Номер провадження 2-а/754/57/25
Справа №754/16911/24
Іменем України
04 лютого 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Панченко О.М.,
секретаря судових засідань - Сарнавського М.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні стягнення, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить: визнати протиправними та скасувати Постанови Департаменту патрульної поліції серії 4АВ №05224043 від 14.03.2024 року та серії 4 АВ №06441910 від 25.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. та закрити справи про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його вітчим ОСОБА_2 є власником автомобіля Mitsubishi Eclipse Cross д.н.з. НОМЕР_1 . За його згодою право керування вказаним автомобілем було надано також Позивачу - ОСОБА_1 та матері Позивача - ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_2 21.02.2024 камерою фотофіксації в автоматичному режимі за адресою М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі ( в напрямку Чернігова) було зафіксовано перевищення швидкості руху на 27 км/год автомобілем Mitsubishi Eclipse Cross д.н.з. НОМЕР_1 . На підставі вказаної фотофіксації ДПП була винесена постанова серії 4 АВ №05224043 від 14.03.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. не на власника автомобіля ОСОБА_2 , а на Позивача ОСОБА_1 25.06.2024 року камерою фотофіксації в автоматичному режимі за адресою М-06 Київ-Чоп було зафіксовано перевищення швидкості руху на 24 км/год автомобілем Mitsubishi Eclipse Cross д.н.з. НОМЕР_1 . На підставі вказаної фотофіксації ДПП була винесена постанова серії 4АВ №06441910 від 25.06.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. не на власника автомобіля ОСОБА_2 , а знову на Позивача ОСОБА_1 . Однак, зазначає, що він у вказані в Постановах дні автомобілем Mitsubishi Eclipse Cross д.н.з. НОМЕР_1 не керував, керував автомобілем в ці дні його вітчим ОСОБА_2 21.02.2024 року він знаходився в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", що підтверджується Довідкою університета від 08.04.2024 року за № 2500-95/с про те, що він є студентом денної форми навчання цього навчального закладу.
25.06.2024 року він знаходився по місцю своєї роботи в АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" за адресою: м.Київ вул. Гарета Джонса ( Сім"ї Хохлових ) буд.8, що підтверджується Довідкою підприємства від 19.09.2024 року за № 474. Тобто, в указані у Постановах дні він фізично був відсутнім в місцях встановлення правопорушень, які зафіксували камери фотофіксації в автоматичному режимі. Проте його мати ОСОБА_3 , отримавши в застосунку "Штрафи ПДР" повідомлення про накладення штрафів за перевищення швидкості автомобілем Mitsubishi Eclipse Cross і виходячи з того, що автомобілем керував його вітчим ОСОБА_2 , сплатила без його відома накладені Департаментом патрульної поліції штрафи. Потрібно зазначити, що на час сплати ОСОБА_3 штрафів ні позивач, ОСОБА_1 , ні його вітчим ОСОБА_2 , ні його мати ОСОБА_3 не отримували вказаних Постанов в електронному чи паперовому їх вигляді з яких вони би дізналися, що особою, що керувала автомобілем, Департаментом патрульної поліції був визначений Позивач, ОСОБА_1 . Вказані Постанови у їх електронному вигляді були отримані, ОСОБА_1 , 12.11.2024 року електронною поштою exporter 1705@gmail.com тільки після його звернення до Департаменту патрульної поліції, що підтверджується листом начальника Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху І.Ковальчуком від 11.11.2024 року за № Ш-10178/41/47-2024 та знімком з екрану монітора - скріншотом від 12.11.2024 року. За викладеної обставини його вітчим ОСОБА_2 особисто звернувся до Департаменту патрульної поліції із заявою про визнання ним зазначених фактів адміністративних правопорушень та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності. Проте йому було відмовлено у внесені змін до вказаних Постанов щодо визначення його суб"єктом поравопорушення в зв"язку з тим, що подання ним заяви відбулось після 20 календарних днів з дня набрання Постановами законної сили, що підтверджується листом заст. начальника Управління патрульної поліції у місті Києві О. Парамоновим від 01.10.2024 poкy зa № 30809/41/11/23/02-2024. Що і змушує ОСОБА_1 , звернутися до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування винесених відносно нього Постанов про адміністративні стягнення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Панченко О.М.
Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 13.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та поновлено Позивачу строк звернення до суду.
20.01.2025 на адресу суду надійшов відзив сторони відповідача на позовну заяву з оптичним диском, в якому представник ДПП просив суд про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.Одночасно представником відповідача було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на те, що Позивачем було подано позовну заяву із пропущенням строків звернення до суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити, оскільки під час винесення оскаржуваних постанов не перебував за кермом. Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропущення ним строків - заперечував.
Свідок ОСОБА_2 , вітчим Позивача у судовому засіданні зазначив, що є власником авто - Mitsubishi Eclipse Cross д.н.з. НОМЕР_1 . Також зазначив, що саме він скоїв вказані адміністративні правопорушення. Його дружина ОСОБА_3 сплатила штрафи за вказані адміністративні правопрушення. Однак, їм не вдалося врегулювати питання мирним шляхом, оскільки вони пропустили строки і в поліції їм відмовили та сказали звертатися до суду.
Свідок ОСОБА_3 - мати Позивача, у судовому засіданні зазначила, що штрафи за ці два правопорушення, приходили їй узастосунку ПДР. вона здійснила проплати за ці штрафи, оскільки знала, що їх скоїв її чоловік. Обидва рази вона перебувала з чоловіком в автомобілі. З невідомих причин штрафи чоловікові не приходили, хоча саме він є власником ТЗ.
Суд вислухавши пояснення Позивача, допитавши свідків по справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 14.03.2024 інспектором Департаменту патрульної поліції Кузьменко Іриною Олексіївною винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 05224043 на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом EXPERT-FS, E75053545.
25.06.2024 інспектором Департаменту патрульної поліції Клименко Миколою Олександровичем винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 06441910 на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі Правопорушення було зафіксоване технічним засобом EXPERT-FS, E75053467.
Відповідно листа заст. начальника Управління патрульної поліції у місті Києві О.Парамонова від 01.10.2024 року за №30809/41/11/23/02-2024 ОСОБА_2 було відмовлено у внесенні змін до постанов серії 4АВ № 06441910 від 25.06.2024, серії 4АВ № 05224043 від 14.03.2024, осквльки подання ним заяви відбулось після 20 календарних днів з набрання Постановами законної сили.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. 6, ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Разом з тим п. 1.1 ПДР відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює слиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР, зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12. 4 ПДР, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год.
Пунктом 12.9 (б) ПДР, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 1 ст. 122 КУ пАП.
Разом з тим, Законом України «Про Національну поліцію», а саме ст. 40, визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку з метою забезпечення дотримання ПДР.
Що стосується притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, то варто зауважити наступне.
Відповідно до т ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото-і кінозйомки, відеозапису, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою заресстровано транспортний засіб, тобто власник транспортного засобу.
Як убачається з копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ власником автомобіля Mitsubishi Eclipse Cross д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . Судом в судовому засіданні також було оглянуто посвідчення водія свідка ОСОБА_4 (строк дії з 13.08.2019 р. по 13.08.2049 р.).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що обидва рази коли представниками поліції було винесено постанову знаходився перший раз на навчанні в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", що підтверджується Довідкою від 08.04.2024 року за №2500-95/с, інший раз по місцю своєї роботи а АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" за адресою: м.Київ, вул. Гарета Джонса, буд.8, що підтверджується Довідкою підприємства від 19.09.2024 року за №474.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали, оглянувши фото з DVD диску судом не встановлено допустимих і належних доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в підтвердження правомірності спірних постанов. Таким чином, відповідачем не надано доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі встановлених обставин та аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо протиправності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та наявності достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.
Відповідно до ч. ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 73-74, 139, 245, 251, 280 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні стягнення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати Постанови Департаменту патрульної поліції серії 4АВ №05224043 від 14.03.2024 року та серії 4 АВ №06441910 від 25.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. та закрити справи про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд.3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 2 422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2025 року.
Суддя: О.М. Панченко