04 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 813/5627/15 пров. № А/857/25946/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Коваля Р. Й.;
за участю секретаря судового засідання - Демидюк О. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі № 813/5627/15 (головуюча суддя Карп'як О. О., м. Львів, повний текст судового рішення складено 15.07.2024) за позовом Публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
28 вересня 2015 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» до Головного управління ДПС у Львівській області (правонаступник Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 10.09.2015 №0000482200/168 та №0000492200/167 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 283777,50 грн. (основний платіж 189185 грн., штрафні санкції - 94592,50 грн.).
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що висновки акта перевірки відповідача від 03.09.2015 №139/22-00/000446374 не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Так, відповідач безпідставно відніс суму зобов'язань за векселем товариства з обмеженою відповідальністю «Радіум» у розмірі 4581291 грн. до безповоротної фінансової допомоги позивача. На думку позивача, факт визнання банкрутом особи, якій видано вексель, не припиняє зобов'язання за векселем та не веде до втрати векселем значення цінного паперу. Тому, в відповідача не було підстав для віднесення зобов'язання за векселем ТзОВ «Радіум» до безповоротної фінансової допомоги. Крім того, позивач вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про відсутність у позивача підтверджуючих документів на право формування податкового кредиту по взаємовідносинах з публічним акціонерним товариством «Дубномолоко» за травень 2014 року. Так, під час перевірки відповідачу надано всі підтверджуючі документи, які надавали право позивачу включити відповідні суми до податкового кредиту, а саме видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та податкові накладні.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.09.2015 №0000482200/168 та від 10.09.2015 №0000492200/167 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 283 777,50 грн (основний платіж 189 185 грн, штрафні санкції 94 592,50 грн).
Постановою Верховного Суду від 20.06.2023 касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник ГУ ДПС у Львівській області) задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 у справі №813/5627/15 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року в позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 10.09.2015 №0000482200/168 та від 10.09.2015 №0000492200/167 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 283777 грн. 50 коп. (основний платіж 189185 грн., штрафні санкції - 94592 грн. 50 коп. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області на користь публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» судовий збір у сумі 22811 грн. 40 коп.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що ТзОВ «Радіум» надало позивачу інформаційно-консультаційні послуги на суму 5 062 200 грн. Оплата за вказані послуги частково здійснена векселем на суму 4581291 грн. З огляду на те, що ТзОВ «Радіум» визнано банкрутом, а позивач не отримав вимоги щодо дострокового погашення заборгованості по векселю, апелянт вважає суму зобов'язань за вказаним векселем безповоротною фінансовою допомогою. Крім того, апелянт зазначає, що позивач безпідставно відніс до податкового кредиту не підтверджені документально суми зобов'язань по взаємовідносинах з ПАТ «Дубномолоко».
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ПАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока» зареєстрований як юридична особа 30.12.1994 за №160, код ЄДРПОУ 00446374, місцезнаходження: Львівська область, Бродівський район, м. Броди, вул. І. Богуна, 3. Позивача взято на облік в органах податкової служби з 01.06.1995р. за №00446374.
На підставі направлень від 20.07.2015р. №122/22-00, №113/22-00, №114/22-00, №115/22-00 відповідач провів планову виїзну перевірку ПАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 03.09.2015р. №139/22-00/00446375 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.135.1 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 824631 грн.; п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.15 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 202864 грн.; п.192.1 ст.192 ПК України, що полягає в несвоєчасному здійсненні коригування податку на додану вартість в сумі 705,76 грн. за лютий 2014 р.; п.46.2 ст.46 ПК України, що полягає в не поданні балансу і звіту про фінансові результати за 2014 рік; п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 ПК України в частині несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб за лютий 2014 року в сумі 339,65 грн., за березень 2014 року в сумі 948,82 грн.; п.п. 51.1 ст. 51, абз. (а) п.176.2 ст. 176 ПК України в частині надання податкових розрахунків форми 1-ДФ за 1-4 квартал 2014 р. з недостовірними відомостями.
На підставі акта перевірки від 03.09.2015р. №139/22-00/00446375 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 10.09.2015 №0000482200/168, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1236948 грн., в тому числі 824632 грн. за основним платежем та 412316 грн. за штрафними санкціями; від 10.09.2015 №0000492200/167, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 304331 грн., в тому числі 202864 грн. за основним платежем та 101467 грн. за штрафними санкціями.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Відповідно до п.п.14.1.11. п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції станом на дату прийняття спірного рішення) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
Згідно п.п.14.1.204. п.14.1 ст.14 ПК України, простий вексель, авальований банком, - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ банку сплатити після настання строку платежу визначену суму векселедержателю. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до Державного бюджету України відповідну суму коштів і є податковим зобов'язанням, визначеним векселедавцем самостійно і узгодженим з дня взяття на облік векселя контролюючим органом за місцезнаходженням векселедавця, а в разі, якщо законодавством передбачено відстрочення із сплати митних платежів, - з дня митного оформлення товарів у відповідний режим.
Згідно ст.1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з врахуванням застережень, обумовлених додатком II до вказаної Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», вказаного Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Відповідно до ст.28 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі акцептант зобов'язується здійснити платіж за векселем при настанні строку платежу, зазначеного у векселі.
Відповідно до статті 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Відповідно до ст.77 Женевської конвенції 1930 року до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: положення щодо індосаменту (статті 11-20); строку платежу (статті 33-37); платежу (статті 38-42); права регресу в разі неплатежу (статті 43 - 50, 52- 54); платежу в порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67, 68), змін (стаття 69), позовної давності (статті 70 - 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72 - 74).
Згідно з ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження «обіг без витрат». Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.
Ця норма стосується не тільки векселедержателя, а всіх осіб, що мають право вимоги за векселем. Таким чином, вексель є інструментом комерційного кредиту, що виступає у вигляді відстрочення платежу за надані товари та послуги.
При цьому векселедавець не має можливості та не зобов'язаний отримувати відомості щодо обігу виданих векселів та передачі їх векселедержателем іншим особам.
При цьому векселедержатель може використовувати простий вексель у розрахунках зі своїми контрагентами шляхом переводу власної заборгованості на векселедателя. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги в іншого кредитора. Отже, вексель може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що в разі непогашення акцептованого простого векселя в зазначений у ньому термін, позов про погашення такого векселя може бути поданий до суду протягом трьох років, які обчислюються від настання строку платежу.
При цьому, простий вексель як актив не втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації держателя та може і надалі використовуватися в обігу, але за умов, якщо такий вексель був переданий до іншої особи - нового кредитора з правом вимоги по ньому перед векселедателем.
У випадку, якщо векселедержатель (кредитор), що припинив своє існування, як юридичної особи у зв'язку з ліквідацією не здійснив передачу права вимоги по простому векселю іншій особі, то грошові зобов'язання векселедателя щодо платежу за таким векселем слід вважати припиненими, що в свою чергу відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України має ознаки безнадійної заборгованості та такі грошові зобов'язання слід вважати доходом.
У правовідносинах, що виникають з обігу простих векселів, ліквідація векселедержателя такого векселя та відсутність у нього правонаступників може за певних обставин слугувати підставою для припинення зобов'язань векселедавця та відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України набути статусу безповоротної фінансової допомоги.
Враховуючи особливості простого векселя, зокрема те, що боржником за таким векселем завжди виступає векселедавець, то векселедержатель може використовувати його як засіб платежу у розрахунках з третіми особами, здійснюючи таким чином переведення власної заборгованості на векселедавця, а відповідно за таких обставин має бути чітко встановлено, що векселедержатель, який ліквідований, не передавав вексель третім особам.
Встановлено, що розрахунки між ТОВ «Радіум» та позивачем відбулись наступним чином: платіжне доручення №27 від 26.04.2013 оплата за інформаційно - консультаційні послуги в сумі 480909 грн.; простий вексель серії АА №2391885 від 13.06.2013 на суму 4581291 грн., строк погашення 13.06.2025, емітент - позивач, акт приймання - передачі векселів від 13.06.2013 м. Броди.
Позивач вимоги від ТОВ «Радіум» щодо дострокового погашення заборгованості по векселю не отримував, інформація щодо передачі векселя по ланцюгу третій особі відсутня. Наведене сторонами не оспорюється.
У додаткових пояснення позивач вказував, що в рядку 1515 «Інші довгострокові зобов'язання» балансів (звітів про фінансовий стан) позивача за 2015-2022 роки відображено зобов'язання в сумі 4 581 тис грн. Це зобов'язання обліковується на субрахунку 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті» в сумі 4 581 291 грн. і є невиконаними і не припиненими зобов'язаннями позивача перед держателем векселя серії АА №2391585 від 13.06.2013.
Згідно листа Головного управління ДПС у Київській області від 27.02.2024, ТзОВ «Радіум» на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області не перебувало, документальні перевірки не проводились. На момент надання інформації стан платника - 16 припинено (ліквідовано, закрито), орган ДПС основної реєстрації - 2655 ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район).
Згідно листа Головного управління ДПС у м. Києві від 29.04.2024, документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ «Радіум» (податковий номер 37266914) не проводились. Станом на 22.04.2024 ТОВ «Радіум» має стан платника податків 16 - припинено (ліквідовано, закрито), причина зняття з обліку платників податків 14 - судове рішення про визнання банкрутом, дата зняття з обліку платника податків 18.11.2017.
Проміжний баланс ТОВ «Радіум» станом на 26.05.2014 та ліквідаційний баланс ТОВ «Радіум» станом на 29.08.2014 року не містять відомостей щодо виданих позивачем векселів та їх входження до ліквідаційної маси.
На підставі наведеного, контролюючий орган обгрунтовано кваліфікував наявну кредиторську заборгованість по рахунку 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті» по контрагенту ТОВ «Радіум» в загальній сумі 4581291 грн., що виникла в попередніх роках, як безнадійну.
Безнадійною така заборгованість є у зв'язку з процедурами припинення та ліквідації контрагента позивача та відсутністю інформації про передачу векселя серії АА №2391885 від 13.06.2013 сума 4581291 грн. третім особам.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015р. №0000482200/168 Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015р. №0000492200/167 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 283777,50 грн (основний платіж 189185 грн., штрафні санкції - 94592,50 грн.), слід зазначити таке.
Між позивачем та ПАТ «Дубномолоко» укладено договір поставки №15 від 30.03.2015р., відповідно до умов якого постачальник (ПАТ «Дубномолоко») зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця (позивача) молочну продукцію в асортименті, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати вказану продукцію відповідно до умов договору.
На підтвердження реальності здійснення поставки молочної продукції позивач надав копії таких документів: видаткові накладні №910 від 20.05.2014р., №911 віл 22.05.2014р., №906 від 23.05.2014р., №908 від 25.05.2015р., №943 від 26.05.2014р., №968 від 27.05.2014р., №1003 від 28.05.2014р., №1029 від 29.05.2014р., №1071 від 30.05.2014р., №1072 від 31.05.2014р. Оригінали вказаних документів позивач надавав працівникам Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області під час проведення перевірки.
Перевезення молочної продукції здійснювалось перевізником ТзОВ Фірма «БРІС» ЛТД на підставі договору про надання транспортних послуг від 01.01.2008р. №15, укладеного з ПАТ «Дубномолоко». Факт перевезення молочної продукції підтверджується копіями товарно-транспортних накладних №44785 від 20.05.2014р., №44773 від 20.05.2014р., №44769 від 20.05.2014р., №45176 від 21.05.2014р., №44916 від 22.05.2014р., №45178/1 від 24.05.2014р., №45065 від 23.05.2014р., №45281 від 24.05.2014р., №453243 від 25.05.2014р., №45386 від 26.05.2014р., №45659 від 26.05.2014р., №45457/1 від 27.05.2014р., №45738 від 28.05.2014р., №45926 від 29.05.2014р., №46018/1 від 30.05.2014р., №46218 від 31.05.2015р. Оригінали вказаних документів надавались позивачем під час проведення перевірки.
На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за травень 2014 року позивач надав копії податкових накладних №46/4 від 31.05.2014 на суму ПДВ 151437,92 грн. та №27 від 22.05.2014 на суму ПДВ 37747,50 грн., складені ПАТ «Дубномолоко», що не містять жодних недоліків.
В акті перевірки від 03.09.2015 №139/22-00/00446375 зазначено, що позивач не надав до перевірки підтверджуючих документів на право формування сум податкового кредиту по ПАТ «Дубномолоко» на суму 189185 грн. за травень 2014 року.
Так, до перевірки надавались лише копії податкових накладних. На думку контролюючого органу, підставою для формування податкового кредиту підприємством є оригінали податкових накладних. З огляду на їх відсутність у позивача на час проведення перевірки, в акті перевірки від 03.09.2015р. №139/22-00/00446375 зазначено про відсутність підтверджуючих документів на право формування сум податкового кредиту по ПАТ «Дубномолоко» на суму 189185 грн. за травень 2014 року.
Податкові накладні №46/4 від 31.05.2014 на суму ПДВ 151437,92 грн. та №27 від 22.05.2014 на суму ПДВ 37747,50 грн., складені ПАТ «Дубномолоко», внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що було б неможливим в разі їх відсутності. Реквізити копій податкових накладних, наданих позивачем, та реквізити, внесені до реєстру податкових накладних, збігаються.
Згідно з описом речей і документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді від 05.10.2015 у позивача вилучені, зокрема, оригінали податкових накладних №46/4 від 31.05.2014 на суму ПДВ 151437,92 грн. та №27 від 22.05.2014 на суму ПДВ 37747,50 грн.
Згадані вище податкові накладні були включені ПАТ «Дубномолоко» і ПАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока» до таких реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які подавалися цими товариствами: реєстр (загальний) виданих та отриманих податкових накладних ПрАТ «Дубномолоко» за травень 2014 року, в якому податкова накладна №27 від 22.05.2014 зазначена в п.21 розділу І «Видані податкові накладні»; реєстр (загальний) виданих та отриманих податкових накладних ПАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока» за травень 2014 року, в якому податкова накладна №27 від 22.05.2014 зазначена в п. 166 розділу ІІ «Отримані податкові накладні», а податкова накладна №46/4 від 31.05.2014 зазначена в п. 219 розділу ІІ «Отримані податкові накладні».
Ці реєстри подавалися податковим органам, і їх отримання податковими органами засвідчують квитанції №1 і №2, які формувалися відповідно до діючої в 2014 році Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 №233 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011).
Наведене також підтверджується листом ПрАТ «Дубномолоко» від 15.08.2023 №302 про підтвердження фактів реєстрації податкових накладних №27 від 22.05.2014 і №46/4 від 31.05.2014 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У цьому ж листі ПрАТ «Дубномолоко» інформує, що згідно даних бухгалтерського та податкового обліку цього товариства податкові накладні №27 від 22.05.2014 і №46/4 від 31.05.2014 є такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Під час податкових перевірок ПрАТ «Дубномолоко» факти реєстрації цих накладних в реєстрі не викликали жодних сумнівів у інспекторів, які проводили перевірки.
На адвокатський запит Державна податкова служба України листом від 24.08.2023 стосовно реєстрації податкових накладних складених ПАТ «Дубномолоко» на покупця ПАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока» повідомила наступне: «за даними ДПС, податкові накладні №27 від 22.05.2014 та №46/4 від 31.05.2014 складені ТОВ «Дубномолоко» на покупця ПАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока» зареєстровані в ЄРПН, про що платнику було сформовано та надіслано відповідні квитанції».
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з ПАТ «Дубномолоко» та правильність формування податкового кредиту по ПАТ «Дубномолоко» на суму 189185 грн. за травень 2014 року.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Надані позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин з контрагентом.
Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання послуг (робіт, товарів) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які мають достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки відповідача про необґрунтоване формування позивачем податкового кредиту на суму 202864 грн. по взаємовідносинах з ПАТ «Дубномолоко» за травень 2014 року є безпідставними.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 №0000492200/167 Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 283777,50 грн (основний платіж 189185 грн., штрафні санкції - 94592,50 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного, апелянтом наведено достатні доводи для задоволення апеляційної скарги в частині, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено частково, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на суму 4256,61 грн. за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №813/5627/15 - скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 10.09.2015 №0000492200/167 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 283777 (двісті вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 50 коп. (основний платіж 189185 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн., штрафні санкції - 94592 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 50 коп.
В задоволенні решта частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області на користь публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» (ЄДРПОУ: 00446374) судовий збір у сумі 4256 (чотири тисячі п'ятдесят шість) грн. 61 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення складено 05.02.2025