Справа № 163/1708/24 Провадження №33/802/119/25 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Клок О. М.
05 лютого 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , на постанову судді Любомльського міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він о 09:39 годині 24 липня 2024 року, керуючи автомобілем «МАН», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «Шміт», номерний знак НОМЕР_2 , на 488 км автодороги М-07, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді Лов'ян С.С. подав апеляційну скаргу в якій вважає, що оскаржена постанова суду є незаконною і необгрунтованою у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясуванням усіх обставин справи. Першочергово, зазначає про безпідставний розгляд справи у його відсутності та відсутності його захисника, за наявності своєчасно поданого на адресу суду клопотання про відкладення судового розгляду чим порушено право на захист. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Просить оскаржену постанову судді першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дані вимоги Закону в повному обсязі суддею першої інстанції при розгляді справи дотримані не були.
В оскарженому судовому рішенні суддя вказав, що ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, у ній міститься телефонограма про виклик до суду ОСОБА_1 та захисника Веремчука В.В. на 14:30 год. 19.12.2024.
Водночас, в матеріалах справи наявне й клопотання захисника про відкладення судового засідання у зв'язку з поважними причинами. Крім того, судом першої інстанції на запит судді Волинського апеляційногосуду надано інформацію, що захисник Веремчук В.В. подав (сформував) клопотання про відкладення судового розгляду в «Електронному суді» 19.12.2024 о 09:10 годині, тобто заздалегідь до початку судового засідання.
Проте, суд першої інстанції 19.12.2024 розглянув справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 і його захисника Веремчука В.В.
З такою позицією місцевого суду апеляційний суд не погоджується, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у її відсутності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що захисник завчасно подав клопотання про відкладення судового розгляду із зазначенням причин неможливості взяти участь в судовому засіданні та наявності достатнього процесуального строку, визначеного ч. 6 ст. 38 КУпАП, для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд всупереч цьому розглянув справу у відсутності учасників процесу, тому апеляційний суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 був позбавлений передбаченого законодавством права на захист.
За таких обставин, ураховуючи допущені судом першої інстанції порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, доходжу висновку про необхідність скасування постанови судді та прийняття нової постанови, як це передбачено п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 на захист.
Разом з тим, не заслуговують на увагу доводи сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За положеннями ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 699621 від 24.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 699621 від 24.07.2024, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто, він керуючи автомобілем та маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився на вимогу працівника поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальниї технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- рапортом працівника поліції від 24.07.2024, в якому, окрім іншого, фактично викладені ті ж обставини, що й в протоколі про адміністративне правопорушення;
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні згаданого вище адміністративного правопорушення доводиться відеозаписами з бодікамер працівників поліції, відеореєстратора патрульного автомобіля на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано рух та зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівниками поліції у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим йому неодноразово було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився теж неодноразово.
Такий відеозапис на думку суду є цілком належним і допустимим доказом, яким підтверджено ті події, які фактично викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших складених матеріалах.
Також апеляційний суд вважає цілком безпідставними доводи сторони захисту про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні підстави та докази законності зупинки транспортного засобу під керуванням останнього. Перш за все, в матеріалах справи наявний електронний рапорт зі змісту якого вбачається, що на службу 102 надійшло повідомлення про водія який ймовірно перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки маневрує по всій дорозі, створює аварійні ситуації. В рапорті працівника поліції та під час спілкування з ОСОБА_1 було зазначено аналогічні причини зупинки, що й стверджується відеозаписом доданим до матеріалів справи. З відеозапису вбачається як працівники поліції слідують за автомобілем та вказують про необхідність його зупинки звуковим сигналом, надалі транспортний засіб зупиняється, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 .
Поміж тим, причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, ураховуючи що предметом доказування в межах цієї справи є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку.
Отже з огляду на наведене, доводи про неналежність доказів у справі, незаконну зупинку автомобіля чи відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є голослівними,
Таким чином, наведені вище та усі інші твердження сторони захисту не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства.
Так, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в розрізі із наявними у ній доказами в їх сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням наведеного вище, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржена постанова судді на підставі п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП - скасуванню із прийняттям нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.
Таким чином, апеляційний суд на підставі ст.ст. 23, 33 КУпАП враховуючи характер вчиненого проступку, дані про особу порушника, ступінь його вини, конкретні обставини справи вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Водночас, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду О.М. Клок