Справа № 153/1866/24
Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк Т.В.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
05 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
2. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржувана постанова ухвалена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення 18.10.2024 складеного водієм ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначено, що він (позивач), 16.08.2024 не прибув по повістці ІНФОРМАЦІЯ_2 . При складані протоколу про адміністративне правопорушення позивач пояснив, що не отримував повістки 15.08.2024, тому, що він знаходився у м. Вінниці на стаціонарному лікуванні разом зі своєю донькою інвалідом, що підтверджується випискою з 13 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року, із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, про що повідомляв працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 та надав пояснення.
5. Також зазначив, що оскаржуваною постановою підтверджується факт, що він знав про час місце, а саме 25.10.2024, а постанова винесена 28 жовтнем 2024 року, без його присутності та без повідомлення його про місце, час та дату розгляду справи, що унеможливило його скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Тобто, про розгляд справи 28 жовтня 2024 року йому не повідомлялось, чим порушені його права, зазначені в ст.268 КУпАП. У даній справі відсутні докази про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду, та відсутнє клопотання про розгляд справи без його участі.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Тростянець Ямпільського району Вінницької області, зареєстрований в селі Тростянець Могилів-Подільського району Вінницької області.
7. Із копії витягу з реєстру територіальної громади від 24.10.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 15.03.2004 зареєстрований по АДРЕСА_1 .
8. Із копії військово-облікового документу Резерв+ встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий по АДРЕСА_2 16.07.2024 уточнив дані, вказаний документ дійсний до 04.11.2024.
9. Із копії постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 28.10.2024 судом встановлено:
9.1. військовозобов'язаний ОСОБА_1 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 годину 00 хвилин 16.08.2024 для взяття на облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, визначення призначення на особливий період, уточнення своїх персональних даних, від отримання повістки категорично відмовився, про що складено акт відмови від отримання повістки від 15.08.2024. 16.08.2024 ОСОБА_1 не з'явився у визначений в повістці час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 і про поважні причини своєї неявки не повідомив, про що рапортом від 21.08.2024 здійснено доповідь керівнику.
9.2. Звернення про доставку громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за ст. 210-1 КУпАП від 13.09.2024 №2885 щодо ОСОБА_1 було направлено до відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
9.3. 18.10.2024 ОСОБА_1 було доставлено працівником поліції відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав доказів поважності причин неявки по повістці, а також не повідомив про поважні причини неприбуття по повістці у встановлений законом 3-х денний термін з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів, що є порушенням ст.. 22 Закону №3543-ХІІ та п. 24 Порядку №560. Таким чином, ОСОБА_1 в особливий період, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
10. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 17.11.2007, ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
11. Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 18.03.2008 судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Ямпіль Ямпільського району Вінницької області народилася ОСОБА_5 , батьками якої записані ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
12. Із копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої 21.08.2024 судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13.08.2024 по 23.08.2024 перебувала в амбулаторно-поліклінічному закладі.
13. Із копії рішення обласної лікувально-консультативної комісії №679 (історія хвороби №14365) судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано державну соціальну допомогу терміном до 18 років (до 09.03.2026). Оформлення мед. висновку на маму ОСОБА_6 .
14. Із копії індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда №679 (вікова категорія від 0 до 18 років) судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 потребує лікування.
15. Із копії пояснювальної від 25.10.2024 судом встановлено, що ОСОБА_1 25.10.2024 надав пояснення про те, що «1 серпня 2024 року я не з'явився в РТЦК м. Ямпіль так як я перебував в дитячій обласній лікарні м. Вінниця на консультації з донькою яку записували на стаціонарне лікування на яке треба записуватись заздалегідь».
16. Позивач вважаючи постанову №632 від 28.10.2024 протиправною звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
17. Правова позиція апелянта зазначена в пунктах 3-5 цієї постанови.
18. Відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №449 від 18.10.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 , в особливий період, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а саме 16.08.2024 о 09:00 год. не з'явився по повістці №1331 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча належним чином був повідомлений, що підтверджується актом відмови від отримання повістки від 15.08.2024. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був особисто присутній та посилався на те, що він не з'явився по повістці 16.08.2024 з причин його перебування із дитиною в дитячій обласній лікарні м. Вінниця на консультації лікаря. Проте, ці доводи ОСОБА_1 не були взяті до уваги та відхилені, оскільки на підтвердження цієї обставини ОСОБА_1 не надав жодних належних і допустимих доказів. Надана ОСОБА_1 виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, видана на ім'я хворої ОСОБА_5 , свідчить що остання перебувала на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні м. Вінниця в період з 13.08 по 23.08.2024, не підтверджує поважності його причин неявки по повістці на 09:00 год. 16.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не свідчить, що 16.08.2024 саме він перебував у лікарні, а наприклад, не інший родич - мати, бабуся, тощо.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
19. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
22. Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1 - 4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
23. Частиною 1 статті 210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
24. Приписами частини 3 статті 210-1 КУпАП встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
25. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
26. Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
27. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
28. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
29. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
30. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
31. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
32. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
33. На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
34. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
35. Разом з тим, статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
36. Згідно абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
37. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року N 673 затверджено Перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори. Зокрема, поважною причиною є хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
38. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
39. Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
40. Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
41. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
42. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
43. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
44. Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що повістка 15.08.2024 йому не вручалась, від її вручення він не відмовлявся, а отже не був обізнаний про обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09:00 год. 16.08.2024.
45. Отже, спірним питанням у даному випадку є зокрема питання здійснення відповідачем належного виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
46. Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
47. Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
48. Пунктом 40 Порядку № 560 передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
49. Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
50. Відповідно до пункту 40 Порядку № 560 у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
51. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
52. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
53. 30 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу прийняв постанову №1487, якою затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
54. Додатком 11 даного Порядку визначено форму повістки, яка передбачає відривну частину з особистим підписом військовозобов'язаного про отримання повістки.
55. Військовозобов'язаний отримує повістку, а у представників ТЦК залишається "корінець" із його підписом про отримання даного документа.
56. В матеріалах справи наявна копія повістки №1331 на ім'я ОСОБА_1 , в якій вказано з'явитися 16.08.2024 о 09:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 , із зазначенням в графі "одержав" лише дати 15.08.2024 (а.с. 42).
57. Водночас вказаний документ не містить підпису позивача, не містить будь яких посилань на акт про відмову у отриманні цього документа, лише напис щодо відмови отримання цього документа.
58. На підтвердження здійснення виклику позивача відповідачем надано акт відмови від отримання повістки. При цьому, будь-яких відеозаписів доведення акта відмови від отримання повістки до ОСОБА_1 не надано.
59. Доказів ведення відеофіксації із застосуванням технічних приладів під час вручення повістки позивачу відповідачем також не надано, посилань на здійснення такої відеофіксації не наведено. Також у протоколі №449 від 18.10.2024 зазначено, що свідки, які підтверджують факт вчинення правопорушення відсутні.
60. На підставі викладеного, враховуючи вимоги п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, колегія суддів вважає недоведеним факт належного оповіщення позивача про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 16.08.2024 о 09:00 год.
61. Таким чином, неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 16.08.2024 не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки не встановлено порушення позивачем правил військового обліку в частині прибуття за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з огляду на відсутність належного виклику.
62. Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем Правил військового обліку та відповідно правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
63. Отже, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.
64. Суд першої інстанції наведені обставини не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
65. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
66. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
67. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
68. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
69. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
70. За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
71. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).
72. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла до висновку про стягнення на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №632 від 28.10.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.