СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/402/25
пр. № 3/759/670/25
29 січня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 202100, 21 грудня 2024 року о 20 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW Х 5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився , чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину не визнав.
Стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону складу. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення. Відсутність хоча б однієї з вище перелічених ознак виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
За змістом ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року N 580-VІІІ поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За ч. 1 266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп'яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп'яніння.
Матеріалами справи встановлено, що працівник поліції, встановив ознаки сп'яніння, тому мав правову підставу для проведення огляду водія на стан сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками алкогольного сп'яніння (п. 3 розділу I Інструкції) є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За ч. 5 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Своїми діями ОСОБА_1 припустився до порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки на вимогу поліцейського не пройшов медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 6 Розділу I Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (п. 7 розділ І Інструкції).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, діючи умисно, маючи на меті не проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції при наявності обґрунтованої підозри у співробітника поліції, що водій має ознаки сп'яніння, припустився до порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на транспорті у вигляді відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202100 від 21.12.2024 року, який є офіційним документом, що засвідчує вчинення неправомірних дій особою і є одним із джерел доказів відповідно до положень статті 251 КУпАП.
За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол, у діях конкретної особи, суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження, на підставі доказів, зібраних органом, повноважним на складання протоколу.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вищевказаним вимогам Закону і містить у собі всі необхідні дані, в тому числі чіткий виклад суті адміністративного правопорушення, що інкримінується останньому.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова від підписання процесуальних документів, які складав поліцейський судом розцінюється як спосіб захисту і небажання нести відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Дії працівника поліції в частині правомірності та підставності складання протоколу про адміністративні правопорушення порушник не оскаржував у передбаченому законом поряду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНЛ КМНКЛ «Соціотерапія» від 24 листопада 2024 року, з якого вбачається, що підставою для направлення водія ОСОБА_1 до вказаного медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є виявлення у останнього поліцейським ознак алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці.
Дослідивши відеозапис , який міститься на DVD-R диску зафіксовано як працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або ж проїхати до лікарні, а також зафіксовано факт відмови водія від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в лікарні
На дослідженому відеозаписі зафіксовано автомобіль, який перебуває на проїзній частині з увімкненим двигуном та аварійним сигналом.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, для встановлення факту керування достатньо аби транспортний засіб розпочав рух.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс» проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, водій повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами, окрім іншого, і з ознаками алкогольного, наркотичного сп'яніння і в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, та навіть просто втомленому водію.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ту обставину, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, дані про особу правопорушника, його вік, сімейний та майновий стан, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ст. 130, 283, 284 КУпАП України, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Роз'яснити положення статей 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: Н.О. Петренко