СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/107/25
ун. № 759/2051/25
28 січня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
23.01.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №2071 від 15.10.2024 р. у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано, в тому числі, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 160, 161 КАС України.
Дослідивши адміністративний позов на предмет відповідності зазначеним вище нормам, суддя дійшов висновку про їх недотримання при подачі позову.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
У порушення вказаної норми позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Звертаючись до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Зокрема, Закон «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 р. складає 1211,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 р. №543/775/17 відступила від попереднього висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону N 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач помилково вважає, що за подання адміністративного позову з приводу оскарження постанови про адміністративне правопорушення справляння судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, суд звертає увагу, що потрібно розмежовувати категорії справ щодо накладення адміністративного стягнення, де застосуванню підлягають норми КУпАП і відповідно розмір ставки судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, де застосуванню підлягають норми КАС України, а ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про необхідність доплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч.2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідачем оскаржувану постанову ухвалено 15.10.2024 р. Із позовом до суду позивач звернувся 20.01.2025 р., разом із цим заява про поновлення пропущеного строку не подана.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не надано обґрунтованої заяви про поновлення такого строку.
Таким чином, поданий адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим ст. 161 КАС України, а тому відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків та визначення способу їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишити без руху.
Надати позивачу строк 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, у спосіб визначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання в строк позивачем вимог закону вказаних в ухвалі судді, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Єросова