СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2801/25
ун. № 759/2606/25
04 лютого 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36), третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,
30.01.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на частину квартири АДРЕСА_2 .
Разом із позовом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обгрунутвання вказує, що є особою пенсійного віку та отримує пенсію, яка є її єдиним доходом, а розмір судового збору, який повинна сплатити позивач перевищує 5% її річного доходу.
Суддя, ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами доходить наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).
Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі N 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 р. складає не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.75 року. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивуючи такі вимоги тим, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.
Статтею 136 ЦПК України врегульоване питання відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Також ч. 1 п. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, до поняття доходу, що міститься у Податковому кодексі України, входить:
14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а)процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних)доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів; и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи);
14.1.55. дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Разом з тим, позивач зазначає лише на те, що згідно довідки про доходи №2551735562522968, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років та за період з січня 2024 р. по грудень 2024 р. отримала пенсію у розмірі 32290,00 грн. Однак, вказана обставина не означає відсутність і інших видів доходу визначених Податковим кодексом України, наявності у позивача рухомого та нерухомого майна, що свідчить про його майновий стан.
Підставою для відстрочення сплати судового збору є відсутність у позивача доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце лише за наявності виключних обставин.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, у рішенні ЄСПЛ "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. (Заява N 28249/95), суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Слід вказати і на те, що п. п. 50, 52 рішення ЄСПЛ "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007 р. (заява N 68490/01) вказано, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v.Poland" від 26.07.2005 р.; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v.Poland" від 26.05.2005 р.
Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок, у тому числі, щодо звільнення заявника від сплати судового збору, при цьому, у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих доказів щодо її майнового стану.
Разом з тим, виходячи із зазначених вище положень законодавства вбачається, що надання стороною позивача виключно довідки про доходи як на підтвердження її майнового стану не може вважатися беззаперечними доказами для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на вказане, з наданих до позову доказів, судом не встановлено визначених законодавством підстав вважати, що розмір річного доходу позивача є меншим за визначений в п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", або наявні інші підстави визначені Законом для відстрочення сплати судового збору.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, позивачу необхідно або сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 15140,00 грн., або надати докази (окрім як довідки про доходи), які підтверджують її майновий стан.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки дану заяву подано з вищезазначеними недоліками, вважаю за необхідне залишити її без руху, визначивши спосіб їх усунення та надавши строк.
Керуючись ст.ст. 76-79, 83, 95, 185, 175, 177, 185 ЦПК України , суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36), третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, залишити без руху.
Встановити спосіб усунення недоліків заяви у спосіб, визначений у мотивувальній частині ухвали.
Надати позивачу строк на усунення недоліків заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Повідомити позивача, що в разі неусунення недоліків у зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Єросова