Справа № 752/1095/25
Провадження № 1-кс/752/825/25
23 січня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024100000000307 від 13.03.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Фастів Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , заміжньої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, працюючої: соціальним працівником Благодійної організації «100% життя», раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024100000000307 від 13.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Клопотання погодив прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100000000307 від 13.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статі від 18 до 60 років через державний кордон України під час дії воєнного стану, виїзд яким заборонений, шляхом укладання за грошову винагороду «фіктивного» шлюбу із громадянкою України, яка має групу інвалідності, та переправлення через державний кордон, як особи, яка має дружину із числа осіб з інвалідністю і супроводжує її для виїзду за межі України, а також оформлення громадян України чоловічої статі призовного віку фіктивної довідки до акту медико-соціальної експертної комісії із визначенням групи інвалідності з метою уникнення мобілізації до Збройних сил України та подальшого незаконного виїзду до країн Європейського Союзу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статі від 18 до 60 років через державний кордон України під час дії воєнного стану, виїзд яким заборонений, ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, розуміючи порядок перетину державного кордону України, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, створила у соціальній мережі «Facebook» оголошення щодо укладання за грошову винагороду «фіктивного» шлюбу із громадянкою України, яка має групу інвалідності, та переправлення через державний кордон, як особи, яка має дружину із числа осіб з інвалідністю і супроводжує її для виїзду за межі України, а також оформлення громадянам України чоловічої статі призовного віку фіктивної довідки до акту медико-соціальної експертної комісії із визначенням групи інвалідності з метою уникнення мобілізації до Збройних сил України.
Продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_9 , у липні 2024 року точна дата та час на досудовому слідстві не встановлена під час спілкування у соціальній мережі «Facebook» з громадянином України ОСОБА_10 , 1979 року народження, який є особою, якій на період дії воєнного стану виїзд за межі країни заборонений, запевнила останнього, що допомагає чоловікам призовного віку у оформленні відповідних документів для уникнення мобілізації у Збройні Сили України із можливістю виїзду за межі України та запропонувала за бажанням узгодити деталі при особистій зустрічі у місті Фастів Київської області на що ОСОБА_10 погодився та ОСОБА_9 надала йому для комунікації контактні номери.
Після цього, у кінці квітня 2024 року точна дата та час на досудовому слідстві не встановлена, ОСОБА_9 , з метою реалізації своїх злочинних намірів, перебуваючи на площі Соборна, 1 у м. Фастів Київської області під час особистого спілкування із ОСОБА_10 повідомила останньому, що з метою уникнення ним мобілізації до Збройних Сил України вона може оформити йому довідку медико соціальної експертної комісії м. Фастів Київської області із визначенням групи інвалідності за грошову винагороду, на що ОСОБА_10 погодився та в період з травня по грудень 2024 року передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 18500 доларів США за виготовлення вказаної довідки з метою подальшого зняття із військового обліку та перетину державного кордону України.
Разом із цим ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_10 , що виготовлення вказаної вище довідки буде потребувати значний період часу, а поки що з метою уникнення від мобілізації до лав Збройних Сил України запропонувала укладення фіктивного шлюбу із числа осіб жіночої статі, які мають групу інвалідності за що він має передати їй грошові кошти в сумі 3800 доларів США, за підшукання громадянки України, яка має групу інвалідності та подальшого укладання «фіктивного» шлюбу та організації переправлення ОСОБА_10 через державний кордон, як особи, яка має дружину із числа осіб з інвалідністю і супроводжує її для виїзду за межі України, із яких 800 вона віддає вказаній вище жінці, яка вступить із ним у фіктивний брак, на що ОСОБА_10 погодився після чого ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_5 , 1984 року народження, яка має другу групу інвалідності, повідомила їй про необхідність приїхати до неї із ОСОБА_10 за вказаною вище адресою, з метою обговорення деталей укладення фіктивного шлюбу із останнім. В свою чергу ОСОБА_5 будучи обізнаною щодо злочинних намірів ОСОБА_9 , умисел якої спрямований на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статі від 18 до 60 років через державний кордон України під час дії воєнного стану, виїзд яким заборонений, шляхом укладання за грошову винагороду «фіктивного» шлюбу із громадянкою України, яка має групу інвалідності, та переправлення через державний кордон, як особи, яка має дружину із числа осіб з інвалідністю і супроводжує її для виїзду за межі України, розуміючи протиправність своїх дій, із корисливих мотивів приїхала за вказаною адресою, а саме: площі Соборна, 1 у м. Фастів Київської області де знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою з останньою, відповідно до розподілених ролей, під час спілкування з ОСОБА_10 , розуміючи, що він є особою, якій на період дії воєнного стану виїзд за межі країни заборонений, підтвердила останньому факт згоди на укладання «фіктивного» шлюбу з метою його незаконного переправлення через державний кордон України, за грошову винагороду та подальшу сплату 10 000 гривень їй щомісячно за подальше перебування її у шлюбі із ОСОБА_10 .
Разом із цим діючи із корисливих мотивів на виконання спільного із ОСОБА_5 умислу ОСОБА_9 зазначила ОСОБА_10 , що 3800 доларів США він має надати їй після отримання свідоцтва про шлюб, на що ОСОБА_10 погодився та обумовив орієнтовну дату укладання «фіктивного» шлюбу.
За декілька днів ОСОБА_9 у телефонній розмові із ОСОБА_10 повідомила йому що укладання фіктивного шлюбу із ОСОБА_5 , відбудеться 04.05.2024 у приміщенні КП «Центр правової допомоги та реєстрації», що розташований за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 1.
04.05.2024 приблизно об 11 год 00 хв, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_10 біля будівлі КП «Центр правової допомоги та реєстрації», що розташований за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 1, після чого за вказівкою ОСОБА_9 звернулись до сервісу «Шлюб за добу» від КП «Центр правової допомоги та реєстрації», що розташований за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 1.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статі від 18 до 60 років через державний кордон України під час дії воєнного стану, виїзд яким заборонений, ОСОБА_5 , 04.05.2024 приблизно о 11 год 30 хв, діючи умисно, з корисливих спонукань, перебуваючи у будівлі сервісу «Шлюб за добу» від КП «Центр правової допомоги та реєстрації», що розташований за адресою: м. Київ, Оболнська набережна, 1, у присутності відповідної посадової особи Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), уклала шлюб з ОСОБА_10 , засвідчивши своїм підписом та отримавши свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.05.2024, після чого ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 , яка діяла на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_5 раніше обумовлену суму 3800 доларів США за організацію укладання «фіктивного» шлюбу із останньою, яка має групу інвалідності, та переправлення через державний кордон, як особи, яка має дружину із числа осіб з інвалідністю і супроводжує її для виїзду за межі України.
Після чого, 21 січня 2025 року, о 12 год 43 хв ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні приватної нотаріальній контори, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою оформлення остаточних документів, необхідних для незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, разом із останнім звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_11 для нотаріального посвідчення відповідних копій документів, а саме свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.05.2024, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , паспорту громадянки України НОМЕР_2 , виданого 01.06.2010 Фастівським МВ ГУ МВС України у Київській області та пенсійного посвідчення інваліда НОМЕР_3 від 05.07.2018 на ім'я ОСОБА_5 , які в подальшому були передані ОСОБА_10 , тим самим виконавши усі дії, за що ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_10 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 1500 доларів США.
21.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного слідчий у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваноїОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із альтернативою визначення підозрюваній застави в розмірі 500 000 грн та покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор уточнив клопотання, просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із покладенням на підозрювану обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100000000307 від 13.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
21.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Отже, відповідно до положень ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 могла вчинитизазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, щоОСОБА_5 вчинила зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюванаОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Вказані обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також прокурором доведено наявність підстав вважати, щоОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що наразі органом досудового розслідування не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначене, на переконання слідчого судді, ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на її причетність до кримінального правопорушення, та які мають доказове значення для досудового розслідування.
Крім того, прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, вона може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останньою кримінальної відповідальності.
Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які слідчий посилається в обґрунтування наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв'язку із чим вказані ризики не враховуються слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваної; стан здоров'я; сімейний стан (заміжня, має на утриманні малолітню дитину); майновий стан (працююча соціальним працівником благодійної організації «100 % життя»); раніше не судима.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведеного стороною обвинувачення трьох ризиків, передбачених п.1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, відомостей щодо особи підозрюваної, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Частиною 2 ст. 182 КПК України визначено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваноїОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор на основі наданих доказів довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов'язків буде залежати виключно від волі самої підозрюваної та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Прокурором обґрунтовано, що застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час у педіод з 22.00 год до 07.00 год наступної доби, за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто по 21.03.2025 включно, із покладенням на підозрювану обов'язків, з передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, в достатній мірі забезпечить її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов'язків.
Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час і обов'язки, про які вказано стороною обвинувачення в клопотанні, на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної у кримінальному провадженні та запобіганню доведеним у судовому засіданні ризикам.
При визначенні строку, на який на підозрювану покладаються зазначені обов'язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, слід покласти на підозрювану на строк до 21.03.2025 включно.
Керуючись статтями 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою проживаючого: АДРЕСА_2 , у період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 21.03.2025 року, включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою (викликом) залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому вона проживає, а саме: Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-заборонити спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.
Строк дії ухвали до 21.03.2025 року, включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1