cправа № 752/26450/21
провадження №: 2/752/311/25
23.01.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2021 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в особі представника Лопатіна К.О., звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказано, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ). КП «Київтеплоенерго» було підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Квартира за адресою АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 , є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Відповідач у встановленому законом порядку від наданні послуг централізованого опалення та/або централізованого постачанні гарячої води не відмовлявся. Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води в повному обсязі, в результаті чого станом на 01.08.2021 утворилася заборгованість у розмірі 39487,72 грн. Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством «Київтеплоенерго», прийняв право вимог до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 42859,54 грн. Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі та централізованого постачання гарячої води у розмірі 39487,72 грн, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 42859,54 грн, та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.11.2021 відкрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач скористалася своїм правом та направила до суду відзив на позовну заяву.
У поданому відзиві відповідач просила застосувати строк позовної давності, обґрунтувавши тим, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогами оплати боргу за нібито спожиті та несплачені до 01.05.2018 послуги сплив до подання позову. Також зазначає, що відповідачем при оплаті послуг у квитанціях про оплату зазначалися поточні і попередні показання засобів обліку гарячої води, різниці цих показань, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. Незважаючи на постійне внесення відповідачем показників у особистому кабінеті, вони не відображаються у рахунках позивача. 22.04.2021 представниками ПрАТ «Київтеплоенерго» складено акт № 1098284 щодо фактичних показників засобів обліку води.
У лютому 2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якому зазначає, що строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину, а отже позивачем не було пропущено строк позовної давності. Також зазначає, що відповідачу нараховуються показання по нормі постачання послуг, оскільки остання не передає показання лічильника.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Киїтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної державної адміністрації № 73008257 від 03.11.2021 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Надання послуг відповідачу здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, який був опублікований у газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).
Квартира АДРЕСА_3 під'єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 , є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобіганню поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 62, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.
Згідно Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у троки і на умовах, що передбачені договором.
Цей договір набуває чинності з моменту його опублікування і діє до 31 грудня 2018 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією зі сторін не було письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.05.2018 складає 39487,72 грн.
Крім того, судом встановлено, що на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 42859,54 грн.
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511).
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Облік споживання Абонентом теплової енергії здійснюється згідно з Законом України «Про комерційний облік».
Крім того, зазначений обов'язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме ст. ст. 68, 156, 162.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки, визначаються Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV в редакції, чинній на момент надання послуг та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, який введено в дію з 01.05.2019 року.
За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01 травня 2019 року), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до розрахунків позивача, які наявні в матеріалах справи та не оспорені відповідачем, відповідач своєчасно не вносив плату за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в повному обсязі, в результаті чого за період з 01 листопада 2018 по 31 жовтня 2021 включно утворилась заборгованість у розмірі 15533,81 грн, та в період з 01 травня 2018 по 31 жовтня 2021 включно утворилася заборгованість у розмірі 18819,29 грн.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією передбачено, що споживач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Так, за приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підставою для нарахувань витрат теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування є Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 359 від 31.10.2006.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На час розгляду справи судом, відповідачем надано квитанцію про оплату послуг від 16.08.2019 № 33979631 з постачання гарячої води за липень 2019 року в сумі 68,53 грн та квитанцію про оплату послуг від 20.09.2019 № 35788902 з постачання гарячої води за серпень 2019 року в сумі 244,73 грн.
Разом з цим, відповідачем не надано доказів, що свідчать про сплату решти нарахованої заборгованості у добровільному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 33243,46 грн та за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5931,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 29323,19 грн та за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13536,35 грн, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було долучено до матеріалів справи розрахунку заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 29323,19 грн та за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13536,35 грн.
Вимога про стягнення з відповідача 33,00 грн за витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що такі витрати понесені підприємством з вини відповідача та підлягають стягненню.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 39174,46 грн. (39174,46 грн./82347,26 грн. х 2270,00 грн. = 1079,89 грн.).
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 33243 (тридцять три тисячі двісті сорок три) грн. 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5931 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 00 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) судовий збір у розмірі 1079 (одна тисяча сімдесят дев'ять) грн. 89 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Ю.Ю. Мазур