Справа № 720/560/24
Головуючий у 1-й інстанції: Павлінчук С.С.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
05 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського першого взводу третьої роти першого батальйону УПП в Чернівецькій області Даниляк Христини Василівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до поліцейського першого взводу третьої роти першого батальйону УПП в Чернівецькій області Даниляк Х.В., Департаменту патрульної поліції національної поліції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1549322 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити. Стягнути з Департаменту патрульної поліції національної поліції України на його користь судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
1.2 В обґрунтування вимог позивач посилається на відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки на момент керування ним транспортним засобом видимість була більше ніж 300 метрів. Поліцейськими даний факт не перевірено, а складено постанову за надуманих підстав.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №1549322 від 29.02.2024 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень за те, що він 29.02.2024 о 10 год. 16 хв. керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» державний номерний знак НОМЕР_1 на 537 кілометрі автомобільної дороги М19 в с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області без включеного світла ближніх фар та увімкнених протитуманних фар в умовах недостатньої видимості, чим порушив п.19.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за 2 ст. 122 КУпАП.
2.2 Не погодившись з постановою поліції, позивач оскаржив її до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції встановив, що позивач посилається на те, що він їхав з увімкненими денними ходовими вогнями, тобто визнає факт, що він їхав без увімкненого ближнього світла фар. З наданого відповідачем запису боді-камери №476067 вбачається, що в місці руху транспортного засобу позивача на дорозі видно таке погодне явище, як «туман». Таким чином, суд дійшов висновку, що вина позивача в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП доведена належними і допустимими доказами, а тому підстав для задоволення позову і скасування постанови немає.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Позивач просить скасувати рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2024 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
4.3 Відповідач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
1.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
1.3 На підставі ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
1.4 Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
1.5 Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
1.6 Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
1.7 Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
1.8 Згідно з пунктом 19.1(а) ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі що рухається, зокрема на всіх механічних транспортних засобах, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла.
1.9 Частина 2 статті 122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність водія, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.
1.10 Відповідно до пункту 1.10 ПДР України недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше ніж 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
1.11 З наведених норм випливає, що відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП може наставати у разі не ввімкнення водієм механічного транспортного засобу фар ближнього (дальнього) світла в умовах недостатньої видимості, а саме, коли видимість дороги менше ніж 300 метрів, в тому числі, в умовах туману.
1.12 Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
1.13 Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, які доводяться шляхом надання доказів.
1.14 Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
1.15 Згідно з часиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
1.16 Відповідно до частини 1 статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
1.17 З відеозапису з боді-камер поліції вбачається, що на місці зупинки ОСОБА_1 погодився, що має місце таке погодне явище як туман, однак заперечував, що видимість у напрямку руху його транспортного засобу менше за 300 метрів.
1.18 На місці події працівники поліції на заперечення позивача стверджували, що видимість в умовах наявного туману менше 300 метрів, однак жодних доказів цьому твердженню позивачу не навели.
1.19 До позовної заяви додано довідку Чернівецького обласного центру з гідрометеорології про те, що за даними спостережень метеостанції Чернівці 29 лютого 2024 року в період з 07:29 год. по 11:21 год. фіксувався туман, метеорологічна видимість становила 400 метрів.
1.20 Даний висновок стосується погодних умов у м. Чернівці, що за 30 км від місця події, і як вірно зазначає у відзиві відповідач, не може враховуватись судом як доказ, однак відповідачем під час розгляду справи судом, доказів щодо видимості на місці події менше 300 метрів також не надано.
1.21 Колегія суддів погоджується з доводами позивача що працівниками поліції не перевірено факту видимості в межах 300 метрів, не надано оцінку цим запереченням, а зроблено висновок про густий туман і видимість дороги меншу за 300 метрів, виходячи із власних припущень, які не підтверджуються доказами.
1.22 Відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не дає суду змогу надати однозначну оцінку, що видимість дороги в умовах туману на місці події була менша за 300 метрів.
1.23 Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
1.24 Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність на дорозі туману вже є фактом, що свідчить про недостатню видимість на дорозі незалежно від того, на яку фактичну відстань видно водію, а просторовий проміжок у 300 метрів, згідно п. 1.10 ПДР України, слід використовувати лише для вирішення питання про включення ближнього світла фар у сутінках.
1.25 З урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА №1549322 від 29.02.2024 та закриття справи про адміністративне правопорушення.
1.26 Щодо витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, на їх підтвердження позивачем та його представником надано копію договору про надання правової допомоги від 07.02.2020 та попередній (орієнтовний) розрахунок робіт (наданих послуг) за підписом адвоката Шалара І.В..
1.27 Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
1.28 Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
1.29 Колегія суддів вважає що ці витрати не доведені позивачем належними доказами, які підтверджують узгоджений сторонами обсяг виконаних адвокатом послуг та фактичну сплату гонорару позивачем. Крім того, згідно п. 4.2 Договору, оплата гонорару здійснюється після підписання додатку до цього договору, в якому вказується сума гонорару, однак матеріали справи не містять такого додатку до договору.
1.30 Оскільки стороною позивача не надано суду доказів понесених витрат на правничу допомогу, то в цій частині позов задоволенню не підлягає.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
2.2 Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
2.3 Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2.4 При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп., що підтверджується квитанцією про сплату № 0264-2534-1361-3362 від 07.03.2024. При подачі апеляційної скарги на ухвалу суду від 06.05.2024, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн згідно з квитанцією № 0803-9721-6579-1945 від 20.05.2024. За подачу апеляційної скарги на рішення суду від 29.11.2024, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн 40 коп. відповідно до квитанції № 0544-2940-7159-6108 від 07.12.2024. Всього позивачем при розгляді справи сплачено 4542 гривні судового збору, який належить стягнути на його користь.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2024 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА №1549322 від 29 лютого 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір в сумі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) гривні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.