можуть порушувати право власності позивача на будівлю трансформаторної підстанції (під літ. «В-1», загальною площею 55,2м2, що розташована у м.Львові, вул. В.Єрошенка, 20), а тому визнання незаконними цих рішень і дій, відповідно, може бути способом захисту цивільного права або інтересу, з огляду на таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 370/457/20 (провадження № 61-611св23), від 10 січня 2024 року у справі № 296/888/22 (провадження № 61-9055св23), від 21 грудня 2023 року у справі № 521/8304/16 (провадження № 61-7532св23), від 22 листопада 2023 року у справі № 464/1327/21 (провадження № 61-4586св23) та інших, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15 (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21) зазначено: якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов'язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відтак, в даному випадку, визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належним їй майном, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів, оскільки спір між сторонами не є спором про витребування майна у порядку статей 387 і 388 ЦК України.
У справі спір виник внаслідок прийняття Львівською міською радою ухвал №2319 та №2948, які стосувались тієї ж будівлі трансформаторної підстанції (але із зазначенням іншої адреси), яка на той момент перебувала у власності Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» і яку придбано Позивачем 07.12.2015 на електронних торгах.
При цьому судом враховано, що об'єкт ТП-1179 за адресою: м.Львів, вул.Золота, 29 не був зареєстрованим і така поштова адреса трансформаторній підстанції не присвоювалась, а наявним був зареєстрований (на праві приватної власності Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач») об'єкт нерухомості - трансформаторна підстанція (під літ. «В-1», загальною площею 55,2м2), яка розташована у м.Львові, вул.В.Єрошенка, 20. На теориторії, прилеглій до вулиць Золота, 29 та В.Єрошенка, 20, наявна лише одна будівля трансформаторної підстанції, що підтверджено Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» листом №1/14601 від 21.02.2024, у якому також зазначено, що розбіжність у площах будівель пов'язана зі складними умовами проведення обмірів об'єкту підвищеного ступеню небезпеки.
Отже, Ухвалу №2319 від 30.05.2013 Львівською міською радою прийнято у частині підпункту 1.1 пункту 1 усупереч фактичним обставинам та з порушенням прав власника трансформаторної підстанції - ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» (якому належало право власності на вказану будівлю до 07.12.2015), що в подальшому потягло за собою прийняття всіх наступних ухвал та рішень.
Як вірно заначив суд першої інстанції, оскільки Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод Автонавантажувач» та згодом Позивач набули на законних підставах право власності на будівлю трансформаторної підстанції, що розташована на території, прилеглій до вулиць В.Єрошенка, 20 та Золота, 29, і яка була зареєстрована за адресою: м.Львів, вул.В.Єрошенка, 20, відтак усі зазначені Рішення Виконкому Львівської міської ради та Ухвали Львівської міської ради стосовно прийняття у комунальну власність та реєстрації тієї ж будівлі трансформаторної підстанції, але за іншою адресою (вул.Золота, 29), порушують права Позивача як власника вказаного об'єкту нерухомості, що зумовлює наявність достатніх підстав для визнання їх незаконними.
При цьому у Львівської міської ради відсутніми були будь-які правовстановлюючі документи для оформлення права власності на будівлю ТП і така будівля не визнавалась і не могла визнаватись безхазяйним майном (згідно з вимогами ст.335 ЦК України), так як перебувала до 07.12.2015 у власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», а після придбання на електронних торгах - у власності ПАТ «Львівобленерго».
Аналогічно з наведених підстав належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів є скасування державної реєстрації права власності на спірне майно, якщо таку реєстрацію проведено із порушенням прав власника.
Щодо тверджень скаржника про незалучення державного реєстратора Стрихар М. І. до участі у справі, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для внесення відповідного запису будь-яким державним реєстратором.
Враховуючи, що державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Львова, від імені якої діє Львівська міська рада, на нежитлові приміщення будівлі ТП на вул. Золота, 29, здійснено державним реєстратором на підставі незаконних Рішень №734 від 13.07.2018 та №967 від 27.10.2017 Виконавчого комітету Львівської міської ради, тому, згідно з нормами статей 26 (ч.3), 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наявні підстави для скасування такої реєстрації із припиненням права власності територіальної громади міста Львова на спірний об'єкт нерухомості.
Державний реєстратор може бути відповідачем у суді у випадку звернення особи з позовом до такого державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов'язків з внесення записів до ЄДР, що не пов'язана з діями інших суб'єктів цивільних правовідносин (подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20). Однак таких позовних вимог у цій справі не заявлено.
Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного Суду від 31.10.2024 у справі №910/6608/24.
Щодо тверджень скаржника, що матеріалами справи спростовується, що спірна будівля є власністю ПАТ «Львівобленерго», оскільки, нежитлові приміщення першого поверху (трансформаторна підстанція) під індексами І, ІІ, ІІІ, IV, V площею 55,0 кв. м на вул. Золотій, 29 безперервно, починаючи з 2014 року перебували в оренді ПАТ «Львівобленерго», що підтверджується договорами оренди: №Ш-9221-14 від 27.10.2014; №Ш-9902-15 від 18.11.2015; №Ш-11585-18 від 28.12.2018; №Ш-12780-21 від 09.11.2021.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що надання Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради вказаної будівлі трансформаторної підстанції в оренду ПАТ «Львівобленерго» за Договорами від 27.10.2014 та 18.11.2015 здійснено всупереч факту перебування такого об'єкту нерухомості у приватній власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач».
Товариство «Львівобленерго» своєчасно не ідентифікувало будівлю ТП-1179 на вул.Золотій, 29 і не встановило, що така будівля є тією ж будівлею, яка зареєстрована за адресою: м.Львів, вул.В.Єрошенка, 20, тому, придбавши 07.12.2015 на електронних торгах будівлю трансформаторної підстанції, що належала ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» і була зареєстрована на вул.В.Єрошенка, 20, і надалі укладало з Управлінням комунальної власності Договори оренди будівлі ТП-1179 за адресою: вул.Золота, 29 (хоча така будівля фактично належала Товариству «Львівобленерго» на праві власності).
При цьому укладення договорів оренди жодним чином не спростовує наявного права власності позивача на спірний об'єкт нерухомості.
Щодо доводів скаржника про те, що позивачем пропущено строки позовної давності.
Ухвали Львівської міської ради №2319 від 30.05.2013 та №2948 від 26.12.2013 прийнято у період перебування спірного об'єкту нерухомості у власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», відтак такі ухвали первинно порушували право власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», а не Позивача, який придбав будівлю на електронних торгах лише 07.12.2015.
При цьому, зазначення Львівською міською радою в ухвалах №2319 та №2948 іншої адреси об'єкту нерухомості (вул.Золота, 29) унеможливило Позивачу своєчасно ідентифікувати такий об'єкт як будівлю ТП, придбану на електронних торгах за адресою вул.В.Єрошенка, 20.
Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято оскаржувані рішення 27.10.2017 (№967) та 13.07.2018 (№734), відтак, строк позовної давності для позивача слід рахувати саме з моменту прийняття вказаних рішень .
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Однак, відповідно до п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, правовий режим воєнного стану на території України неодноразово продовжувався і триває станом на момент прийняття рішення у справі.
Отже, враховуючи предмет позову, ПАТ «Львівобленерго» звернулось до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності, який з 02.04.2020 продовжено на строк дії введеного на всій території України карантину та з 17.03.2022 продовжено на строк дії воєнного стану.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 у справі №914/2991/23.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 у справі №914/2991/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 244, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні апеляційної скарги Львівської міської ради від 10.10.2024 (вх. № 01-05/2851/24 від 10.10.2024) відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 у справі №914/2991/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст.287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 06.02.2025.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.