Справа № 752/22563/24
Провадження № 2-а/752/72/25
27.01.2025 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:
головуючого судді Чекулаєв С.О.,
за участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом також - відповідач) з такими позовними вимогами:
- скасувати постанову №382 в справі про адміністративне правопорушення винесену 05.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
1. Процесуальні дії у справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 головуючим суддею було визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28.10.2024 суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрив провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; судове засідання призначено на 05.12.2024.
Позивач та відповідач належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 КАС України).
2. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Обґрунтування вимог позивача
Позивач стверджує, що винесена стосовно нього оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 № 382 від 05.09.2024 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП є протиправною, оскільки частина третя була доповнена до статті 210 КУпАП лише 19.05.2024, одночасно із встановленням 60-денного строку для уточнення даних щодо виконання військового обов'язку, шо включає в себе також і виконання правил військового обліку.
Позивач виконав обов'язок щодо уточнення облікових даних 16.07.2024, а тому на думку позивача в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Заперечення відповідача
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, водночас своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
3. Фактичні обставини встановлені судом
Суд, розглянувши наявні у справі матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
04.09.2024 головним спеціалістом командування (юрист) ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений протокол про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не з'явився своєчасно до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік протягом 7 днів з дати взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, тим самим, порушив вимоги ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п.п. 10-1 п.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
У протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 11 хв. 05.10.2024.
05.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 Олегом Власенком була винесена постанова №382 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.
Об'єктивна сторона правопорушення, згідно оскаржуваної постанови полягала в тому, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з'явився своєчасно до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік протягом 7 днів з дати взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, тим самим, порушив вимоги ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п.п. 10-1 п.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Підпис позивача про отримання оскаржуваної постанови у самій постанові №382 від 05.09.2024 відсутній.
Згідно наявної в матеріалах справи Довідки від 06.06.2022 №3001-5001713768 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи роздруківки з мобільного застосунку, розробленого Міністерством оборони України «Резерв+» (військово-обліковий документ), який сформований 31.07.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснив уточнення даних 16.07.2024.
05.09.2024 позивач отримав направлення №991 на проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Згідно Акта обстеження стану здоров'я №2460401239 суд встановив, що позивач проходив обстеження у медичному закладі з 27.09.2024 по 01.10.2024.
4. Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі за текстом також - Закон № 2232-XII).
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону №2232-XII.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закон № 2232-XII військовий обов'язок включає, серед іншого дотримання правил військового обліку.
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами частини другої статті 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
За статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.
19.05.2024 набрав чинності Закон України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким статтю 210 КУпАП доповнено частиною третьою, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Таким чином, на дату винесення оскаржуваної постанови (05.09.2024) в Україні діяв особливий період.
Диспозиція статті 210 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають правила ведення військового обліку.
В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з'явився своєчасно до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік протягом 7 днів з дати взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, тим самим, порушив вимоги ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п.п. 10-1 п.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», яка була викладена в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (набрав чинності 18.05.2024) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Окрім того, згідно підпункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 військовозобов'язані повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.
Таким чином з 18.05.2024 був встановлений обов'язок для військовозобов'язаних, які залишили або покинули своє місце проживання в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.
Згідно наявної в матеріалах справи Довідки від 06.06.2022 №3001-5001713768 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, враховуючи приписи частини четвертої статті 37 Закону № 2232-XII, ОСОБА_1 , починаючи з 18.05.2024 був зобов'язаний протягом семи днів стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, тобто у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік підлягають військовозобов'язані: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
Як вбачається з наявної у справі роздруківки з мобільного застосунку, розробленого Міністерством оборони України «Резерв+» (військово-обліковий документ), який сформований 31.07.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Доказів того, що позивач в семиденний строк від дати виникнення в нього такого обов'язку за частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-XII став на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, тобто у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять.
Уточнення військовозобов'язаними протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїх персональних даних є відмінною дією (обов'язком) від взяття на військовий облік, а тому твердження позивача, що уточнивши свої персональні дані до 16.07.2024, він виконав свій обов'язок, щодо військового обліку є безпідставним.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б надавали суду можливість застосувати положення примітки до статті 210 КУпАП.
Згідно частини третьої статті 210 КУпАП (в редакції Закону № 3696-IX від 09.05.2024) за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, що відповідає положенням санкції ч.3 ст.210 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку про правильну кваліфікацію начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 правопорушення вчиненого позивачем та розміру накладеного штрафу.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про доведеність факту невиконання позивачем свого військового обов'язку щодо дотримання порядку і правил військового обліку передбачених частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-XII та наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 210 КУпАП, а тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови №382 від 05.09.2024 відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 132-1, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд,
1.Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №382 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 05.09.2024 - залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
2. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
3. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.О. Чекулаєв