Справа №705/589/25
1-в/705/80/25
05 лютого 2025 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю:
засудженого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
представника ДУ «СВК №92» ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2024 у відповідність, у зв'язку із змінами в законодавстві та зарахування строку попереднього ув'язнення,
Засуджений ОСОБА_3 , який відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92», звернувся в суд з клопотанням про вирішення питання про приведення у відповідність вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2024, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна». Крім того, просить зарахувати строк його перебування під вартою з 01.11.2023.
Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що клопотання засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, про що подав письмову позицію.
Представник ДУ «СВК «92» в судовому засіданні покладався на розсуд суду.
Прийнявши до уваги думку учасників справи, дослідивши матеріали подання та особової справи на ОСОБА_3 , суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.02.2022 ОСОБА_3 засуджений вироком Шумського районного суду Тернопільської області за ч.2 ст. 194 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Бучацького районного суду від 22.10.2021, призначено остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.10.2023 скасовано відносно ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування призначеного покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10.02.2022 у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
25.06.2024 вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_3 засуджено ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10.02.2022, та остаточно визначено ОСОБА_3 , покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. У строк відбування покарання ОСОБА_3 за цим вироком повністю зараховано покарання відбуте частково за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10.02.2022 до набрання цим вироком законної сили.
30.09.2024 ухвалою Черкаського апеляційного суду вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2024 року, щодо ОСОБА_3 змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2024 року, щодо ОСОБА_3 , посилання суду про зарахування покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року. Виключено з резолютивної частини вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2024 року, щодо ОСОБА_3 , посилання суду про зарахування покарання відбутого частково за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року. В решті вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2024 року - залишено без змін.
Зі змісту вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2024 вбачається, що ОСОБА_3 01.11.2023 вчинив крадіжку належного потерпілій ОСОБА_6 майна на загальну суму 6166,02 грн.
Вирок набрав законної сили 30.09.2024.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».
Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення ч. 2 ст. 4 КК України та ч. 1 ст. 5 КК України, таємне викрадення чужого майна на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_3 діяння за фактом крадіжки, вчиненої ним 01.11.2023, а саме викрадення майна належного потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 6166,02 грн. не підпадає під кваліфікацію ні частини 1 ні частини 2 ст. 51 КУпАП, адже розмір вчиненої ним крадіжки перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів громадян, який станом на 2023 рік, тобто на час вчинення крадіжки становив 2684 грн.
Зазначене узгоджується з позицією викладеною у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі №278/1566/21.
З урахуванням вище викладеного клопотання в частині приведення вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2024 у відповідність, у зв'язку із змінами в законодавстві задоволенню не підлягає.
При цьому ОСОБА_3 просить суд зарахувати в строк вібування покарання, відбуте частково покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року.
Як вбачається з матеріалів клопотання та особової справи засудженого, вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2024 ОСОБА_3 було повністю зараховано покарання відбуте частково за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10.02.2022. Разом з цим, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.09.20524 вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2024 змінено та виключено з резолютивної його частини посилання суду щодо зарахування покарання відбутого частково за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року.
Як вбачається з ухвали колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26.12.2024, ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про перегляд ухвали Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року. Однак заяву ОСОБА_3 залишено без руху.
На підставі викладеного, клопотання в частині зарахування ОСОБА_3 в строк вібування покарання, відбуте частково покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2024 у відповідність, у зв'язку із змінами в законодавстві та зарахування строку попереднього ув'язнення - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим у той же термін після отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1