Справа №705/410/25
1-в/705/60/25
04 лютого 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань подання т.в.о. начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про приведення вироку у відповідність та звільнення від покарання стосовно засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, фактично проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який відбуває покарання за вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017, яким засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 08.11.2022 іспитовий строк скасовано,
Т.в.о. начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія № 92» звернувся до суду з поданням про звільнення від покарання, у зв'язку із декриміналізацією вчинених діянь відносно засудженого ОСОБА_4 , у якому зазначив про те, що останній відбуває покарання в установі за вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2017 року, яким засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання з випробуванням, звільнений з іспитовим строком на 3 роки.
Вирок від 03.10.2017 набрав законної сили 03.11.2017.
Згідно ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 08.11.2022, скасовано звільнення від покарання з випробуванням і ОСОБА_4 направлено для відбування призначеного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі за вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
Ухвала від 08.11.2022 набрала законної сили 16.11.2022.
Початок строку відбування покарання: 08.11.2022. Кінець строку відбування покарання: 08.11.2026.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ.
Вказаним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2017 рік складав 800,00 грн., тобто два неоподаткованих мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 800,00?2=1600,00 грн.
Згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017 засуджений ОСОБА_4 в березні 2017 року викрав майно на суму 1599 грн. 70 коп., що станом на день крадіжки складає суму, меншу двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме менше 1600,00 грн.
У зв'язку із викладеним та внесеними змінами виникла необхідність у зверненні до суду з цим клопотанням.
Просять суд вирішити питання щодо приведення вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні прокурор проти задоволення подання та звільнення засудженого від покарання не заперечував, оскільки згідно вироку, за яким ОСОБА_4 відбуває покарання та засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, останнім вчинено крадіжку майна на суму, що не перевищує 2-х неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину.
Представник установи в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_5 , у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просив суд розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник спостережної комісії в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника, не заперечує проти задоволення клопотання.
У відповідності до приписів ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання та особової справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 2 статті 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частинами 2 і 3 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія № 92» за вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017, яким засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 08.11.2022 ОСОБА_4 скасовано покарання з випробуванням і його направлено для відбування призначеного покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Початком строку відбування покарання ОСОБА_4 за цією ухвалою рахувати з 08 листопада 2022 року.
У відповідності до розпорядження Жашківського районного суду Черкаської області, вказана ухвала набрала законної сили 16.11.2022.
Згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017 ОСОБА_4 в березні 2017 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по АДРЕСА_1 , зайшов на подвір'я домоволодіння потерпілої, проник в будинок, звідки викрав майно на суму 1599 гривень 70 копійок.
Дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.
На час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна» №1449-VІ від 04.06.2009 (далі - Закон України №1449-VI від 04.06.2009), згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Згідно ч. 3 ст. 51 КУпАП (в редакції Закону України №1449-VI від 04.06.2009) викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення у 2017 році не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що станом на 01.01.2017 дорівнювало 160,00 грн.
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Разом з цим нормами КК України не встановлений мінімальний розмір вартості майна, що є предметом крадіжки та за наявності якого можливе настання кримінальної відповідальності.
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України у п. 25 Постанови «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 №10, розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. Злочинне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (статті 185, 190 та 191 КК) слід відрізняти від такого адміністративного правопорушення, як дрібне викрадення чужого майна (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Таким чином, на час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення кримінальна відповідальність наставала в разі, якщо вартість викраденого майна перевищувала у 2017 році - 160,00 грн.
09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-IX від 18.07.2024).
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП (в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024) встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому Законом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600,00 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 800,00 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2017 році складала 800,00 грн. (1600?50%).
Частиною 2 статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно приписів ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За приписами ч.1 ст.5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким Законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, має місце декриміналізація діянь, що полягають у крадіжці майна, вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення такого діяння, що у даному випадку на 01.01.2017 становить 1600,00 грн. (800,00?2), а тому суд приходить до висновку, що вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017 ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого усунуто законом, оскільки вартість майна, яке він викрав не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв'язку з чим ОСОБА_4 підлягає звільненню судом від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 74 КК України, ст. ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд -
Подання задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання у виді 4 років позбавлення волі, призначеного вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 03.10.2017, в зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1