Справа № 159/8722/24 Провадження №11-сс/802/49/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2025 року (ЄРДР №12024030550001819),
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_6 про застосування підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07 березня 2025 року включно, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 своїх процесуальних обов'язків у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим застосував даний запобіжний захід.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про застосування запобіжного заходу безпідставно задоволено, оскільки, стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляцію з викладених в ній підстав, прокурора та слідчого, які заперечили доводи апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховано судом і те, що ОСОБА_8 в даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, раніше не судимий, має недостатньо міцні соціальні зв'язки, не працює, не займається у воєнний час іншою суспільно корисною роботою, на даний час в Броварському міськрайонному суді Київської області перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 185 КК України, в Ковельському міськрайонному суді перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, та наявністьризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисника підозрюваного про те, що слідчий суддя, без належного обґрунтування послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які нічим не підтверджені, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовується матеріалами провадження, які фактично вказують про протилежне. А тому, такі доводи сторони захисту, з урахуванням наведених вище мотивів не дають жодних підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.
Твердження сторони захисту, що більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою зможе запобігти ризикам, визначеним у ст.177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки враховуючи встановлені обставини, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також особу підозрюваного, вони є непереконливими.
Медичних протипоказань утриманню підозрюваного у СІЗО в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави, який відповідає вимогам ч.5 ст.182 КПК України, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.
Таким чином, доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України та не дають жодних підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, як про це просить захисник.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ували слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 07 березня 2025 року включно, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 своїх процесуальних обов'язків у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді