Справа №752/16969/24
Провадження № 2/752/6507/24
Іменем України
24.10.2024 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання - Пастух З.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
1.Описова частина
У серпні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі за текстом також - позивач) звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі за текстом також - відповідач) про стягнення заборгованість за Кредитним договором № 6600285 від 10.02.2023, в сумі 17 671,88 гривень. Крім того просить стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.
1.1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10.02.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №6600285, згідно з умовами якого відповідач отримав 4 100,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №103-МЛ.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6600285 від 10.02.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 6600285 від 10.02.2023 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023. Сума заборгованості відповідача становить 17 671,88 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3 188,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 13 704,88 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 779,00 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань.
1.2. Стислий виклад позиції учасників справи
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
1.3. Заяви, клопотання учасників справи
Заяви та клопотання відповідачем не подавалися.
1.4.Процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя С. О. Чекулаєв.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 20.08.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
10.02.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №6600285, згідно з умовами якого відповідач отримав 4 100,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Договір підписаний ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора L92667.
Кредитні кошти у розмірі 4 100,00 грн були перераховані відповідачу ТОВ «Мілоан» згідно платіжного доручення № 93319942.
28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №103-МЛ.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6600285 від 10.02.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 6600285 від 10.02.2023 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023.
Також вказано, що сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 17 671,88 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3 188,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 13 704,88 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 779,00 грн.
2.2. Застосовані норми права
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управлений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Таким чином, суду необхідно з'ясувати обсяг і зміст прав, які були наявні між позичальником та первісним кредитором, та які перейшли до позивача, як нового кредитора, від Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та чи існували ці права на момент їх переходу.
2.3. Мотиви, з яких виходить суд
На підставі договору №6600285 від 10.02.2023 ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 4 100,00 гривень.
Таким чином, ТОВ «Мілоан» і відповідач досягли згоди з істотних умов договору, які характерні для кредитного договору.
Відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023 відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6600285 від 10.02.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
В матеріалах справи міститься Витяг з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023, в якому вказано про передачу позивачу права вимоги до відповідача за Договором №6600285 від 10.02.2023 у наступних розмірах: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 188,00 грн; заборгованість за процентами у розмірі 13 704,88 грн та заборгованість за комісією у розмірі 779,00 грн.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем за Договором №6600285 від 10.02.2023 виконало.
Позивач набув право вимоги до відповідача на підставі Договір відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023 на загальну суму 17 671,88 грн.
На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду Відомості про щоденні нарахування та погашення за Договором №6600285 від 10.02.2023..
Зазначений розрахунок підтверджується копією платіжного доручення № 93319942.
3. Висновки суду
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості відповідача за Договором №6600285 від 10.02.2023 та правомірність вимог позивача до відповідача виходячи з умов Договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості яка становить 17 671,88 грн яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3 188,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків у розмірі 13 704,88 грн та простроченої заборгованості за комісією у розмірі 779,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
4.Судові витрати
З урахуванням того, що суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Позивач у позові зазначає, що ним були понесенні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Указана судова практика є незмінною.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищевказаного, суд зазначає, що про факт понесення витрат на правничу допомогу та про орієнтовний їх розмір Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» указано відповідно до вимог процесуального закону в позовній заяві.
На підтвердження зазначеного надано:
- Договір про надання правової (правничої) допомогу № 0103 від 01.03.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет»;
- ордер на надання правничої допомоги;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
- витяг із замовленням до Договору про надання правової (правничої) допомогу № 0103 від 01.03.2024;
- детальний опис наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомогу № 0103 від 01.03.2024;
Вказані докази були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку.
Проте від відповідача будь - яких заяв чи заперечень щодо заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.
Таким чином, за результатами аналізу матеріалів справи, виходячи з обсягу фактично наданих адвокатом послуг, принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, часу який необхідно було витратити адвокату для надання кваліфікованої правничої допомоги, ціни позову, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корп. 28, ЄДРПОУ: 35234236) 17 671 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) гривня 88 копійок, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту 3 188 (три тисячі сто вісімдесят всім) гривень 00 копійок; прострочена заборгованість за сумою відсотків за кредитом 13 704 (тринадцять тисяч сімсот чотири) гривні 88 копійок; прострочена заборгованість за комісією 779 (сімсот сімдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корп. 28, ЄДРПОУ: 35234236) 5 000 (п'ять тисяч) 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 01.11.2024.
Суддя С. О. Чекулаєв