"06" лютого 2025 р.
м. Київ
справа № 755/1975/25
провадження № 2-о/755/164/25
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Прокопчук Н.А.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дитину, -
Заявники звернулись до суду із заявою про розірвання шлюбу, мотивуючи свою вимогу тим, що 22 вересня 2020 року Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) між заявниками зареєстровано шлюб, від якого сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільне життя у подальшому не склалось, заявники зрозуміли, що вони зовсім різні люди, і не тільки за характерами, але й за інтересами та поглядами на життя, практично не розуміють один одного, протягом тривалого часу не підтримують шлюбно-сімейних відносин, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, вважають спільне сімейне життя неможливим, що є підставою їх звернення до суду із заявою про розірвання шлюбу.
Заявник ОСОБА_2 надала до суду заяву, відповідно до якої заяву про розірвання шлюбу підтримала, просить провести розгляд справи за її відсутності.
Заявник ОСОБА_1 надав до суду заяву, відповідно до якої заяву заявник про розірвання шлюбу підтримує, просить провести розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 вересня 2020 року зареєстрували шлюб у Дніпровському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 вересня 2020 року, актовий запис № 1732.
Заявники від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24 листопада 2021 року, актовий запис № 2544.
29.01.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Омельчук О.І., реєстровий номер № 24.
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Судом достовірно встановлено, що заявники від шлюбу мають спільну малолітню дитину, сімейне життя подружжя не склалось у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, протягом тривалого часу проживають окремо один від одного, не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, шлюб між заявниками носить лише формальний характер, за даних обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини заявники бажання не мають.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Суд прийшов до висновку, що сім'я розпалась остаточно і поновити шлюбні відносини між заявниками неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Заявники займають категоричну позицію щодо розірвання шлюбу, заперечують будь-яку можливість для примирення.
Згідно ст. 3 Сімейного Кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Заявники проживають окремо за обопільною згодою, що не пов'язана з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми чи інших поважних причин. При таких обставинах сім'я фактично розпалась і поновити сімейні відносини неможливо.
Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного Кодексу України, шлюб є сімейним союзом чоловіка та жінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких заявники наполягають на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки тривалий час заявники не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремим один від одного життям, тому суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, тому заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дитину, підлягає до задоволення.
В порядку ч. 7 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, при ухваленні судом рішення про розірвання шлюбу за заявою подружжя судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 111, 112 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 141, 142, 197, 198, 200, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дитину - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 вересня 2020 року, актовий запис № 1732, - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заявники мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даної копії рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 06 лютого 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган