Справа № 153/1864/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гаврилюк Т.В.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
05 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
2. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що він дійсно мав прибути 01.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але стан здоров'я доньки погіршився і вони вимушені були за допомогою звернутись до дитячої клінічної лікарні Вінницької обласної ради. Прибувши до лікарні, їм було призначено обстеження, яке проходило три дні (з 01.08.2024 по 03.08.2024), після чого їх поклали на лікування, з 13.08.2024 по 23.08.2024, про що він повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 та надав пояснення. Протоколи відносно нього про адміністративне правопорушення від 18.10.2024 складено водієм ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , які не відповідають вимогам ст.256 КУпАП та постанову з порушенням вимог ст.283 КУпАП. Вказав, що в протоколах про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2024 року складеного відносно нього міститься інформація про місце, час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме зазначено, що розгляд справи відбудеться 25 жовтня 2024 року об 11 год. 00 хв. 25 жовтня 2024 року, він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується фото доказом, а саме він сфотографований з бейджем ІНФОРМАЦІЯ_3 та на фоні самого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5. Також зазначив, що оскаржуваною постановою підтверджується факт, що він знав про час місце, а саме 25.10.2024, а постанова винесена 28 жовтнем 2024 року, без його присутності та без повідомлення його про місце, час та дату розгляду справи, що унеможливило його скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Тобто, про розгляд справи 28 жовтня 2024 року йому не повідомлялось, чим порушені його права, зазначені в ст.268 КУпАП.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Тростянець Ямпільського району Вінницької області, зареєстрований в селі Тростянець Могилів-Подільського району Вінницької області.
7. Із копії витягу з реєстру територіальної громади від 24.10.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 15.03.2004 зареєстрований по АДРЕСА_1 .
8. Із копії військово-облікового документу Резерв+ встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий по АДРЕСА_2 16.07.2024 уточнив дані, вказаний документ дійсний до 04.11.2024.
9. Із копії постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 від 28.10.2024 судом встановлено:
9.1. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 годину 00 хвилин 01.08.2024 для взяття на облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, визначення призначення на особливий період, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними СДРПВР, що підтверджується розпискою про отримання повістки 31.07.2024. Отже, будучи належним чином повідомленим про виклик по повістці, ОСОБА_1 не з'явився у визначений в повістці час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 і про поважні причини своєї неявки не повідомив, про що рапортом від 04.08.2024 здійснено доповідь керівнику.
9.2. Звернення про доставку громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за ст.210-1 КУпАП від 10.09.2024 №2830 щодо ОСОБА_1 було направлено до відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
9.3. 18.10.2024 ОСОБА_1 було доставлено працівником поліції відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав доказів поважності причин неявки по повістці, а також не повідомив про поважні причини неприбуття по повістці у встановлений законом 3-х денний термін з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів, що є порушенням ст.22 Закону №3543-ХІІ та п.24 Порядку №560. Таким чином, ОСОБА_1 в особливий період, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно протоколу від 18.10.2024 розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 11 годину 00 хвилин 25.10.2024, про що ОСОБА_1 був особисто повідомлений під підпис та прибув на розгляд справи особисто. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.
10. Із фотосвітлини (а.с.12) судом встановлено, що на фотосвітлині зображена особа чоловічої статі біля будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата та час фіксації на фото не зазначені.
11. Із копії пояснювальної від 25.10.2024 судом встановлено, що ОСОБА_1 25.10.2024 надав пояснення про те, що «1 серпня 2024 року я не з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_5 так як я перебував в дитячій обласній лікарні м. Вінниця на консультації з донькою яку записували на стаціонарне лікування на яке треба записуватись заздалегідь».
12. Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 18.03.2008 судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Ямпіль Ямпільського району Вінницької області народилася ОСОБА_4 , батьками якої записані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
13. Із копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої 21.08.2024 судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 13.08.2024 по 23.08.2024 перебувала в амбулаторно-поліклінічному закладі.
14. Із копії рішення обласної лікувально-консультативної комісії №679 (історія хвороби №14365) судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надано державну соціальну допомогу терміном до 18 років (до 09.03.2026). Оформлення мед.висновку на маму ОСОБА_5 .
15. Позивач вважаючи постанову №632 від 28.10.2024 протиправною звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
16. Правова позиція апелянта зазначена в пунктах 3-5 цієї постанови.
17. Відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №447 від 18.10.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 , в особливий період, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме 01.08.2024 о 09:00 год. не з'явився по повістці №1055 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча належним чином був повідомлений, що підтверджується розпискою про отримання ним повістки від 31.07.2024. Проте, ОСОБА_1 у вказаний в повістці час, місце і дату не з'явився та про поважні причини неприбуття, у термін визначений п.24 Порядком №560, а саме у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці дати і часу прибуття шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб не повідомив, та в подальшому не прибув у строку зазначений у повістці ТЦК та СП, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги п. 21 Порядку №560.
18. Також відповідач зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був особисто присутній та посилався на те, що він не з'явився по повістці 01.08.2024 з причин його перебування із дитиною в дитячій обласній лікарні м. Вінниця на консультації лікаря. Проте, ці доводи ОСОБА_1 не були взяті до уваги та відхилені, оскільки на підтвердження цієї обставини ОСОБА_1 не надав жодних належних і допустимих доказів. Надана ОСОБА_1 виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, видана на ім'я хворої ОСОБА_4 , свідчить що остання перебувала на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні м. Вінниця в період з 13.08 по 23.08.2024, не підтверджує поважності його причин неявки по повістці на 09:00 год. 01.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших доказів (документів) поважності причин неявки по повістці ОСОБА_1 під час розгляду справи не надав. Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві не заперечує факт своєї неявки по повістці 01.08.2024, а лише посилається на обставини, з яких він не міг з'явитися по повістці, і які на його думку є поважними.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
19. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
22. Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1 - 4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
23. Частиною 1 статті 210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
24. Приписами частини 3 статті 210-1 КУпАП встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
25. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
26. Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
27. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
28. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
29. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
30. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
31. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
32. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
33. На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
34. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
35. Разом з тим, статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
36. Згідно абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
37. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року N 673 затверджено Перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори. Зокрема, поважною причиною є хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем.
38. Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
39. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
40. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
42. Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
43. З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
44. Позивач ОСОБА_1 у визначену дату - 01.08.2024 на 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, тобто не виконав свій обов'язок, передбачений ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і відповідно, вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
45. Крім того, як того вимагає пункт 24 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України під 16.05.2024 року №560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), позивач не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб у подальшому не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів.
46. Позивачем не надано суду доказів поважності його неприбуття за викликом у повістці час та дату (на 09.00 год. 01.08.2024).
47. Надана позивачем копія виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.08.2024 не підтверджує факту його перебування саме 01.08.2024 з донькою в лікарні, оскільки ОСОБА_4 перебувала у стаціонарі з 13.08.2024 по 23.08.2024, а позивач не з'явився на 09 годину 00 хвилин 01.08.2024 для взяття на облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, визначення призначення на особливий період, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними СДРПВР, що підтверджується розпискою про отримання повістки 31.07.2024, тобто позивач був обізнаний про те, що йому потрібно з'явитися 01.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак без поважних причин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, позивачем на підтвердження своїх доводів, не надано будь-якого підтверджуючого документу, що його донька потребує саме його супроводу, адже як зазначено позивачем, він одружений, має дружину, яка може теж супроводжувати доньку в лікарню на консультацію, що нею і було зроблено, так як медичний висновок на доньку був наданий саме матері, оскільки мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
48. Відповідно до наявних матеріалів справи, позивач особисто під розписку отримав повістку 31.07.2024 щодо його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 01.08.2024.
49. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, враховуючи викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що твердження позивача про те, що він особисто не був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, визначення призначення на особливий період, уточнення своїх персональних даних, оскільки повістки йому ніхто не вручав і такого факту взагалі не було, а також те, що про час та місце розгляду справи щодо нього про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, його ніхто не повідомляв за результатом якого було винесено постанову №630 від 28.10.2024 спростовано запереченнями відповідача, викладеними у відзиві, а також доданими письмовими доказами, зокрема: копією протоколу про адміністративне правопорушення №447 від 18.10.2024, розпискою про отримання повістки від 31.07.2024, копією рапорта від 04.08.2024; копією звернення до начальника відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за ст.210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколів про адміністративне правопорушення від 10.09.2024 вих.№2830, копією паспорта громадянина України, виданого 15.03.2004 на ім'я ОСОБА_1 .
50. Враховуючи те, що позивач не з'явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений відповідачем строк, для подальшого забезпечення відповідачем виконання вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд доходить висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, як наслідок оскаржувана постанова прийнята відповідачем в межах наданих йому повноважень та правомірно. Інші доводи позивача не спростовують встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи.
51. З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача.
52. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
53. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
54. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
55. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
56. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
57. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
58. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.