Справа № 712/1356/25
Провадження № 712/1650/25
05 лютого 2025 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ТОКОВА С.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Згідно ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, встановлено, що вона не відповідає вимогам встановленим ЦПК України з наступних підстав.
За змістом п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання права власності). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.
Водночас, прохальна частина позовної заяви, окрім основних вимог про визнання доходів спільною сумісною власністю подружжя, стягнення частини доходів від здійснення підприємницької діяльності містить ще і вимогу про витребування доказів (п.2).
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Однак, зазначення в прохальній частині позовної заяви вимоги про витребування доказів є процесуально недопустимим, адже дане клопотання оформлюється окремим процесуальним документом та має відповідати положенням ст.ст. 84, 183 ЦПК України. Крім того, в клопотанні про витребування доказів необхідно вказувати, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
В даному випадку позивачем не зазначено ціну позову, що не унеможливлює процедуру вирішення судом питання про правильність обрахунку судового збору, не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не зазначено суми доходів від здійснення підприємницької діяльності, що є об'єктом даного позову та чим підтверджується наявність указаних доходів. При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлена права, в порядку ст. 116 ЦПК України, звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду, шляхом витребування їх судом у Головного управління ДПС у Черкаській області.
Крім того, позивачем не зазначено обсяг всього спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, або зазначення про те, що інше майно, що підлягає поділу відсутнє.
Вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву буде вважатись неподаною та повернута заявнику разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : С.Є. Токова