ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2240/25
провадження № 2/753/4733/25
"06" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду цивільної справи № 753/2240/25,-
31.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до Страхової компанії ТДВ «СГ «Оберіг», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.02.2025 для розгляду справи визначено головуючого суддю Мицик Ю.С. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 06.02.2025.
06.02.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від розгляду зазначеної цивільної справи.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що в провадженні судді Мицик Ю.С. перебувала цивільна справа №753/13154/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної Казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди. За результатами розгляду зазначеної справи 23.10.2023 ухвалено рішення, яке в подальшому було змінено Київським апеляційним судом в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та скасовано в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди. До того ж, обидві справи № 753/13154/23 та №753/2240/25 стосуються однієї і тієї ж дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.05.2023.З цих підстав у заявника виникає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при здійсненні розгляду справи, за позовною заявою, що надійшла до суду 31.01.2025.
Враховуючи викладене вище, просить задовольнити заяву про відвід.
Вказана заява про відвід судді була передано головуючому у справі 06.02.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши доводи поданої заяви приходжу до наступного.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід, за ч. 3 ст. 39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч. 4 даної статті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обгрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
ОСОБА_1 заявляє відвід судді посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК. Зокрема, ухвалення суддею Мицик Ю.С. рішення у справі № 753/13154/23, яке в подальшому було змінено постановою Київського апеляційного суду від 22.03.2024 в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та скасовано в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
При цьому, ч. 4 ст. 36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також, заявляючи відвід ОСОБА_1 посилається на п. 5 ст. 37 ЦПК України, яка передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Разом з тим, заявник звернувся до суду з позовом у цивільній справі №753/2240/25, а не з заявою про перегляд рішення у справі № 753/13154/23 за нововиявленими обставинами.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Мицик Ю.С., позивач не навів і доказів на підтвердження їх існування не надав.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що наведені заявником підстави для відводу головуючої судді Мицик Ю.С. у справі №753/2240/25 є необґрунтованими.
З урахуванням цього заява про відвід підлягає передачі для розподілу Автоматизованою системою документообігу Дарницького районного суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя, -
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мицик Ю.С. від розгляду цивільної справи № 753/2240/25 - необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч. 1 ст.33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Суддя: Ю.С. Мицик