Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2084/24 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М.Г.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
06 лютого 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Коломієць О.С.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 285/2084/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»на заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Сусловця М.Г. у місті Звягелі,
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал», Товариство, позивач) звернулось з даним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № 22033000269086 від 10 січня 2020 року у сумі 19 440,83 грн та вирішити питання судових витрат.
Товариство в обґрунтування позову зазначало, що 10 січня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22033000269086, згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 14 999,99 грн строком на 24 місяців. Договором були передбачені наступні умови: - оплата процентів в розмірі - 0,001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56,0% річних - за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 10 січня 2020 року по 09 серпня 2020 року в розмірі 7 % від суми кредиту, з 10 серпня 2020 року по 09 лютого 2021 року - 5,5% від суми кредиту, з 10 лютого 2021 року по 09 серпня 2021 року - 4 % від суми кредиту, з 10 серпня 2021 року по 10 січня 2022 року - 2,25 % від суми кредиту. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів - обов'язкових платежів в сумі не менше 1330,50 грн.
12 липня 2023 року АТ «Банк Кредит Дніпро» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) уклали Договір факторингу №12/07/23 строк дії якого закінчується 12 липня 2026 року.
06 березня 2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №06/03/24, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до Відповідачки за Кредитним договором.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по договору не виконувала, у зв'язку із чим станом на 12 липня 2023 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 19 440, 83 грн.
Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі, представник Товариства просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог та вирішити питання розподілу судових витрат.
Товариство зазначає, що суд першої інстанції, ухваливши рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, не оцінив усіх фактичних обставин справи та доводів Позивача щодо наявності заборгованості Відповідачки та її розміру, неповно та не всебічно з'ясував обставини справи, допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права. Отже, відповідно до статті 376 ЩІК України, наявні підстави для скасування рішення.
ТОВ «ЮнітКапітал» не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, що в свою чергу, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Представник позивача зазначає, що виписки з особового рахунку за період з 10 січня 2020 року по 11 липня 2023 року містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документу: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, порядок видачі коштів в безготівковій формі Первинним кредитором не порушено та оформлено належним чином.
Вважають, що ТОВ «Юніт Капітал» доведено порушення з боку відповідачки своїх зобов'язань за договором в повному обсязі. Надані Позивачем докази є достовірними та достатніми за своїм обсягом для повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволені позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження отримання відповідачкою кредиту в АТ «Банк Кредит Дніпро», в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо виникнення договірних відносин між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачкою не підтверджені належними доказами.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Установлено, що 10 січня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22033000269086, згідно умов якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 14 999,99 грн строком на 24 місяців з оплатою процентів в розмірі - 0,001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56,0% річних - за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 10 січня 2020 року по 09 серпня 2020 року в розмірі 7 % від суми кредиту, з 10 серпня 2020 року по 09 лютого 2021 року - 5,5% від суми кредиту, з 10 лютого 2021 року по 09 серпня 2021 року - 4 % від суми кредиту, з 10 серпня 2021 року по 10 січня 2022 року - 2,25 % від суми кредиту.
Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів - обов'язкових платежів в сумі не менше 1330,50 грн.
12 липня 2023 року АТ «Банк Кредит Дніпро» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) уклали Договір факторингу №12/07/23, строк дії якого закінчується 12 липня 2026 року.
06 березня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №06/03/24, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до Відповідачки за даним Кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача надав копію Кредитного договору № 22033000269086 від 10 січня 2020 року, копію Паспорту споживчого, кредиту, Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб КРЕДИТ ДНІПРО, які підписані позичальником. Також до позовної заяви долучено копії документів особистих анкетних документів ОСОБА_1 , копію Рішення банку щодо надання кредиту, фінансовий стан Позичальника, копії виписки по особовому рахунку за період з 10 січня 2020 року по 11 липня 2023 року в частині суми строкового кредиту зарахування погашення по боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог статті 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частин 1, 2, 3 статті 207 ЦК України - Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Таким чином судом встановлено, що договір між сторонами відповідає формі, передбаченій статтями 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки вчинений у письмовій формі та підписаний відповідачкою уповноваженими особами Банку.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 214 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1,2 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судом встановлено, що 12 липня 2023 року АТ “Банк Кредит Дніпро» (Клієнт) та ТОВ «ФК “Онлайн Фінанс» (Фактор) уклали Договір факторингу №12/07/23 строк дії якого закінчується 12 липня 2026 року (том 1 а.с.213).
Відповідно до пункту 1.1 Договору факторингу №12/07/23 Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Згідно з витягом із Реєстром Боржників до Договору факторингу №12/07/23 від 12 липня 2023 року від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідачки на загальну суму 19 440,83 грн (том 1 а.с.114-115).
06 березня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №06/03/24, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до Відповідачки за Кредитним договором. (том 1 а.с.222-228).
Враховуючи наведене, в ході факторингового ланцюгу право вимоги перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Боржника в розмірі 19 440,83 грн.
Позивач належним чином повідомив Боржника про заборгованість за Кредитним договором № 22033000269086 від 10 січня 2020 року, а саме 18 березня 2024 року відправив лист-повідомлення про погашення Кредиту, зазначивши про намір стягнення заборгованості в судовому порядку, якщо це не буде здійснено (том 1 а.с.188).
Проте, незважаючи на повідомлення, Відповідачка не виконала свого зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові, а може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Такий висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18).
Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідачки за договором № 22033000269086 від 10 січня 2020 року на підставі договору про відступлення права вимоги.
За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів сплати боргу первісному кредиторові відповідачка суду не надала, а виписка по рахунку за вище вказаний період підтверджує факт користування кредитними коштами і часткове їх погашення, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, банківські виписки за особовими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
А згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції належної уваги на це не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, незважаючи на те, що матеріали справи містять достатньо доказів в обгрунтування позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанціїу відповідності до положень частини 1 статті 376 ЦПК України - скасуванню, із ухваленням нового рішення про задоволення позову і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 22033000269086 від 10 січня 2020 року у сумі 19440,83 грн.
Крім іншого, у поданій апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Тараненко А.І. заявив клопотання про стягнення із відповідачки на користь ТОВ «Юніт Капітал»понесених судових витрат на правничу допомогу при розгляді справи.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина перша та друга статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».
Також у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у Постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та Постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Встановлено, що адвокат Тараненко А.І. на підставі Договору про надання правничої допомоги №06032024 від 06 березня 2024 року (том 1 а.с.194-196), Додаткової угоди №1, до цього договору від 06 березня 2024 року, Додаткової угоди від 20 травня 2024 року (том 2 а.с.10) та довіреності (том 1 а.с.190) надавав правничу допомогу ТОВ «Юніт Капітал»при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Згідно копії Акту прийому-передачі від 20 травня 2024 року при розгляді справи в суді першої інстанції адвокат надавав правничу допомогу, зокрема: складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи (том 2 а.с.9), загальна вартість наданих послуг становить 4500 грн (т. 2 а.с. 9).
Відповідно до копії Акту прийому-передачі від 22 листопада 2024 року наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №0603202024 від 06 березня 2024 року, адвокатом при розгляді справи в суді апеляційної інстанції надані правничі послуги, а саме: складання апеляційної скарги, вартість яких складає 2000 грн (том 2 а.с.53).
За наслідками розгляду справи апеляційна скарга позивача задоволена, а рішення суду першої інстанції скасоване з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Таким чином, з урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, час витрачений на їх виконання, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника позивача підлягає до задоволення.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 6500 грн.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог також підлягає ухваленню нове судове рішення і в частині стягнутого судового збору.
Зокрема, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню за подання позовної заяви 2422,4 грн судового збору та у відповідності до положень частини 1 статті 382 ЦПК України - 3633,6 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, а всього, відповідно 6056 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»задовольнити.
Заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 19 440,83 грн заборгованості за кредитним договором № 22033000269086 від 10 січня 2020 року станом на 12 липня 2023 року, 6056 грн судового збору та 6500 грн витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Судді