Справа № 761/307/25
Провадження № 1-кс/761/1967/2025
27 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні №12024100100004522 (справа № 761/31668/23), -
07.01.2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявив самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні №12024100100004522 (справа № 761/31668/23).
Свою заяву про самовідвід суддя ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що відповідно до вказаного обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства, щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Поряд із цим, нею як суддею 30 жовтня 2024 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства психологічного характеру y справі (№761/38268/24).
На підставі наведеного, беручи до уваги постановлене суддею ОСОБА_3 рішення про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні домашнього насильства, та метою недопущення сумнівів у її неупередженості, заявила собі самовідвід від участі у справі (№761/307/25), просила вирішити питання про самовідвід у її відсутність.
Учасники кримінального провадження, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились та не повідомили суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід судді.
Дослідивши заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід та проаналізувавши викладені в ній обставини, а також вивчивши матеріали судової справи № 761307/25, приходжу до такого висновку.
Так, статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Разом із цим, наведені в заяві судді ОСОБА_3 про самовідвід підстави не можна визнати такими, що свідчать про її упередженість або виключають можливість її участі у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні №12024100100004522, оскільки вони не містять ознак жодної з обставин, передбачених ст. 75 КПК України. Так, посилання судді ОСОБА_3 на те, що вона 30.10.2024 року притягнула до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, безпосередньо жодним чином не пов'язані з обставинами обвинувачення щодо події 03.10.2024 року та не можуть викликати сумніви у неупередженості судді, необ'єктивність чи особистої заінтересованості у результатах розгляду справи по суті.
Таким чином, з огляду на те, що в судовому засіданні не були встановлені обставини, які б виключали можливість участі судді ОСОБА_3 в розгляді справи №761/307/25, чи свідчили б про особисту заінтересованість або викликали обґрунтовані сумніви в її неупередженості під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, у кримінальному провадженні №12024100100004522, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви про самовідвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 80-81, 376, 532 КПК України, суддя -
У задоволенні заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, у кримінальному провадженні №12024100100004522 (справа № 761/307/25) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1