707/72/25
2/707/284/25
05 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
за участю секретаря Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.04.2006 року він з відповідачкою уклав шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Сторони прожили у шлюбі до 15.04.2014 року, після чого розлучилися, що підтверджується рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 02.06.2014 року. Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та перебуває повністю на його утриманні.
Позивач зазначає, що донька ОСОБА_3 є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Черкаському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі Полтавського університету економіки і торгівлі. ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Крім того, ОСОБА_3 щороку сплачує за навчання згідно з договором про надання освітніх послуг та договором фінансування навчання. Також, донька потребує коштів на проїзд до навчального закладу в м.Черкаси (дитина проживає в с.Свидівок, Черкаського району, Черкаської області). Відповідачка ОСОБА_2 матеріальну допомогу у добровільному порядку не надає. Позивач вказує, що ОСОБА_2 на даний час працює на підприємстві «Миронівський хлібопродукт».
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на свою користь в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, на період навчання, але не більше ніж до закінчення навчання або досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 09.01.2025 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідач був повідомлений про розгляд вказаної справи у встановлений законом порядку, проте у встановлені строки відзиву на позов не надійшло.
Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 01.04.2006 року.
Згідно рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 02.06.2014 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.10.2017 року, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягла повноліття.
Згідно довідки №11 виданої виконавчим комітетом Будищенської сільської ради про зареєстрованиї у житловому приміщенні/будинку осіб зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно довідки №363 від 04.09.2024 року виданої Черкаським кооперативним економіко-правовим фаховим коледжем Полтавського Університету економіки і торгівля про те, що ОСОБА_3 є здобувачем освіти в даному навчальному закладі (Нак. №94 від 14.08.2024 року) та зарахована на 1 курс денного відділення спеціальності 241 Готельно-ресторанна справа на контрактній основі, стипендії не отримує. За навчальним планом дата закінчення навчання 30.06.2026 року.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Як передбачено ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення в частині стягнення аліментів - до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, розмір аліментів відповідає вимогам ст.182 СК України, а тому суд приходить до висновку, що донька потребує матеріальної допомоги і з боку матері. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці у розмірі заявленому позивачем, а докази, які спростовують даний факт ОСОБА_2 суду не надані.
Так як позивач наполягає на задоволенні своїх позовних вимог і дані вимоги є законними та доведеними, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 10, 18, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації у АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 08.01.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання у Черкаському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі Полтавського університету економіки і торгівлі, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації у АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Суходольський