Справа № 991/2930/19
Провадження №11-кп/991/62/25
Головуючий-суддя 1 інст. ОСОБА_1
(про продовження строку дії обов?язків)
06 лютого 2025 року місто Київ
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні за №52019000000000669 від 30 липня 2019 року клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красносілка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , освіта вища, на час інкримінованого злочину - начальник управління державного земельного кадастру ГУ Держземагентства у Київській області, одруженого, має на утриманні малолітню дитину,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України,
Вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №52017000000000669 від 30 липня 2019 року, у тому числі ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК та ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати 2 роки посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та з конфіскацією 2/3 належного йому майна, вирішено питання початку строку відбування основного та додаткового покарання.
Також вирішено питання щодо застосування спеціальної конфіскації, речових доказів і документів, відшкодування процесуальних витрат та цивільного позову.
Крім того, вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, судом вирішено питання щодо запобіжного заходу, в тому числі стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема до набрання вироком законної сили йому обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покладено обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, строком до 13 лютого 2025 року включно: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
28 січня 2025 року та 31 січня 2025 року прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов'язків, у якому, з урахування зміненого клопотання, просить продовжитиобвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили строк дії обов'язків, покладених на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року. Клопотання мотивоване тим, що на даний час продовжує існувати ризик визначений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який існував при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. На думку прокурора, ризик переховування ОСОБА_5 від суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного судом у виді позбавлення волі. Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов'язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, обвинувачений може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами, не виключено можливості перетину ним кордону й нелегально. Обвинувачений ОСОБА_5 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18 жовтня 2022 року. Про обґрунтованість вказаного ризику також свідчить його майновий стан. Підставою для продовження строку дії обов'язків до набрання вироком законної сили зазначає об'єктивну неможливість розпочати апеляційний розгляд справи, у зв'язку з наявністю обставин, передбачених ч.1 ст.399 КПК України. Крім того, продовження строку дії обов'язків до набрання вироком законної сили відповідає вимогам, які передбачені п.2 ч.4 ст.374 КПК України. Також, з урахуванням листа ЦМУ ДМС України у м.Києві та Київській області №8010.5-55301/80.3-24 від 18 грудня 2024 року просить абзац шостий прохальної частини клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 викласти таким чином, а саме: «-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну».
06 лютого 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у судовому засіданні подав заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії, покладених на нього обов'язків. На думку сторони захисту відсутні правові підстави вирішувати питання, які стосуються продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки не відкрито апеляційне провадження у справі. Крім того, клопотання не містить належного обгрунтування необхідності продовження строку дії обов'язків, не надано доказів існування ризику, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Продовження строку дії обов'язків до набрання вироку законної сили не відповідає вимогам КПК України, оскільки кожне продовження строку покладених на обвинуваченого обов'язків повинно мати конкретний часовий ліміт та обгрунтування. Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків направлене не на продовження строку, який встановлений судом першої інстанції, а на зміну вироку.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити та додатково пояснив, що паспорт обвинуваченому буде повернуто прокурором на виконання ухвали.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Додатково пояснили, що судом письмово під розпис покладені на обвинуваченого обов'язки при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання згідно ч.2 ст.179 КПК України не повідомлялись, оскільки на час проголошення вироку обвинувачений перебував вдома.
Захисник ОСОБА_7 у судове засідння не з'явився, обвинувачений пояснив, що захисник ОСОБА_7 не буде здійснювати захист його інтересів під час апеляційного розгляду, договір припинено.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, суддя-доповідач доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, підлягає задоволенню з таких підстав.
Чинний КПК України не визначає порядок дій судді-доповідача у разі звернення сторони обвинувачення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, у випадку, коли питання про прийняття апеляційних скарг судом апеляційної інстанції, у порядку ст.398 КПК України не вирішено, а тому суддя-доповідач враховує вимоги ч.1 ст.405 КПК України з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до яких апеляційний розгляд здійснюється за правилами судового розгляду у суді першої інсанції.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , виконані.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу, у тому числі є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Вичерпний перелік обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначено ст.178 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Згідно з абзацом дванадцятим п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
ЄСПЛ у справі «Руслан Яковенко проти України» (Заява № 5425/11) від 04 червня 2015 року зазначив: «...підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити». Таким чином, враховуючи зміст даного рішення у взаємозв'язку з вимогами національного законодавства, встановлення строку дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили спрямоване на забезпечення дієвості кримінального провадження як гарантія виконання покарання, призначеного судом, та є законним після ухвалення судом першої інстанції відповідного обвинувального вироку.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 ; характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується; майновий стан; а також те, що вирок законної сили на час подання клопотання не набрав, суддя-доповідач доходить висновку, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 , який врахований судом першої інстанції при застосуванні до нього найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не зменшився та продовжує існувати. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений має один дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18 жовтня 2022 року, який на виконання вимог вироку суду здав до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області. Проте, у подальшому йому було повернуто паспорт, з підстави відсутності зазначення у вироку конкретного відповідного органу державної влади, на який покладено обов'язок зберігати документ. Тобто, покладений судом першої інстанції обов'язок не виконаний належним чином з обставин, які не залежали від волі обвинуваченого ОСОБА_5 (т.137, а.с.65-69).
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , суддя-доповідач вважає необхідним продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, уточнивши обов'язок здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг.
На підставі наведеного та керуючись ст.177, 191, 199, 405 КПК України, суддя-доповідач
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- носити електронний засіб контролю;
- не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області прийняти їх на зберігання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора САП ОСОБА_8 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач ОСОБА_2