Справа № 240/8720/24
Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Роман Миколайович
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
05 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, яка виразилась у відмові зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області зарахувати до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент звернення позивача (подання рапорту) він не набув статусу особи, яка перебувала на службі в Службі судової охорони (є діючим співробітником Служби судової охорони) та не набув права на призначення та отримання пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1999 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ), рапорт на звільнення зі служби не подавався. Враховуючи дату та статтю звільнення з попереднього місця роботи, у позивача не відбулось факту переходу на службу до Служби судової охорони.
З моменту прийому на службу до Служби судової охорони ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, яку не включено до Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом голови ССО № 454 від 24.10.2022.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено зарахування відповідного попереднього часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони саме на посади середнього і вищого складу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, наказом територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області від 22.10.2019 № 8к, ОСОБА_1 , прийнято на роботу на посаду провідного інспектора (з дипломом спеціаліста) відділу матеріально-технічного забезпечення. На період проведення конкурсів для укомплектування вакантних посад співробітників територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області на мене покладено тимчасове виконання обов'язків начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.
Наказом Служби судової охорони у Житомирській області від 03.12.2019 № 345 о/с позивача, як переможця конкурсу, призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області з 04.12.2019, на якій проходить службу по даний час.
02.04.2024 позивач звернувся до відповідача з рапортом № 37.22-414/вн щодо зарахування відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» до вислуги років у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах, а саме: у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.
Листом від 03.04.2024 №37.05-159 Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області повідомило позивача про те, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» можуть бути застосовані лише для визначення вислуги років саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. Крім того, відповідач зазначив, що на момент звернення (подання рапорту) позивач є діючим співробітником Служби судової охорони, права на призначення та отримання пенсії не набув, а також рапорт на звільнення зі служби мною не подавався; не відбулось факту переходу з роботи в державних органах на службу до Служби судової охорони, оскільки чинними нормативно-правовими актами не врегульовано процедури такого переходу; посада начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони не включено до Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом голови ССО №454 від 24.10.2022.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зарахування до вислуги років позивача в Службі судової охорони часу його попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (Закон №1402-VIII) визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (стаття 161).
Частиною четвертою статті 163 Закону №1402-VIII (у редакції Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII, який набрав чинності 05.08.2018) було передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021 №1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1 такого змісту:
«Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони
1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.
2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.
3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.
5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.
6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».
При цьому, статтю 163 Закону №1402-VIII після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:
«4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони».
У зв'язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п'ятою - дев'ятою;
Абзац другий частини п'ятої та частину сьому Закону №1402-VIII виключено.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 затверджене Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення).
Відповідно пункту 5 розділу І Положення час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей». (пункт 5 розділу I в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021).
Отже, пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 № 2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХП) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».
Відповідно до пункту «и» частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ. України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 435 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" доповнено порядок обчислення вислуги років у новоствореному державному органі - Службі судової охорони.
Зокрема, пункт 1 абзац дванадцятий Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 435 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393"викладений в наступній редакції: “час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони".
Наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 затверджений Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, в подальшому до нього були внесені зміни наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 «Про внесення змін до наказу служби судової охорони від 24.10.2022 № 454».
Вказаний перелік включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.
Позивач прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений як переможець конкурсу на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області (наказ Служби судової охорони від 03.12.2019 № 345 о/с).
Оскільки посада начальника відділу територіального управління Служби судової охорони у Переліку не міститься, відсутні підстави для зарахування позивачу до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах.
Посилання суду першої інстанції на те, що відсутність на момент прийняття позивача на службу до Служби судової охорони затвердженого переліку посад та механізму переходу з роботи в державних органах на службу в Службу судової охорони не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу до вислуги років часу попередньої роботи в державних органах, апеляційний суд вважає помилковим, адже дана обставина не може розширювати коло осіб, які до вислуги років зараховується час роботи в державних органах, у подальшому визначене вказаним Переліком.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.