Справа № 752/25894/24
Провадження № 3/752/496/25
Суддя Коваль В.О.
04.02.2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Коваль В.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Голосіївського Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2024 року серії ЕПР1 № 175347, ОСОБА_1 16.11.2024 о 19 год. 50 хв. у м. Київ, по пр-т. Глушкова, 139, керував транспортним засобом «Seat» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей що, не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку - відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 разом з представником - адвокатом Гармашом М.Ю., вину не визнав, подали клопотання про закриття адміністративного провадження, пояснивши що: твердження інспектора патрульної поліції про наявність ознак сп'яніння є надуманими та не вбачається ознак сп'яніння, передбачених п. 4 Розділу 1 Інструкції, а також перевірки на предмет наявності даних ознак.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката - Гармаша М.Ю., ретельно дослідивши письмові докази, а саме: дані вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, який складений стосовно ОСОБА_1 , рапорт поліцейського, направлення на огляд у «КМНКЛ «Соціотерапія» від 16.11.2024, відео з бодікамери, та клопотання адвоката Гармаша М.Ю. про закриття провадження, відповідь з «КМНКЛ «Соціотерапія», акт медичногоогляду та висновое щодо результатів медичного огляду, інструкції до наркотестеру Драгер надані адвокатом, суд дійшов до наступного висновку.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що наявність ознак сп'яніння є надуманими та не вбачається ознак сп'яніння, передбачених п. 4 Розділу 1 Інструкції, а також відсутність на відеозаписі перевірки на предмет наявності даних ознак, суд ставиться критично, оскільки з відеозапису вбачається, що на пропозицію патрульного поліцейського провести огляд на стан сп'яніння у встановленому законом - ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України.
Крім того, висновок КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 006125, складений 16.11.2024 о 21.33 годин, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, наданий ним в судовому засіданні, суд не приймає до уваги, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення; огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням ОСОБА_1 права керування, відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядження суду не надано документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 266 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В.О. Коваль